"Проліска" розповіла, як евакуюють людей, які не взмозі прийти самостійно до точок евакуації на Донеччині

Гуманітарна місія "Проліска" взяла на себе, ну, одну з найскладніших евакуацій — це евакуація маломобільних і немобільних людей, які не взмозі прийти самостійно до точок евакуації на Донеччині.
Як повідомляє Східний Варіант, про це в ефірі Суспільного розповів керівник Гуманітарна місія "Проліска" у Донецькій області Евгеній Ткачов.
"Це старенькі, слабенькі. Тому намагаємось вивозити людей саме з їх помешкань, тому що вони не в змозі пройти кількасот метрів чи навіть кілометр до точок збору, точок евакуації. І це, звісно, дуже все ускладнює. Іноді буває так, не те що там через день проїжджаємо в двір будинків і не можемо заїхати, а навіть зранку проїхали, одних людей вивезли, повертаємось за годину-півтори, а там або вирва якась від бомби, або будинок лежить на дорозі, або свіженькі прильоти. І це, звісно, ускладнює. Намагаємось знайти об'їзні шляхи, ну або іноді навіть виносимо на ношах людей через декілька будинків".

Бувають такі випадки, що хтось із членів родин погоджується виїздити, а частина лишається в небезпечній зоні:
"Так, це не поодинокі випадки. І вчора, коли мали вивезти родину з чотирьох людей після свіжого прильоту, коли загинув батько цієї родини. Троє вивезли, а його дружина залишилась в поганому психологічному стані і не хоче виїжджати. Хоче залишитись, хоче ходити на могилку. І тоді ми задіюємо наших психологів для того, щоб допомагати людей, людям. Також часто хтось залишається. Кажуть, ми будемо охороняти майно. Ну, зазвичай це чоловіки або у стареньких така, скажімо, відмовка — "треба ж картоплю викопати, спустити в погреб". Ну і такі — інші випадки".
Евакуаційні екіпажи заспокоюють психологічно людей під час збору і підготовки до евакуації
"На всі етапи намагаємося, як можемо її заспокоювати і просто посидіти й побалакати. Іноді з нами навіть героїчний капелан, Олег Ткаченко. Він вмовляє людей. Звісно, ми не можемо витрачати там десять-двадцять хвилин в тих містах, де ми буваємо, бо іноді, як вчора, доводиться заїжджати там буквально за декілька, три-чотири кілометри від лінії фронту. Але і вмовляємо, і заспокоюємо людей психологічними методами, тому що всі наші співробітники, вони проходять тренінги, і в таких умовах можемо працювати. Але, звісно, намагаємось все ж таки вмовити людей виїхати. Іноді нам присилають їхні діти або онуки відеозаписи, які ми демонструємо стареньким, і це також допомагає".
