Що відбувається
Депортація українських дітей: як росія свідомо йде на воєнний злочин
З початку повномасштабного вторгнення приблизно 20 тисяч українських дітей були депортовані або примусово переміщені до росії. Ще приблизно 1,6 млн дітей залишаються під контролем рф — депортовані, примусово переміщені або на тимчасово окупованій території.
Східний Варіант розповідає про відомі випадки депортації та як Україна намагається повернути дітей додому.
Росіяни намагаються викорінити українську ідентичність у дітей
Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році росія розпочала неприховану й системну депортацію українських дітей на свої території. Відомі та зафіксовані випадки, коли росіяни вивозили дітей окремо від батьків, а далі намагалися прилаштувати їх у російські дитячі будинки або у виховні родини.
У перші місяці великої війни, коли російська армія стрімко окупувала частину українських територій, почалася евакуація. Місцеві погоджувалися виїжджати, побачивши жахіття обстрілів та міських боїв. Росіяни всіляко перешкоджали виїзду людей на підконтрольні території України, натомість запевняли всіх їхати до росії та навіть приганяли для цього автобуси.
Однак під час такої «евакуації» окупанти свідомо саджали дорослих та дітей у різні автобуси, розʼєднували цілі родини. Після прибуття батьки виявляли, що автобус із їхніми дітьми не прибув або «загубився», доля деяких дітей не відома досі.
Подібні випадки зафіксували в аналітичному звіті «Порушення міжнародного гуманітарного права у сфері освіти в Україні» від благодійного фонду «Схід СОС». На території росії українських дітей відправляють до дитячих будинків чи у виховні родини, де їх піддають російські ідеологічній обробці.
Аналітики фонду розповіли історію родини з Луганщини. Неповнолітні сестри Вікторія та Анна разом із матірʼю були «евакуйовані» росіянами до Рязанської області. На жаль, мама дівчаток померла, а дітей одразу відправили до російського притулку:
«Пройшло дві години з маминої смерті, може менше, нам одразу сказали: «Збирайте свої речі, ми їдемо в дитбудинок». А на наступний день, після маминих похоронів, нас забрали в тубдиспансер і лікували незрозуміло від чого. У нас відібрали наші речі, видали інші, телефони відібрали. Але сестра наполягла, щоб телефони залишили й ми могли спілкуватися з нашими сестрами, тому нам повернули телефони. Вона сказала: «Я маю спілкуватися з ними, або я не віддам телефон», — розповідала одна із сестер.
На щастя, старша сестра дівчат змогла приїхати в росію та забрати їх, щоб врятувати від російського притулку.
Практика викрадання українських дітей росією існує ще з 2014 року. Напередодні повномасштабного вторгнення росії на територіях так званих «днр» та «лнр» запровадили евакуацію населення, пояснюючи це нібито «загрозою нападу з української сторони». Насправді ж це була лише підстава почати план із масової депортації українських громадян.
Спочатку з Донецька евакуювали дітей-сиріт із двох закладів — Донецької школи-інтернату № 1 та Дошкільного дитячого будинку № 1 «Теремок». За словами їхніх очільників, про «евакуацію» до рф їм повідомили в день вивезення — 18 лютого. На те, щоб зібратися, було виділено близько 15 хвилин. Така ж ситуація сталася в дитячих закладах «лнр». Про це пишуть автори аналітичного звіту «Дослідження депортації та примусового переміщення українських дітей» від Regional Center for Human Rights.
В аналітичному звіті «Викрадення та депортація українських дітей росією» йдеться, що росіяни депортують як українських дітей без батьків, так і тих, хто має законних опікунів. Їхній вік варіюється від кількох місяців до 17 років. Окупанти наводять різні підстави для вивезення, наприклад, програми культурного обміну, евакуація із зони бойових дій, медична допомога, подорож до рекреаційних літніх та військово-патріотичних таборів.
За попередніми актуальними підрахунками української президентської ініціативи Bring Kids Back UA, зафіксовано приблизно 20 тисяч записів щодо можливої депортації та примусового переміщення дітей росією. До того ж 1,6 млн українських дітей залишаються під контролем росії — депортовані, примусово переміщені або на тимчасово окупованих територіях. Уряду України вдалося повернути додому 2011 дітей станом на лютий 2026 року.
Нагадаємо, що у 2023 році Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт чинного президента рф володимира путіна та уповноваженої при президентові рф із прав дитини марії львової-бєлової через зафіксовані випадки депортації українських дітей. А львова-бєлова з гордістю заявляла, що всиновила хлопця з тимчасово окупованого Маріуполя.
Як виявило українське слідство, існує кілька схем вивезення українських дітей:
— дітей-сиріт або тих, хто залишився без піклування, вивозили «для лікування» чи «оздоровлення»;
— сім’ї з дітьми примусово переселяли під виглядом «евакуації»;
— дітей, чиї батьки загинули або потрапили в полон, передавали в російські дитбудинки.
Такі факти підтверджено документами, листами окупаційних адміністрацій, списками дітей та свідченнями тих, кого вдалося повернути.
«Для ефективного розслідування створено єдине кримінальне провадження, яке об’єднує всі справи. На сьогодні 22 особам повідомлено про підозру, а 3 справи щодо 10 осіб уже передано до суду. Серед підозрюваних — депутати держдуми рф, військові, представники окупаційної влади, колаборанти з Херсонщини тощо. Україна співпрацює з міжнародними механізмами правосуддя, зокрема з Міжнародним кримінальним судом, аби притягнути до відповідальності тих, хто безпосередньо відповідає за депортацію українських дітей», — повідомляють в Офісі Генерального прокурора.
Фактична причина депортацій українських дітей — це чергова спроба російської федерації знищити українську ідентичність. Про це йдеться в аналітичному звіті «Викрадення та депортація українських дітей росією»:
«Через війну путіна цих дітей позбавляють їхньої ідентичності. Очевидні наміри та масштаби злочинів доводять, що Російська Федерація прагне не лише анексувати українську територію, але і стерти з лиця землі ціле покоління українців, щоб аргументувати та продемонструвати світові, що окуповані території тепер безповоротно є російськими. Самі діти стають центральною мішенню цього ганебного зусилля, спрямованого на позбавлення їх української ідентичності та майбутнього; такі дії безсумнівно є воєнними злочинами та порушенням прав людини».
Дітей піддають русифікації та мілітаризації, змушують співати російський гімн, брати участь у військових маршах, поводитися зі зброєю. Забороняють згадувати українську історію, культури та ідентичність.
«Крім того, Росія впровадила системну практику примусового усиновлення великої кількості українських дітей, вивезених з окупованих територій. Ці діти потрапляють до російських баз даних з усиновлення, де їх неправдиво представляють як уродженців Росії з російським походженням. Шляхом певних законодавчих змін Російська Федерація створила механізм, який передбачає спочатку передачу українських дітей під тимчасову опіку, а далі — їхню натуралізацію як громадян Росії, що відкриває шлях до подальшого усиновлення «тимчасовими опікунами». Також було запроваджено законодавчі реформи, які спрощують зміну імен, місць і дат народження дітей, що ще більше ускладнює встановлення їхнього справжнього походження», — йдеться у звіті.
Як Україна повертає депортованих дітей додому
Безумовно, повернення українських дітей додому є однією з надважливих місій Уряду. Найбільшим викликом залишається ідентифікація тих, кого вивезли окупанти. Адже країна-окупантка не ділилася жодними списками вивезених і тим паче не повідомляє про їхні місця знаходження. Багатьом дітям змінили свідоцтва про народження та імена, щоб вони виглядали російськими. Частина дітей депортована в дуже ранньому віці, ймовірно, що вони вже не пам’ятають своє походження чи рідну домівку в Україні.
Українська молодь, яка памʼятає про своє минуле й усвідомлює свою депортацію, робить спроби самостійно повернутися додому. Відомий випадок юнака з Маріуполя Богдана Єрмохіна, якого вивезли на територію рф та направили в прийомну російську родину. Навесні 2023 року стало відомо, що 17-річний Богдан втік із прийомної родини та самостійно хотів повернутися до України. Його зупинили на кордоні з Білоруссю та повернули до росіян. Лише восени 2023, у день свого 18-річчя, він повернувся додому і воззʼєднався зі своєю рідною сестрою в Україні. У такому поверненні допомагали міжнародні партнери, зокрема Катар та ЮНІСЕФ.
Завдяки міжнародній дипломатичній роботі та підтримці міжнародних організацій час від часу Україна повертає українських дітей, яких раніше вивозила росія. Цей процес — кропіткий та важкий на всіх етапах, однак повернути українських дітей — найважливіше.
Стає відомо і про жахливі випадки. Наприкінці 2024 року Україну сколихнула звістка, що хлопець Олександр Якушенко, якого вивезли з тимчасово окупованої Херсонщини й передали до пункту тимчасового розміщення в селищі Кучугури Краснодарського краю, не витримав нових умов і покінчив життя самогубством. Незадовго до цього він записував голосове повідомлення, у якій жалівся на неналежні умови та важкі відносини з «новою родиною».
Про історію 13-річного Марка з Тореза Донецької області розповіли у Bring Kids Back UA. Хлопцю було 9 років, коли російські військові затримали його маму й безпідставно звинуватили в шпигунстві. Два роки жінку тримали в полоні, погрожували, що дітей віддадуть до дитячого будинку. Марка змушували в школі співати російський гімн, слухати пропаганду, відвідувати «патріотичні» уроки та акції. За допомогою підтримки інших країн та ініціативи Bring Kids Back UA, Марк та його старший брат повернулися до України.
27 лютого 2026 року стало відомо, що ще двох дітей вдалося повернути з тимчасово окупованого Криму — 13-річну Анну та 16-річну Анастасію. Майже 12 років мама виховувала доньок, пояснюючи їм, що Крим — це Україна, а окупація їхнього рідного міста є незаконною. Родина жила з надією на деокупацію, однак нещодавно прийняла рішення вивезти дітей. Організація виїзду тривала три місяці.
«Ми не зупинимося, доки кожна українська дитина не буде повернена додому», — пишуть в Bring Kids Back UA.
Корисні контакти
Якщо ви знаєте історію дитину, яку депортували, або якій потрібна допомога, ви можете повідомити про це за наступними контактами:
Save Ukraine:
- Гаряча лінія: 0 800 33 31 29
- Telegram: @SaveUkraineOfficial
Українська Мережа за Права Дитини:
- Мобільний / Viber / Telegram: +380 50 015 58 46
Helping to Leave:
- Кол-центр: +380 (93) 177 64 58
- Telegram бот: t.me/helpingtoleave_bot
Уповноважений Верховної Ради України з Прав Людини:
- Безкоштовна гаряча лінія: +38 044 299 74 08
- Мобільний / Viber / Telegram: +38 093 406 80 17
***
Інга Павлій
