Актуально
(Не)доступна освіта. Як повномасштабна війна впливає на навчання дітей Донеччини та Харківщини
Початок повномасштабного вторгнення мав руйнівний вплив на освіту регіонів, в яких проходять бойові дії. Зокрема, Донеччини та Харківщини.
Східний Варіант разом з Накипіло розповідає, як побудований освітній процес у цих областях, і як діти можуть надолужити прогалини в навчаннях.
У чому проблема?
Навчання під час війни. Донеччина
Повномасштабна війна мала руйнівні наслідки для освіти Донеччини. Російська армія відкрито обстрілює школи, гімназії, університети, інститути тощо. Станом на зараз в області пошкоджено 703 заклади освіти, повністю зруйновано — 234. Про це Східному Варіанту повідомив директор департаменту освіти Донецької обласної військової адміністрації (ОВА) Ігор Гаєвий.
Через небезпеку та загрозу російських обстрілів заклади середньої, фахової та вищої освіти Донеччини зачинилися одразу після початку повномасштабного вторгнення. Зараз навчання проходить здебільшого дистанційно. Учні та учениці можуть відвідувати особисто лише ті заклади, які релокувалися та відновили свою роботу в інших областях.
«Основними проблемами доступу до освіти на сьогодні є тривалі відключення електроенергії, нестійкий Інтернет, що іноді призводить до неможливості вчасно приєднатися до онлайн-занять», — розповідає Ігор Гаєвий.
Минулого року громадська організація (ГО) з Краматорська «Клуб рибалок України» проводила дослідження якості освіти серед учнів області. Виявилося, що серед дітей 9-10 років є ті, хто не вміє читати, має труднощі з письмом та майже не зацікавлений у навчанні. Про це розповідала проєктна менеджерка організації Анастасія Пономарьова. Як результат, через повномасштабну війну та бойові дії частина дітей ризикує залишитися без повноцінного навчання.
Освіта у прифронтових громадах. Харківщина
На Харківщині, попри близькість до фронту, ситуація з доступом до освіти є неоднорідною: деякі школи мають лише онлайн-уроки, інші — поєднують дистанційку з періодичними зустрічами у класах.
Офіційна статистика показує чималий розрив між бажаним і можливим. За офіційними даними Харківської обласної військової адміністрації, станом на лютий 2026 року в області працюють 577 закладів загальної середньої освіти. Але лише чотири з них, розташовані у Валківській громаді та Харкові, можуть дозволити собі повноцінну денну форму навчання.
Більшість шкіл, 408 закладів, працюють виключно дистанційно. Решта 165 шкіл — у змішаному форматі навчання. Це заклади у Валківській, Краснокутській, Берестинській, Кегичівській, Наталинській, Сахновщинській, Старовірівській, Близнюківській, Олексіївській, Златопільській, Нововодолазькій та Пісочинській громадах.
Щодо школярів, за інформацією ХОВА, наразі в області перебуває понад 194 тисячі дітей, та лише приблизно 37 тисяч учнів вчаться офлайн або у змішаному форматі.
У Харкові з 94,6 тисячі учнів очно навчаються 18,3 тисячі. Важливу роль у доступі до освіти відіграють підземні школи та укриття. Нині в місті діють сім таких об'єктів, де навчаються понад дев'ять тисяч дітей. Торік у регіоні збудували вісім нових укриттів, сім у Харкові та одне в області. Загалом на Харківщині працюють дев'ять підземних шкіл.
Повноцінно не розв'язане питання безпеки дошкільнят. У Харкові немає жодного дитячого садка, захисна споруда якого повністю відповідала б державним будівельним нормам. В області з 517 дитсадків 92 працюють у змішаному форматі, решта — дистанційно. З початку 2026 року триває реконструкція садка «Теремок» у Пісочинській громаді, а в Близнюківській для дошкільного закладу зводять нову захисну споруду.
У школах, де діти можуть вчитися офлайн бодай частково, торік зробили ремонт, оновили меблі та закупили матеріали для дитячих активностей, — так нам відповіли міська та обласна ради.
Коштом державних субвенцій і місцевих бюджетів у 2025 році заклади укомплектували сучасними меблями, технікою та обладнанням для STEM-лабораторій. Школи отримали нові парти, стільці та інтерактивні дошки. У закладах, учні яких залишаються на дистанційному навчанні, наявна матеріальна база не використовується, а питання їхнього дообладнання розглядатимуть лише в разі переходу на очний формат.
Яке рішення?
Донеччина
Релокація освітніх закладів
Щоб забезпечити доступ до освіти, чиновники та громадські діячі вдаються до різних рішень. Серед них релокація середніх та вищих закладів освіти, дистанційне навчання та проєктні ініціативи. Як, наприклад, мобільні освітні бригади ГО «Клуб рибалок України».
Як стало відомо, з Донецької області релокувалися та працюють в очному режимі такі заклади середньої освіти:
- Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки в Полтаві;
- Санаторно-оздоровчий центр соціальної реабілітації «Смарагдове небо» в селі Оринин Хмельницької області, який має підрозділ загальної середньої освіти;
- Перший Краматорський ліцей у Перечині Закарпатської області;
- Навчально-виховний комплекс № 1 Покровська та його дошкільний підрозділ у Дніпрі;
- Маріупольські спеціалізована школа № 66 та ліцей-школа № 48 у Києві на базі Маріупольського державного університету;
- Маріупольський міський ліцей у Пущі-Водиці міста Києва.
Навчання тут проводять передусім для переселенців з прифронтових та тимчасово окупованих територій. Також приймають місцевих дітей.
Минулого вересня на базі Маріупольського державного університету (МДУ) відновили роботу дві маріупольські школи — №48 та №66. Наразі очне навчання доступне для 10 класу школи № 66 та 11 класу ліцею-школи № 48. У 10 класі навчається 7 учнів, в 11 — 8. Водночас для обох закладів працює приблизно 12 вчителів, вони проводять навчання як очно, так і дистанційно для інших класів. МДУ надав школам чотири кабінети, з яких два — навчальні класи. Вони оснащені меблями, техніку завезли адміністрації шкіл.
Адміністрації шкіл сподіваються, що такий формат роботи вдасться розширювати, щоб невдовзі всі їхні класи змогли навчатися очно. Адже саме живе спілкування та особисті зустрічі найкраще допомагають дітям здобути якісну освіту.
Дистанційна освіта
Інші заклади середньої освіти Донецької області працюють дистанційно. Такий спосіб навчання особливо зручний для переселенців, які виїхали в різні області України або за кордон, при цьому батьки та діти бажають здобувати освіту в рідних школах.
Щоб покращити доступ до занять, обласна та місцеві адміністрації забезпечують дітей цифровими пристроями. З початку повномасштабного вторгнення Донецька ОВА отримала понад 13 тисяч планшетів та ноутбуків для дітей з-поміж вразливих категорій.
«У 2024 році в області реалізували проєкт «Разом до успіху: якісна освіта для соціально вразливих», завдяки якому забезпечено пристроями для дистанційного навчання 930 учнів з-поміж дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з багатодітних сімей та 33 учні з особливими освітніми потребами. З початку повномасштабного вторгнення росії педагогічні працівники закладів освіти отримали 4,8 тисяч ноутбуків від міжнародних партнерів з розвитку та українських благодійних організацій», — розповідає Ігор Гаєвий.
Школи та гімназії Донеччини використовують електронні освітні інформаційні системи, каже Гаєвий. Серед найпоширеніших — Нові знання (курс «Школа»). Також 13 шкіл області приєдналися до цифрової освітньої екосистеми «Мрія». Використовують такі освітні платформи, як Всеукраїнська школа онлайн, Google Classroom, Miro, Padlet, Canva тощо.
«Електронні платформи, які використовуються для дистанційного навчання, дозволяють розміщувати відеоуроки, додаткові методичні матеріали, рекомендації тощо. Щоб надолужити освітні втрати, проводять додаткові заняття з навчальних предметів, для учнів випускних класів організували підготовку до Національного мультипредметного тесту», — каже Ігор Гаєвий.
Освітні мобільні бригади Донеччини
З травня 2025 року у Донецькій області працюють мобільні освітні бригади, роботу яких організувала ГО «Клуб рибалок України» з Краматорська. Групи вчителів виїжджають у громади та проводять додаткові заняття з учнями 1-11 класів з математики, української та англійської мови.
Заняття проводять як онлайн, так і офлайн. Окрім групових зустрічей, вчителі освітніх бригад можуть займатися з дитиною індивідуально. У такому випадку вчителі приїжджають до учня або учениці додому.
У команду бригади входить вчитель-педагог, вчителі з предметів, а також кейс-менеджер, який спілкується з кожною дитиною та складає для неї «дорожню мапу» формування навчальних навичок. Кейс-менеджер проводить заняття з розвитку Soft Skills, які спрямовані на покращення памʼяті, логіки, концентрації уваги, керування часом та мотивації до навчання.
Цього місяця мобільні бригади не виїжджають на місця, однак розробляють та поширюють карти Kajou з навчальними матеріалами, які діти можуть використовувати для навчання самостійно. Подати заявку на їх отримання можна за посиланням.
Виїзди планують поновити з квітня, повідомила проєктна координаторка ГО «Клуб рибалок України» Анастасія Пономарьова. Тому вже зараз кожен охочий може подати заявку на участь в заняттях.
За час роботи бригад до активностей залучили 906 дітей віком від 6 до 17 років. Вчителі здійснили 921 виїзд у 13 громад Донеччини, де працювали на місцях. Також провели 576 онлайн-занять з української мови, історії, математики та англійської мови.
Харківщина
Що є прийнятним укриттям для закладу освіти?
Законодавство України не передбачає жодних альтернативних місць перебування дітей під час повітряної тривоги, крім укриттів. Такі сховища облаштовують у колишніх підвалах шкіл та в інших підсобних приміщеннях. Не заборонено як укриття використовувати цокольні поверхи будівель і підземні паркінги поблизу.
При виборі простору головний критерій — щоб учні могли дістатися до безпечного місця за лічені хвилини від моменту оголошення тривоги. У районах зі щільною забудовою допустима відстань до укриття — 300–500 метрів. Згідно з нормами ДСНС, безпечне місце все-таки краще мати не далі, ніж за 100 метрів від освітнього закладу.
Серед технічних вимог до укриттів, визначених Державними будівельними нормами:
- Стіни завтовшки у 2–2,5 цеглини.
- Блоки чи панелі бетонних конструкцій — не тонші за 56 сантиметрів.
За необхідності стіни можна зміцнити штучно: укласти мішки з піском або ґрунтом поперек конструкції, створивши захисний бар'єр.
Чи виводити дітей в офлайн, після обстеження укриття вирішує місцева комісія. Представник влади, фахівці ДСНС і цивільного захисту оглядають простір і складають акт про відповідність приміщення визначеним законодавством вимогам. Якщо є суперечність хоча б одному з критеріїв — очному навчанню тут не бути.
Технічно належними умовами для навчання в укриттях є ті ж норми, що за радянських часів висували до протирадіаційних укриттів. Раніше безпеку ставили над комфортом, нині при будівництві та облаштуванні укриттів враховують обидва моменти. Безпека — передусім, та коли перебування в укритті займає мало не весь навчальний час, важливо подбати і про комфорт. Обов'язковими для шкільних укриттів є вентиляція, справна електрика, освітлення, генератори з акумуляторами, каналізація та туалет.
Щодо роботи шкіл директорка департаменту освіти Харківської міської ради Ольга Деменко зазначає: заклади можуть організувати належне навчання, коли в школі працюють від 16 до 20 кабінетів та одночасно можуть вчитися від 400 до 450 дітей.
«Наприклад, у Харкові в Салтівському районі відкриються дві такі школи. У школі у 20 кабінетів одночасно сідають 480 дітей, у середньому 24 дитини на клас. Значить, ми охопимо майже тисячу дітей на день, якщо охочих буде багато», — говорить Ольга Деменко.
За її словами, нинішній навчальний рік у місті розпочали з трьома підземними школами та трьома окремими безпечними просторами — фактично, це протирадіаційні укриття.
«У кількох школах Харкова ще за радянських часів побудували протирадіаційні укриття (ПРУ). В школі №3 у Салтівському районі, якій понад 80 років, ще під час будівництва передбачили протирадіаційне укриття. Це приміщення значно глибше за інші підвали. Зараз найскладніше — відновити на них документи та капітально відремонтувати, аби діти могли там навчатися. Наразі маємо два ПРУ: одне в школі №173 у Слобідському районі, інше — у залізничному ліцеї, де навчаються і студенти технікуму, і школярі».
Ремонт шкільного укриття в Салтівському районі, уточнює Деменко, провели коштом міжнародних партнерів: залучили уряд Франції.
Загалом у Харкові для офлайн-занять облаштовані 18 локацій: сім підземних шкіл, п'ять протирадіаційних укриттів у школах і шість просторів на станціях метро.
А як взагалі зі шкільними укриттями в Україні?
Міністерство освіти і науки звітує, що 90% закладів загальної середньої освіти мають укриття, отже, можуть працювати офлайн чи у змішаному форматі. Але якість безпечних просторів залишається під питанням.
Як показало дослідження Державної служби якості освіти у 2025/2026 навчальному році, серед опитаних директорів шкіл 22% вказали на нестачу коштів для поліпшення умов в укриттях. Лише 52% директорів зазначили, що їхні укриття вміщують усіх учнів і працівників закладу, тоді як 48% визнали місткість приміщень недостатньою.
Більшість закладів освіти облаштували укриття безпосередньо на території школи — 87%. При цьому 9% користуються безпечними просторами неподалік шкіл, а 4% мають тимчасові захисні споруди.
Часто згадувана в опитуванні освітян недостатня місткість укриттів або необхідність ділити простір з учнями кількох шкіл подекуди стає причиною часткового переходу на онлайн. Тому досі в Україні загалом переважає дистанційне навчання.
У 2025 році, як зазначали в МОН, із понад 12 тисяч шкіл 8 420 — працювали офлайн. Водночас у дослідженні міжнародного благодійного фонду savED у прифронтових громадах ситуація суттєво відрізняється від загальнодержавної. Майже половина тамтешніх школярів (49%) вчаться дистанційно. Часті тривалі тривоги, постійні повітряні загрози з боку росії та переживання батьків — усе це не дозволяє дітям мати повноцінне навчання наживо.
Щоби вивести в офлайн більше учнів, слід покращити стан шкільних укриттів. На це уряд виділив цьогоріч п'ять мільярдів гривень. Протягом січня освітні заклади подавали заявки на державне фінансування. Передусім звертатимуть увагу на громади з підвищеними воєнними загрозами — там, де в школах потрібно будувати укриття з нуля чи капітально відремонтувати наявні.
Також серед пріоритетних закладів — ті, що не встигли відновити після руйнувань через нестачу коштів. Такі школи можуть розраховувати на фінансування за наявності всієї проєктно-кошторисної документації.
Авторки: Інга Павлій, Анна Мʼясникова
***
Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії. За зміст цієї публікації відповідає виключно редакція Східного Варіанта. Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та Уряду Норвегії.
Інга Павлій
