Суспільство

Переселенка з Покровська розвиває спільноту взаємопідтримки на Київщині

<em>Видача продуктових наборів спільно з ГО “ВПО України”/ фото з особистого архіву героїні</em>
Видача продуктових наборів спільно з ГО “ВПО України”/ фото з особистого архіву героїні

Онкологія, яку Марина Шевченко перенесла у 2019 році, навчила її цінувати кожен день. Але саме повномасштабне вторгнення змусило використати цей досвід, щоб стати опорою для багатьох людей, які втратили дім.

Про це йдеться у матеріалі Східного Варіанта.

Марина Шевченко — родом з Покровська на Донеччині. Вона навчалася у Донецькому державному технічному університеті за спеціальністю «гірничий інженер», потім працювала діловодом у благодійному фонді «Надія», страховим експертом у Фонді соціального страхування, отримала досвід роботи у медичних закладах.

У 2019 році все змінилося. Діагноз — онкологія. Складна операція. Довгі місяці відновлення. Це був час, коли доводилося переосмислювати пріоритети та шукати сили там, де, здавалося, їх уже не залишилося.

Марина Шевченко / фото з особистого архіву героїні

24 лютого 2022 року перекреслило всі плани. Разом із сином Марина виїхала до Польщі, але через два місяці повернулася назад — у свій рідний Покровськ.

Вона продовжувала допомагати, підтримувати, бути поруч із тими, хто не міг або не хотів виїжджати. Але місто ставало дедалі небезпечнішим. У жовтні 2023 року довелося евакуюватися — цього разу до Обухова на Київщині.

Починати з нуля

Практично без речей, без підтримки, без розуміння, як жити далі. Нове місто, нові люди, відсутність ресурсів. Тут вона зіткнулася з новою проблемою — відсутністю будь-якої допомоги для внутрішньо переміщених осіб. Пів року тривала важка депресія. Активна, звикла постійно рухатися жінка раптом виявилася повністю знесиленою. Потрапила до лікарні з діагнозом затяжної депресії.

У січні 2025 року Марина заснувала ГО «Фенікс ОМ». Назва була не випадковою — як птах, що відроджується з попелу, так і люди, які втратили дім, мали шанс піднятися з руїн. Для старту вона орендувала приміщення за власні гроші: частину збережень витратила, решту довелося взяти у кредит. До ініціативи приєдналося кілька дівчат. Вони працювали безкоштовно, пів року трималися на ентузіазмі. Дехто згодом відійшов, дехто залишився — і разом закладали фундамент майбутньої спільноти.

«Спочатку нас, переселенців, не дуже приймали, — згадує Марина. — Але коли починаєш спілкуватися, ділитися болем, показуєш, що ми такі ж самі, просто пройшли крізь інші випробування, — ставлення змінюється. Люди бачать: ми можемо допомогти і їм, місцевим, які втратили чоловіків чи синів».

Майстер-клас з малювання / фото з особистого архіву героїні

Організація стала місцем єднання, безпеки й відновлення для багатьох людей. Тут проводять зустрічі, майстер-класи, психологічні консультації, святкують разом важливі дати. Це простір живої дії, де кожен відвідувач залишає частинку своїх емоцій та зусиль, спрямованих на допомогу іншим.

Один у полі не воїн. Тому Марина почала активно шукати партнерів і підтримку. Написала понад триста листів — у різні установи та осередки.

"Першими відгукнулися обухівський паперовий комбінат та компанія «Аврора», яка двічі надала допомогу — здебільшого канцелярське приладдя для дітей та продукти",— розповідає очільниця ГО.

Найбільшим досягненням стала співпраця з ГО «ВПО України» — в Обухові відкрили 25-й осередок, який регулярно забезпечує продуктовими та гігієнічними наборами, допомогою для дітей.

Благодійна поїздка з дітьми у “МакДональдз”/ фото з особистого архіву героїні

Обухівська філія «Авальбанку» подарувала 5 комп'ютерів для навчального класу. Тут молодь безкоштовно вивчає фінансову грамотність, а незабаром стартують курси для переселенців спільно з центром зайнятості.

Сьогодні «Фенікс ОМ» співпрацює з ключовими партнерами: ГО «ВПО України», «Омріяна країна», «Крим SOS», БФ «Рокада», People in Need. Марина також долучилася до формування Плану розвитку Обухівської громади на 2025–2027 роки.

У 2025 році організація координувала збір допомоги для новоприбулих переселенців із прифронтових територій — одяг, гігієнічні засоби, дитячі товари.

Сьогодні «Фенікс ОМ» став невід'ємною частиною Обухова. У команді 7 дівчат — місцеві та переселенки, серед них жінки, які втратили чоловіків на війні. Хтось приходив проводити майстер-класи, ближче знайомився й залишався. Місцеві жителі та переселенці працюють пліч-о-пліч, створюючи нову спільноту, де кожен відчуває себе потрібним.

Марина Шевченко / фото з особистого архіву героїні

Нещодавно ГО «ВПО України» запросило Марину стати керівницею головного офісу в Києві. Там буде потужний юридичний і психологічний центр, окремий простір для дітей, медичний кабінет тощо.

Слідкувати за діяльністю ГО «Фенікс ОМ» можна на сторінці організації в соціальних мережах.

Читайте повністю історію Марини Шевченко: Коли біль стає силою: як переселенка з Покровська створює спільноту взаємопідтримки на Київщині

Також читайте: Від повітряних кульок до розвиваючих ігор: як переселенка з Донеччини створює бізнес на Полтавщині







В
Subscription: Plane Paper

Підписуйтеся на розсилку

Популярні новини

Підписуйтеся на розсилку