Як зафіксувати зруйноване чи пошкоджене житло в окупації

За даними Міністерства розвитку громад та територій станом на 1 червня в Україні було 116 тисяч пошкоджених та зруйнованих житлових будинків. Близько  3,5 млн українців проживали в цьому житлі. Варто зазначити, що і кількість зруйнованого житла, і кількість постраждалих людей, на жаль, збільшується щоденно. Наразі найбільших руйнувань зазнають міста в Луганській та Донецькій областях. 

Як зафіксувати пошкоджене житло на окупованій території?

Почнімо відразу з короткого алгоритму дій:

• розшукати сусідів, які виїхали на підконтрольну територію і можуть підтвердити, що будинок справді знищено;
• знайти адвоката, який допоможе юридично правильно опитати свідків і оформити документи;
• попросити знайомих з окупованої території сфотографувати будинок і надіслати фото, якщо є така можливість. Важливо, щоб було видно розташування відносно інших споруд чи будинків;
• відшукати та завантажити фото чи відеосюжети з медіа, де показано зруйнований будинок;
• звернутися до правоохоронних органів на підконтрольній території із заявою про те, що житло пошкоджене чи зруйноване.

«Я раджу людям шукати публікації, зйомки відео, де видно, що майно зруйноване. отрібно моніторити ЗМІ та шукати зйомки з дронів.  Треба обов'язково робити скріншот, це буде хоча б якесь підтвердження. Зараз є багато фотографій з Сєвєродонецька, Лисичанська та інших зруйнованих населених пунктів Донбасу», — радить адвокат Роман Сімутін.

Тут додамо, що в Україні запустили карту руйнувань, на яку з перших днів війни вносять  світлини зруйнованих або пошкоджених цивільних об’єктів: будинків, шкіл, церков, стадіонів тощо. Це роблять аналітики ГО «Антикорупційний штаб», зазначаючи точну адресу і координати.

Як повідомити про зруйноване житло?

На допомогу приходить вже всім знайомий мобільний застосунок Дія. Завантажуємо його(якщо ще ні) та обираємо в меню «Послуги», «Пошкоджене майно». 

Або ж інший шлях — через комп’ютер. Тут варто скористатись Єдиним державним вебпорталом електронних послуг. Для цього потрібно створити особистий електронний кабінет і таким чином авторизуватися  на Порталі Дія.  

«Для подачі заяви в Дію потрібно завантажувати фотокартки, без фотопідтвердження додаток не приймає заяву. Подати на компенсацію бездоказово неможливо, такого механізму не існує. В теорії все простіше, на практиці дещо інакше. Є зобов'язання держави забезпечити житлом, але немає порядку подачі відповідних документів про зруйноване житло з непідконтрольної території. Існує певна процедура фіксації, складання акту обстеження на місці», — розповідає Роман Сімутін.

Зі слів адвоката, заява в Дії лише засвідчує певний факт зруйнованого житла. Юридичну силу це матиме лише коли комісія прибуде на місце і складе акт. 

Просто подати заяву в електронному вигляді недостатньо. Адвокат  наголошує, що внутрішньо переміщена особа (ВПО) обов'язково має звернутися до правоохоронних органів із заявою про втрачене житло.

«Потрібно написати заяву в поліцію про те, що зі слів сусідів чи знайомих житло зруйноване. Слідчим шляхом вони зобов'язані опрацювати цю заяву. На практиці слідчі не будуть цього робити, бо скласти акт неможливо. Але буде зафіксовано, що житло зруйноване. Принаймні, створюється заява про кримінальне правопорушення. Людині мають дати на руки Витяг з реєстру досудового розслідування про прийняття заяви», — говорить адвокат.

Отже, Роман Сімутін закликає постраждалих найперше звернутися саме до слідчих. Ця заява  є головним документом, який допоможе зафіксувати зруйноване житло, щоб мати підтвердження та  можливість отримати згодом компенсацію.

Як довести, що зруйноване житло — моє?

Тут насамперед потрібно зібрати документи, які підтверджують право власності на це житло. Дуже добре, якщо вдалося зберегти  чи відновити якісь із таких:

• свідоцтво на право власності;
• договір купівлі-продажу майна;
• договір дарування;
• договір міни (іншими словами бартер);
• свідоцтва про право на спадщину;
• свідоцтва про право на частку

Усі документи втрачені, що робити?

Якщо під час евакуації не вдалося забрати документи, то є можливість отримати дублікат або довідку. Існує кілька варіантів відновлення втрачених паперів.

Примірники нотаріальних документів зберігаються у справах приватного чи державного нотаріуса, який проводив оформлення. Також існують державні нотаріальні архіви, які до 75 років мають зберігати нотаріальні документи.

Але це актуально лише для неокупованих територій. Очевидно, що в окупованих росіянами населених пунктах знайти такі документи буде складніше. До того ж не факт, що сам архів не знищений рашистами. Таке також може бути.

Якщо є таки  можливість знайти необхідні документи в архіві, варто знати: отримати їх може лише власник будинку або людина, яка попередньо оформлювала цей документ за дорученням. Якщо власник помер, то отримати подібні документи можуть спадкоємці.

Інший шлях — державні реєстри. З них також можна отримати довідки про право на житло. Такими реєстрами можуть бути:

• Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;
• Реєстр прав власності на нерухоме майно;
• Державний реєстр іпотек;
• Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

«Якщо протягом кількох останніх років були якісь нотаріальні дії з квартирою чи будинком і ці дії занесено до Державного реєстру майнових прав на нерухоме майно, то інформація є в реєстрі й це спрощує питання. Потрібно звернутися до будь-якого нотаріуса та отримати у нього Витяг з цього реєстру. Це і стане підтвердженням права власності», — пояснюють в БФ «Право на захист». 

Довідку на нерухоме майно можна отримати та в електронному вигляді через портал Дія, але для цього потрібно мати кваліфікований електронний підпис (КЕП). 

Якщо нотаріус не допоміг?

Якщо не вийшло отримати витяг у нотаріуса і в Державному реєстрі немає інформації про житло, треба іти до суду та приводити свідків. Наприклад, сусідів чи знайомих, які зможуть підтвердити, що знають власників житла та адресу, за якою вони проживали.

«Якщо людина, образно кажучи, знаходиться в Чернівцях, а свідок в Кропивницькому, то слідчий направляє доручення про допит в те місто, де перебуває свідок. Слідчому не потрібно їхати в Кропивницький і навпаки, це віддалено відбувається», — пояснює Роман Сімутін. 

Для звернення до суду важливі копії документів на право власності. Якщо власники житла користувалися кредитами, то копії можуть бути у відділеннях банків.

«Зазвичай переважна більшість документів у них в електронному вигляді та відшукати їх можна у будь-якому відділенні цього банку на підконтрольній території», — говорять у  БФ «Право на захист».

Також копії могли зберегтись у комунальних підприємствах на окупованій території.  Але отримати їх вдасться лише після звільнення територій і лише у разі, якщо ці будівлі не знищені. 

Корисні контакти для юридичної консультації

БФ «Право на захист» — +38 099 507 50 90, +38 068 507 50 90, +38 093 507 50 90

ZMINA. Центр прав людини — +38 067 502 08 01, надіслати повідомлення можна за посиланням

Чат-бот «Юридичний порадник» за посиланням.