Переселенка з Краматорська розвиває роботу волонтерського центру в Олександрії

У життя Aнни Безкровної війна втручалася двічі. Інженерка машинобудівного заводу перетворилася на координаторку гуманітарної допомоги, а згодом — увійшла до складу правління новоствореної благодійної організації.

Про це йдеться у матеріалі Східного Варіанта.

24 лютого 2022 року родина Безкровних прокинулася від вибухів на аеродромі Краматорська.

«Відразу стало зрозуміло, що відбувається — те саме було й у 2014 році, — пригадує Анна. — Попри попередні розмови про можливе вторгнення, до кінця не вірилося, що повномасштабна війна справді почнеться. Вибухи лунали один за одним, земля тремтіла. Цього дня ще пішли на роботу, але швидко стало зрозуміло — треба евакуюватися».

Спочатку вирушили до батьків чоловіка у село неподалік Святогірська. Здавалося, що наявність власного господарства та колодязної води дадуть змогу перечекати складні часи. Але війна дійшла і туди. Бойові дії біля Лиману та Ізюму змусили родину ночувати в підвалі. Діти боялися навіть лягати у власні ліжка.

"3 квітня зрозуміли — треба виїжджати. Російські війська наступали. Найголовніше було врятувати дітей, адже їхня психіка страждала найбільше",— розповідає жінка.

Дорога виявилася виснажливою: суцільні затори, швидкість руху — не більше 20–30 км/год. У Дніпрі сподівалися знайти тимчасове житло, але місто було переповнене біженцями. Лише випадково вдалося знайти місце на базі відпочинку «Золотий пляж» на Орловщині.

У цей момент подзвонила мама Анни: її подруга виїхала до доньки в Німеччину, а в Олександрії звільнилася квартира. Безкровні без вагань погодилися переїхати.

Місто зустріло переселенців тепло. Сім'ї швидко оформили необхідні довідки, запропонували безкоштовне харчування та гуманітарну допомогу. Але з часом постійне перебування вдома й нескінченний потік новин про війну ще більше стали пригнічувати.

Побачивши оголошення про набір волонтерів до «Центру Допомоги», жінка не вагалася. Отримуючи підтримку від держави та гуманітарних організацій, вирішила віддячити — допомогти іншим.

У команді центру працювали переселенці з Харкова, Маріуполя, Краматорська, Луганщини та інших міст зі сходу країни. Вони сортували одяг, формували гігієнічні та продуктові набори для родин ВПО. Для Анни це став перший крок до нової діяльності, яка згодом кардинально змінила її життя.

У липні 2022 року завдяки ініціативі Любові Мороз та об’єднанню внутрішньо-переміщених осіб в Олександрії офіційно зареєстрували Благодійну організацію «Благодійний фонд «Центр Допомоги Олександрія». Анна увійшла до складу правління.

Від хаосу до системи

До громади надходила гуманітарна допомога. Спочатку здавалося: головне — роздати її якнайшвидше. Але невдовзі стало зрозуміло, що без чіткої організації це перетворюється на хаос. Анна, маючи досвід програмування, вирішила проаналізувати списки отримувачів допомоги. Результат виявився несподіваним: деякі родини отримували допомогу одразу в кількох місцях.

Анна створила єдину базу даних отримувачів у «Центрі Допомоги Олександрія», щоб уникнути повторів і мати повну картину потреб. Головне — перейти від роботи окремими групами до функціонування як єдина система через налагодження співпраці між різними партнерськими організаціями.

Таким чином гуманітарна допомога в громаді розподіляється прозоро та ефективно: родини, які справді потребують підтримки, отримують необхідне, а ресурси використовуються максимально раціонально.

Від гуманітарки до розвитку громади

Коли перші хвилі гуманітарних вантажів зменшилися через переорієнтацію донорів на прифронтові громади, Анна разом з командою вирішили не згортати діяльність, а шукати нові формати роботи.

Так, за підтримки Олександрійської міської ради та волонтерів «Центру Допомоги Олександрія» народилися два ключові проєкти: Простір розвитку для ВПО на базі юнацької бібліотеки та «Простір 3D» у Будинку дитячої та юнацької творчості.

У «Просторі 3D» діють програми для різних вікових груп: від занять з мамами для наймолодших (1-2 роки) до курсів програмування для підлітків (9-12 років). Для дорослих працюють секції йоги, арттерапії, майстер-класи та різноманітні навчання.

Зв’язатися з БО «БФ «Центр Допомоги Олександрія»  можна через її сторінку у Facebook.

Читайте цей матеріал повністю: «Інтеграція має відбуватися спільно»: як переселенка з Краматорська налагодила роботу волонтерського центру в Олександрії

Також читайте: «Переселенці можуть бути рушійною силою»: історія лікарки з Луганщини, яка знайшла нове життя у Калуші