Переселенка з Маріуполя відновила свою справу та відкрила магазин вишиванок у Вінниці

Ольга Катрич мала власний магазин вишиванок «ЕтноСтиль» у Маріуполі. Чоловік Ольги, Олег Катрич, з 2014 року був у складі добровольчого полку «Азов», брав участь у боях на Донеччині. Згодом звільнився зі служби за станом здоров'я. У 2020 році Ольга з родиною переїхала за кордон, магазином керувала віддалено. У лютому 2022 року чоловік Ольги повернувся боронити Батьківщину. Наприкінці березня, під час оборони рідного міста, Олег Катрич загинув у бою. Ольга з дітьми переїхала у Вінницю, де знову відкрила магазин вишиванок, із символічною назвою «Сонях», на честь свого чоловіка.

Про це йдеться у матеріалі Східного Варіанта.

Ольга з рідними жила у Приморському районі міста, де у тихі вечори завжди було чутно обстріли.

«Чоловік тоді сказав: «поки я тут, все буде добре». І у нас була віра. Там був «Азов», вони нас оберігали, було не страшно», —  розповіла Ольга.

У певний момент Ольга втратила роботу і була у пошуках нової зайнятості. Визначити сферу діяльності допоміг випадок. Вона розповідає:

«Дітям до дня осені потрібно було одягнути вишиванку. Ми почали пошуки по місту, але вишиванку у Маріуполі знайти не вдалося. Тоді вперше прийшла думка про створення магазину вишиванок. Маріуполь тоді переживав становлення, відновлення українізації й хотілося долучитися до цієї справи».

Згодом Ольга започаткувала власний бізнес і відкрила свій магазин вишиванок «ЕтноСтиль». Її найбільшою підтримкою у цій справі став Олег, який говорив, що «дуже важливо повертати українську культуру на сході України».

Наприкінці 2019 року чоловік Ольги звільнився зі служби за станом здоров'я. Вони всією родиною вирішили поїхати за кордон. Так, з 2020 року, магазином власниця керувала віддалено, їй допомагали рідні.

З першого дня повномасштабного російського вторгнення Олег Катрич повернувся в Україну. З 26 лютого 2022 року брав участь в обороні Київської області. Ольга з дітьми ще певний час залишалась закордоном.

«Маріуполь був у блокаді, були шалені обстріли. Нам не було куди повертатися. Чоловік не хотів, щоб ми поверталися, а навпаки, казав їхати ще далі, — говорить Ольга, — Олег поїхав відразу без роздумів. Спочатку був у ТРО Київщини разом з ветеранами. Після звільнення Київщини, став командиром першого десанту та брав участь у спецоперації по деблокаді Маріуполя».

Наприкінці березня 2022 року Олег Катрич загинув, захищаючи своє рідне місто. Президент України нагородив воїна Орденом Богдана Хмельницького III ступеня, посмертно. Ольга пригадує:

«Це був авіапрорив на Азовсталь на гелікоптерах. Тоді було 72 бійці, які повезли боєприпаси. Олег полетів 25 березня, а на наступний день — загинув у бою. Це була дуже болюча звістка для нас, яка розділила життя на «до» та існування «потім».

Біографічну статтю про Олега Катрича («Кельта») вміщено у меморіальному виданні «Янголи Маріуполя» (Вінниця, 2025).

Вінниця стала новим домом

Проживаючи горе втрати, у червні 2023 року Ольга повернулася в Україну. Вона пригадує, що чоловік наказував залишатись закордоном, але вона вирішила їхати.

«Нас підтримували небайдужі люди, волонтери, друзі побратимів, волонтерський фонд. Ми знаходились у чужому місті, де ми нікого не знали, було страшно. Але нам допомагали, ми мали куди звернутися», — говорить Ольга.

Так промайнуло пів року. Ольга розуміла, що потрібно шукати роботу. Вона вирішила освоїти курси баристи, оскільки одна з мрій полеглого чоловіка — відкрити власну кав'ярню. Тому Ольга мала намір створити власну справу у цій сфері на честь Олега. Але всі зусилля видалися марними — нічого не виходило. Ольга зрозуміла, що потрібно щось змінювати.

«Сонях» — на честь чоловіка

Ольга без зайвих роздумів взялася створювати те, що колись вже робила — так з'явився магазин вишиванок «Сонях» у Вінниці. Назва несе в собі символічні сенси в пам'ять про коханого Ольги — «Кельта». Вона пояснює:

«Назва магазину має важливе значення для мене. У Маріуполі саме Олег підтримував мене з магазином вишиванок. Тому я хотіла вшанувати його пам'ять і назвала магазин «Сонях». Зараз сонях вважається символом з вшанування загиблих захисників України. А в орнаментальному значенні сонях — це квітка, яка завжди повертається за сонцем. В цій інтерпретації сонце — це Батьківщина. А сонях — людина, яка любить свою Україну. І я зрозуміла, що це про мого чоловіка, який повернувся до України, щоб її захистити. Тобто, «Сонях» — мій Кельт..».

Серед асортименту товару у магазині є одяг для дітей від народження до дорослих розмірів. Ольга говорить, що надає перевагу не лише святковому вбранню, а і повсякденному, з різними орнаментами. Наразі вона налагоджує співпрацю з виробниками, які роблять вишивку на сучасному одязі, з урахуванням молодіжних стилів.

Окрім офлайн магазину, придбати одяг можна й онлайн. Ольга розповідає:

«Починалося все з онлайн продажів, але там було досить мало замовлень. Серед замовників мешканці Рівненської області, люди з Кривого рогу, Дніпра і, навіть, столиці. Також замовляють вишиванки маріупольці, які виїхали за кордон і пам'ятають наш магазин у Маріуполі. Офлайн магазин, то теж добре, але він знаходиться на околиці міста, багатьом це не зручною. У певний час я запанікувала — не знала як утримати магазин».

Ольга зізнається, що мріє мати власне виробництво вишиванок та хоче розширитись, але на це потрібні додаткові кошти. Крім цього, їй бракує помічників, тому наразі вимушена справлятися самостійно.

За словами Ольги, з плином часу, вона звикає до життя у Вінниці та, навіть, знаходить щось спільне з Маріуполем: «схожа водонапірна вежа та деякі вулиці». Але додає, що страх звикнути і знову втратити завжди присутній. Однак, вона продовжує займатися своєю справою та схиляється до думки, що знаходиться на правильному шляху.

Магазин «Сонях» у Вінниці знаходиться за адресою: вул. Хмельницьке шосе 114В, ТЦ«The Mall».

Замовити онлайн можна на сторінці магазину в Instagram та Facebook.

Також нещодавно, з 1 жовтня, стартувала робота сайту магазину за посиланням.

Читайте повністю цей матеріал: Як переселенка з Маріуполя відновила свою справу та відкрила магазин вишиванок у Вінниці

Також читайте: Коли біль стає силою: як переселенка з Покровська створює спільноту взаємопідтримки на Київщині