Переселенка з Добропілля відкрила сімейне кафе на Полтавщині

Війна забрала у Тетяни Запорожець рідне Добропілля, а з ним — і улюблену справу, дім, звичний світ. Але не змогла забрати вміння створювати тепло й смак життя навіть тоді, коли, здавалося б, не до того. Своєю історією Тетяна поділилася зі Східним Варіантом.

Про це йдеться у матеріалі.

Тетяна народилася й виросла в Добропіллі — місті шахтарів і родинних історій, де всі знають одне одного. Після школи пішла працювати, паралельно навчалася заочно у Донецькому політехнічному інституті банківській справі. Та доля привела її в бізнес.

У дев'яностих, коли підприємства переходили у приватну власність, мама викупила частку одного з магазинів мережі «Спортек» — невеликий відділ спорттоварів та риболовних снастей у Добропіллі. З часом асортимент розширювався, відкрили ще один магазин — «Спортайм». Справа міцніла, з часом виникла нова ідея — кафе.

Так у Добропіллі народилося DOBREMISTO. Досвіду — нуль, порадників — жодного. Фахівці з Києва просили такі гонорари, що аж подих перехоплювало. Тоді її права рука, Олена Миколаївна, сказала: «Ми самі все зможемо. Двом розумним жінкам ніщо не стане на заваді».

Вони взялися до справи. Самотужки продумали інтер’єр, шукали ідеї в інтернеті, складали меню, калькуляції, технологічні карти. Зал і дитяча кімната займали близько сотні квадратних метрів, між ними — скляна стіна, аби батьки могли бачити дітей, але не чути галасу. Ночами тестували рецепти, обговорювали дрібниці — від штор до десертів.

Минуло кілька місяців — і про DOBREMISTO вже знали у Добропіллі. Урочисте відкриття з розважальною програмою та батутами стало справжнім святом. Кафе швидко перетворилося на улюблене місце зустрічей, дитячих свят і сімейних посиденьок — жило своїм ритмом, з ароматом випічки, дитячими голосами й теплом дому.

24 лютого їй телефонували знайомі з Харкова й Одеси — говорили про вибухи, про обстріли. Чоловік наполягав на евакуації, але вона не могла наважитися.

Та у травні чоловік наполіг: треба їхати. Разом із мамою виїхали на Полтавщину, до Тахтаулового.

«Два тижні я просто лежала, гортала новини, чекала дзвінка. Знала, що чоловік залишився у Добропіллі, допомагав розвозити воду, продукти. А я… просто чекала».

Минуло півтора місяця — і вона не витримала. Повернулася.

«Ми навчилися працювати без електрики — з генераторами, при свічках. Гучних свят не було, але люди, особливо діти, прагнули життя. І ми давали їм цю можливість», — каже Тетяна.

16 липня 2025 року росіяни завдали потужного авіаудару по центру Добропілля. Півтонна авіабомба поцілила у ТЦ «Аврора» — місце, де завжди людно. Загинули люди, десятки отримали поранення.

«Я завжди була в русі. Здавалося, ще трохи попрацюю — і тоді дозволю собі відпочити. І ось настав день, коли все зупинилося. Ми зачинили кафе, магазин... Я прийшла додому, плакала й сказала чоловіку: Все, тепер я можу відпочити», — пригадує вона.

Команду Тетяни розкидало по всій Україні, вона з чоловіком зупинилася в Полтаві. Одна з працівниць опинилася у селі Потоки біля Горішніх Плавнів — і саме вона підказала подивитися тамтешні можливості.

«Я почала шукати, знайшла приміщення, зателефонувала власникам. Приїхала — розгубилася, навіть трохи засмутилася. Але ми, жінки з Донеччини, вперті, — усміхається Тетяна. — Приїхали двоє моїх працівниць: одна — з Івано-Франківська, інша — з Дніпра. І ми взялися до справи».

Так у Горішніх Плавнях відродилося DOBREMISTO. Концепція не змінилася — сімейне кафе, де раді бачити і дорослих, і дітей. Тут панує затишок, пахне кавою й десертами. Почали проводити перші майстер-класи — готували бургери й піцу, до Геловіну розмальовували пряники.

DOBREMISTO розташоване у Горішніх Плавнях, на вулиці Добровольського, 31.

Зв’язатися можна за телефоном  (050) 55 95 103 або через сторінку в Instagram.

Читайте повністю цей репортаж: Смак дому: як переселенка з Донеччини відкрила DOBREMISTO на Полтавщині

Читайте також: «Ми самі переселенці й знаємо, як це болить»: як команда з Луганщини допомагає прифронтовим громадам та ВПО з усієї країни