Інженерка з Лисичанська створила власний бренд косметики

Олена Ергард народилася у Лисичанську — місті, що назавжди закарбувалося в її пам’яті. Життєвий шлях Олени з Луганщини показує, як щира особиста потреба може несподівано перерости в успішну справу. Своєю історією вона поділилася зі Східним Варіантом.

Про це йдеться у матеріалі Східного Варіанта.

У 2014 році її життя, як і багатьох мешканців Луганщини, змінилося назавжди через початок російської військової агресії. Перші зустрічі з військовою технікою стали для неї нищівним потрясінням, що назавжди закарбувалися в пам’яті.

Ті події стали не лише випробуванням для неї та її родини, а й початком нового, невідомого етапу життя. Владу захопили бойовики «лнр» і родина залишила місто.

Лисичанськ було звільнено військами ЗСУ 24 липня 2014 року, і вже на початку серпня родина Олени змогла повернутися додому.

«На підприємстві, де я працювала, діяв сучасний спорткомплекс з тренажерними залами, майданчиками та басейном. Я обрала плавання», — згадує Олена.

Щоденні запливи стали її улюбленою звичкою, однак згодом виникли проблеми зі шкірою.

Придбавши натуральне мило, що допомогло відновити шкіру, Олена зацікавилася миловарінням. Вона почала вивчати технологію: переглядала онлайн-курси, вивчала рецептури.

«У травні 2019 року виготовила своє перше мило — з відваром трав, пудрою та ефірною олією м’яти. Перша партія вийшла якісною: мило чудово очищувало і не сушило шкіру», — пригадує вона.

З часом «черезтинне радіо» перетворило захоплення Олени на бізнес: знайомі почали замовляти мило. Вона заснувала бренд Era Soap, розробила фірмовий стиль.

Наприкінці 2019 року жінка наважилася піти з нафтопереробного заводу, присвятивши себе улюбленій справі. Асортимент розширювався: до мила додалися креми, тоніки, скраби. А напередодні 2022 року Era Soap розвивалася: продукція представлялася на ярмарках, бренд виступав спонсором місцевих подій.

23 лютого подружжя відзначало 25-річчя сімейного життя та будувало плани. Та наступного ранку все змінилося: діти зателефонували з Києва про початок війни. Олена не сприйняла звістку серйозно, гадаючи, що йдеться про чергові обстріли. Проте син категорично наголосив: «Мамо, ти не розумієш, Київ бомблять».

Невдовзі розпочалися інтенсивні обстріли й Лисичанська, родина ховалася в підвалі гаража. Діти, евакуювавшись до Коломиї, наполягали, щоб батьки залишили місто. Останній день у рідній квартирі — 6 березня. З собою родина взяла лише одну валізу. Олена не встигла забрати жодної робочої речі, залишивши обладнання для виробництва косметики. Особливо прикро було думати про зібрані напередодні 8 березня подарункові набори.

Подружжя евакуювалося до Коломиї. Життя кардинально змінилося. Жінка намагалася знайти роботу, але можливостей у регіоні майже не було. Евакуація рідних, особливо паралізованого батька, стала важким випробуванням. У нових реаліях Олена намагалася опанувати емоційний стан, почавши збирати карпатські трави.

«Збирала та вивчала їхні властивості. Це допомагало відволіктися та підтримувати навички. З’явилися перші спроби виготовляти косметику з нових інгредієнтів», — розповідає вона.

Згодом почали про себе нагадувати колишні клієнтки, які просили косметику. Зв’язавшись із сусідом з Лисичанська, жінка попросила надіслати хоча б найнеобхідніше. Проте передати вдалося лише частину.

Паралельно з цим Олена надіслала резюме за основною спеціальністю та отримала запрошення на роботу в Києві.

«Рішення їхати далося легко, адже там були діти та більше можливостей», — розповідає жінка.

У жіночому просторі «Вільна» Олена познайомилася з іншими переселенками. Адміністраторки центру невдовзі запропонували їй провести майстер-клас.

Відтоді вона регулярно проводить майстер-класи, навчаючи жінок виготовляти натуральну косметику, розповідаючи про її переваги та особливості складу. Однією з найважливіших подій стало навчання у проєкті U&We Hub, спеціально для жінок-підприємиць.

Жіноче коло підтримки стало порятунком: тренінги, консультації допомагали повертатися до себе. Усвідомлення власної відповідальності за батьків-пенсіонерів, зокрема батька-інваліда, змушувало рухатися далі.

«Київ стимулює. Треба користатися тим, що є, не втрачати можливості. Головний життєвий висновок: об’єднуватися, вчитися, не зупинятися», — впевнена Олена.

Зв’язатися з майстринею можна через її сторінку в Instagram Era Soap.

Читайте повністю про шлях Олени у матеріалі Східного Варіанта.

Також нагадаємо, що активісти зі Слов'янська розвивають в Україні екологічні проєкти.

Валерія Круподеря

Поділитись: