Екоактивісти з Маріуполя відкрили "Лабораторію Нуль відходів" для студентів в Україні
Після повномасштабного вторгнення росії та окупації Маріуполя, активісти «Маріуполь Нуль Відходів» опинилися розкиданими по світу. Однак воззʼєдналися, щоб і далі рухатися до своєї мети — розвивати екосвідомість. За останні роки вони реалізували проєкт екологізації закладів гостинності України. Для ресторанів, кавʼярень та готелів проводили тренінги, навчання та консультації про концепцію «нуль відходів». Минулого року організація анонсувала освітню ініціативу «Лабораторія Нуль відходів», яка планує впровадити сучасні екоконцепції в освіту студентів.
Східний Варіант поспілкувався з координаторкою проєкту Валентиною Абалмасовою, щоб дізнатися більше про екоосвіту для студентів
Як відомо, після початку повномасштабного вторгнення Маріупольський державний університет відновив роботу в Києві. Студенти кафедри раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища раніше проходили практику на промислових підприємствах Маріуполя, однак зараз ця база втрачена. Тому представники «Маріуполь Нуль Відходів» запропонували скористатися міжнародними дослідженнями та практиками, щоб удосконалити освіту студентів.
«Ми, як громадська організація, будемо базою для майбутніх екологів. Ми покажемо студентам, як і куди крокувати. До того ж це можливість залучати їх до наших екологічних проєктів. Тому тут подвійна результативність: виховати спеціалістів та дати можливість працювати їм із громадським сектором», — ділиться координаторка проєкту Валентина Абалмасова.
Для накопичення знань Валентина відвідала в Італії дослідницький центр LMPE S.r.l. SB, який спеціалізується на розробці біорозкладних та компостованих матеріалів, аналізі полімерів та оцінці екологічної стійкості. А ще побувала в італійському місті Капаннорі, який першим у країні офіційно впровадив концепцію «нуль відходів» у стратегію свого розвитку.
«Була сформована експертна група з представників громадського сектору, науковців та бізнесу для розробки навчальної програми для студентів. Ми плануємо провести весняну школу та залучити максимальну кількість молоді, які хотіли б заглибитися в тему «нуля відходів». А після, враховуючи фідбеки зі школи, плануємо з вересня повноцінно запускати навчальну програму в Маріупольському державному університеті», — розповідає Валентина.
У навчальній програмі впровадять європейський досвід концепції «нуль відходів». Студенти ж зможуть попрактикуватися після навчання в громадах, у яких вони проживають.
«Лабораторія спрямована на те, щоб студенти могли доторкнутися до цього досвіду, щоб вони зрозуміли, як працює кожен принцип «нуля відходів». Ми будемо комунікувати з громадами, дезнаходяться студенти, бо навчання проходить і офлайн, й онлайн, щоб залучити їх до практики. Це навчання буде для бакалаврів».
«У нас багато руйнувань, багато міст доведеться відбудовувати. Для того, щоб уже зараз розуміти, як правильно робити, треба навчатися. Чудова аудиторія — саме студенти. Адже це наша молодь, які через кілька років уже будуть спеціалістами й прийматимуть рішення про зміни в довкіллі. Тому в нашій навчальній програмі ми торкаємося теми відходів руйнації, війни, як із ними поводитися, що роботи. Щоб студенти, які вже скоро стануть спеціалістами, розуміли, як діяти в будь-якій ситуації».
Слідкувати за новинами “Mariupol Zero Waste” можна в їхніх соціальних мережах:
«Маріуполь Нуль Відходів» (також відомі, як «Маріуполь Сортує») до повномасштабного вторгнення розвивали екосвідомість у приазовському місті: ініціювали толоки, інформували про сортування сміття та концепцію «нуль відходів».
Концепція «нуль відходів» або «zero waste» зародилася в США. Вона передбачає свідоме споживання ресурсів і мінімізацію утвореного сміття, його повторне використання та перероблення. Такий підхід допомагає зменшити негативний вплив на довкілля, скорочуючи кількість відходів, які потрапляють на звалища.
Активісти та активістки «Маріуполь Нуль Відходів» до повномасштабного вторгнення реалізували декілька успішних проєктів для розвитку цієї концепції. Наприклад, «Зелена хвиля», у якому допомагали закладам гостинності сортувати сміття. Або «#Re_mo_re», для якого на маріупольських пляжах встановили металеві скульптури у вигляді рибок. У них відвідувачі викидали вторинну сировину, яку потім відправляли на перероблення.
Читайте також: «На повне очищення може піти 5-6 років»: Як проходить розмінування національного парку «Святі гори»
Читайте також: «Повторює долю Донецька": що відбувається з водою в окупованому Маріуполі»
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Violetta Tsurkan
