Списали з картки переселенця пенсію та соцвиплати у рахунок боргу за комунальні послуги: чи це законно та що робити?

72-річний переселенець зі Словʼянська Петро Ямповський нещодавно дізнався, що на його банківський рахунок наклали арешт. Як стало відомо, виконавча служба подала на нього до суду через заборгованість сплати за теплопостачання у квартирі в Слов'янську. Після нарахування пенсії та соціальної виплати для ВПО — все списалося в рахунок боргу. Тепер чоловік перебуває на межі існування і не має коштів на їжу та ліки.

Східний Варіант дізнався докладніше про ситуацію, а також дізнався думку юристки ГО «Донбас SOS» Наталії Юрлової: чи законно списувати кошти в рахунок боргу з банківського соціального рахунку та чи варто сплачувати за комунальні послуги в прифронтових містах, якщо люди евакуювалися.

«Ми залишилися без засобів для існування»

Петро Ямповський — переселенець зі Словʼянська, який зараз мешкає з дружиною в Києві. Вони покинули рідне місто в березні 2022 року. Спочатку були в Черкасах, а потім переїхали до столиці, де їхні родичі запропонували родині безплатне житло. Йому — 72 роки, його дружині — 70. Обоє хворіють, мають проблеми зі здоровʼям за віком. З доходів родини — пенсія та соціальна виплата для ВПО.

Петро розповідає, що більша частина коштів завжди йшла на ліки. А залишок розподіляли на оплату комунальних послуг та їжу. Жити важко, але іншого вибору немає.

Тому арешт банківського рахунку для Петра став шоковою несподіванкою. Одного дня він, як і завжди, оплачував ліки в аптеці, та виявив, що платіж не проходить. З мобільного додатку дізнався, що на його картку наклали арешт через заборгованість у сплаті комунальних послуг словʼянської квартири.

«Вдома вже розібрався, що зібрався борг за оплату теплопостачання нашої квартири в Словʼянську. Я про це не знав. Донедавна в мене не було смартфону чи персонального компʼютера — я мав лише кнопковий телефон. Ніхто мене не попереджав, нічого не писав. На нашу адресу в Києві не приходило листів чи попереджень. Тому блокування рахунків було повною несподіванкою», — розповідає Петро.

Звернувшись до державного виконавця, Петро дізнався, що на нього відкрили виконавче провадження. Відбувся суд, на якому чоловіка зобовʼязали виплатити заборгованість та відсоток за роботу держвиконавця. Та Петро наголошує: через те, що він не мав смартфон чи інших гаджетів, не знав про позов та судові засідання.

На початку травня 2026 року чоловіку, як і щомісяця, нарахували пенсію та соціальну виплату переселенця. Та майже одразу усі кошти були списані — у рахунок погашення боргу. Це стало черговим неочікуваним ударом. Гроші, на які родина мала жити місяць, пішли без відома та попередження Петра:

«Хочу наголосити, що я не проти й не відмовляюся оплачувати борг, який у мене виник. Але я б хотів робити це поступово й самостійно відраховувати частину зі своїх коштів щомісяця. Коли з картки списуються всі гроші, на які ми мали жити, ми залишаємося без засобів для існування».

Петро звернувся за допомогою до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та в Офіс генерального прокурора. Подібні дії, на якого думку, шкодять громадянам та порушують права людини.

«У такі моменти пригадуються розповіді моєї бабусі, як в 1930-ті роки їх грабували й забирали їжу. В 1990-х роках, коли Україна отримала незалежність, моїй родині заблокували вклад у банку й до цього часу так і не повернули. Мене вже двічі пограбували — я не можу жити вдома через війну, а тепер ще й забирають гроші з рахунку, залишаючи без нічого», — пояснює Петро.

За чотири опалювальні сезони борг Петра за теплопостачання у словʼянській квартирі складає 30 тисяч гривень. До цієї суми додалися відсотки за роботу державного виконавця. Після зняття його пенсії та соцвиплати переселенця цього місяця, борг зменшився, однак до повного закриття суми ще далеко. Петро каже: якщо щомісяця з його картки забиратимуть усі гроші — він та його дружина опиняться в край важкому становищі.

«Це недопрацювання держави», — думка юристки

Цифровізація держави, безумовно, зручний та потрібний процес, однак водночас він має загрози для старшого покоління українців, які не звикли користуватися гаджетами. Коли на людину відкривають виконавче провадження із загрозою арешту банківських рахунків, він або вона зазвичай одразу отримують про це повідомлення в «Дії» або банківських додатках. Якщо ж людина не має сучасних гаджетів, до того ж покинула основне місце проживання через евакуацію, може виникнути ситуація, коли вона не отримує жодного сповіщення. Так сталося і з Петром.

«Я б тут говорила про недопрацювання з боку осіб, які стягнули цей борг. Це комунальні установи і, можливо, виконавці, які відкривали виконавче провадження. За фактом, з людиною ніхто не звʼязався. Навіть ще до винесення рішення суду. Людина не була проінформована належним чином, не отримала інформації, що її справа була передана до суду, адже комунальні установи також мають інформувати. Звичайно, це недопрацювання і недосконалість цифрових сервісів. Багато хто стикається з такою проблемою», — пояснює юристка громадської організації «Донбас SOS» Наталія Юрлова.

Зараз у ситуації Петра, коли рішення суду вже вступило в дію, поскаржитися або подати апеляцію вже не вийде. Треба діяти відповідно до обставин.

Наталя Юрлова радить: для початку слід зняти арешт із банківського рахунка. Для цього слід отримати довідку від свого банку, що це рахунок саме для соціальних виплат, на який приходить пенсія та соцвиплати ВПО. Додатково можна звернутися до Пенсійного фонду й отримати підтвердження ще й від них, що пенсія нараховується саме на цю картку.

Далі людина надсилає заяву про зняття арешту з банківського рахунку до державного виконавця. Щоб дізнатися, хто саме є держвиконавцем у справі, слід спершу зайти на офіційний сайт Автоматизованої системи виконавчого провадження. Людина вводить своє прізвище, імʼя, по батькові та дату народження. Їй покаже інформацію про відкриті виконавчі провадження, підтягне їхній номер у системі та покаже орган державної виконавчої служби або приватного виконавця, який відкрив виконавче провадження та арешт на банківський рахунок. Таким чином, людина дізнається, хто саме наклав арешт і до кого їй звертатися далі.

Контакти державного чи приватного виконавця можна знайти в Єдиному реєстрі боржників. На сайті людина вказує свої ПІБ, а також контактні дані свого виконавця (які раніше дізналася із сайту Автоматизованої системи виконавчого провадження). Їй відобразиться інформація з контактними даними її державного чи приватного виконавця.

«Далі людині слід надіслати заяву про зняття арешту з банківського рахунку, а також додати довідку від банку та Пенсійного фонду, що це саме картка, на яку нараховуються соціальні виплати. Це можна надіслати поштою на адресу державного виконавця, або в електронному вигляді, але тоді треба накласти електронний цифровий підпис або Дію.Підпис. На підставі такої заяви, яка вже є підставою для зняття арешту, виконавець зобовʼязаний розглянути її та зняти арешт із коштів на рахунку боржника не пізніше наступного дня», — пояснює Наталія Юрлова.

Після зняття арешту з рахунків, людина зможе знов користуватися власними коштами на банківському рахунку. У випадку Петра, він зможе самостійно відраховувати щомісяця оплату за борг комунальних послуг.

«Людина має вказати інший рахунок, з якого щомісяця списуватимуться кошти в рахунок боргу. Це має бути окрема картка, не та сама, на яку приходять соціальні виплати. Таким чином, людина її поповнюватиме на певну суму, яка буде зніматися в рахунок боргу», — пояснює юристка.

Комунальні послуги в прифронтовому місті: чи варто сплачувати у випадку евакуації?

З 24 лютого 2022 року Словʼянськ перебуває на території ймовірних бойових дій. Влада понад чотири роки закликає мешканців евакуюватися, щоб зберегти життя та здоровʼя. Водночас у місті залишаються десятки тисяч людей, відповідно, працюють комунальні служби.

Якщо мешканці багатоквартирного будинку прифронтового міста евакуювалися, фактично, вони вимушені й надалі оплачувати комунальну послугу з теплопостачання. Адже зимове опалення подається централізовано на увесь будинок. Є випадки, коли мешканці квартир мають індивідуальні системи опалення. Відтак, вони можуть їх вимкнути й послуга не нараховуватиметься.

Фактично, держава закликає населення евакуюватися з прифронтових територій, але не звільняє від сплати за комунальну послугу.

Якщо ж це тимчасово окуповані території, то нарахування комунальних послуг на житло призупиняється. Якщо багатоквартирний чи приватний будинок на підконтрольних територіях були пошкоджені/зруйновані внаслідок обстрілів, комунальні послуги також не нараховуються.

З питань нарахування комунальних послуг, арешти рахунків та порядку дій у такій ситуації додатково можна звернутися до юристів на гарячу лінію ГО «Донбас SOS»: 0800 309 110. Посилання на офіційний сайт.

***

Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.