Купують та "націоналізують" майно: як проходить процес зросійщення на окупованій Старобільщині
Російська влада почала активний процес зросійщення на окупованих територіях після 24 лютого 2022 року. Для цього вона використовує свої системні способи й пропрацьовані механізми. Що вже спостерігається на території Старобільщини і як це перегукується зі сценарієм в окупованому Криму, читайте у нашому матеріалі
Тимчасово окупований Старобільськ на Луганщині залишається єдиним великим містом в області, яке не зазнало руйнувань. І яке так сильно намагаються контролювати росіяни, помістивши людей в повний інформаційний вакуум.
Усі ми спостерігали, як самопроголошена влада протягом багатьох місяців звозила до українського міста жителів зруйнованих Сєвєродонецька, Рубіжного, Кремінної, Лисичанська. Старобільчани, з якими нам вдавалося поспілкуватися після евакуації, зазначали, що людей у місті дуже багато, але їхні обличчя не знайомі. Час йшов, але ситуація не змінилася. Людей так само багато не тільки у самому місті, а й і в навколишніх населених пунктах теж. Але окрім вимушених переселенців, з’явилися й «нові мешканці».
Купують і “націоналізують”
Російські військовослужбовці або окупанти, які ідентифікують себе як росіян, стали скуповувати нерухомість та перевозять свої сім’ї для подальшого життя на окупованій території, намагаючись поступово змінювати демографічний склад населення. За наявною інформацією, найбільше така тенденція поширена у Новопскові, Біловодську, безпосередньо у Старобільську та селах навколо.
«Маючи дійсно високу зарплату, військовослужбовці зс рф почали купувати квартири та будинки. Деякі з них, уже привезли й сім’ї. Таких ситуацій не багато, але вони є. Це якщо не говорити про ті випадки, коли їм не довелося нічого навіть купувати, а просто жити у «націоналізованому» майні тих громадян, які були змушені виїхати через окупацію», — розповідає старобільчанин, ім’я якого ми не можемо вказувати з міркувань безпеки.
Про те, що окупаційна влада на місцях ввела практику «націоналізації» майна, відомо вже давно. Нерідко під «націоналізацію» підпадало майно тих громадян, які відмовлялися отримувати російські паспорти, лише за наявності яких можна було «переоформити» документи права власності за так званим «російським законодавством».
За словами Яни Літвінової, начальниці міської військової адміністрації Старобільського району, їм відомо про непоодинокі випадки конфіскації домівок звичайних жителів. Про це МВА повідомляють люди, які або виїхали з населених пунктів тимчасово окупованої громади, або змогли звідти вийти на зв'язок.
«Причому “націоналізації” представниками “місцевої влади” підлягає майно не тільки окремих громадян, наприклад, колишніх військовослужбовців ЗСУ, а й у секторі малого та середнього підприємництва. Особливо вразила історія, її розповів один з власників майна, у якого воно було “конфісковане” так званою новою владою.
Під час “опису” майна ті, хто прийшли відбирати, поводилися знахабніло та ніби з впевненістю у своїй безкарності. Дійшло до того, що вони при родичах господарів ділили між собою навіть чуже майно, мовляв “нам дозволили” (мається на увазі, колаборанти нібито отримали дозвіл від окупаційноі влади привласнювати майно — авт.). По кожному випадку намагаємося з’ясувати обставини, консультуємо наших людей щодо звернення до правоохоронних органів з відповідними заявами з метою фіксації злочину», — коментує Яна Літвінова.
“Пільги” на бізнес в обмін на російський паспорт
Російська влада вдається і до більш кардинальних методів. Як пишуть російські «вєдомості», банк росії надав аналітику, у якій вказав про зріст трудової міграції росіян у «нові регіони». Росіяни з центрального федерального округу, Сибіру та півдня країни-агресора їдуть працювати на окуповані частини Луганської, Донецької, Запорізької, Херсонської областей та Криму. Все через «вільну економічну зону» на окупованих територіях, яка ніби то дає можливість підприємцям «платити високі зарплати через звільнення від ряду податків до 2050 року».
Звісно, що не всі робітники, які приїжджають на заробітки, залишаються жити, але частина з них таки перевозить свої сім’ї на тимчасово окуповані території (далі — ТОТ). Тому ми все частіше можемо спостерігати в мережі відео, де «росіяни не хочуть їхати з Криму, бо їм там так було хорошо» чи те, як відбудовують «їхній» Маріуполь.
Користуватися «привілеями вільної економічної зони» можуть лише суб’єкти з російським громадянством чи так званих «лнр», «днр». Тому цей механізм не тільки збільшує присутність росіян на ТОТ, а й змушує українців отримувати російські паспорти, втрачаючи свою національну ідентичність.
“Замінено понад 20% жителів”: досвід Криму
Наслідки цієї колонізаторської практики росії ми вже можемо бачити у Криму. За словами постійної представниці Президента України в Автономній Республіці Крим Таміли Ташевої, росія почала масово звозити росіян до Криму одразу після окупації.
З 2014 по 2023 рік за окупаційними даними населення Криму значно збільшилося. Так, за даними окупантів, станом на початок 2023 року до Криму перемістилося понад 500 тисяч осіб. Відповідний показник не є безумовним, однак демонструє орієнтовні масштаби зміни демографічного складу населення Криму. І це лише ті, які офіційно реєструються окупантами. Для регіону з населенням близько 2,5 мільйонів осіб це означає, що вже замінено понад 20% його жителів.
«Щодо придбання квартир місцевих жителів росіянами — аналогічна практика, яку вони почали впроваджувати в Криму з 2014 року та продовжили на інших новоокупованих росією територій України. Окрім цього, представники окупаційної адміністрації систематично заявляють про націоналізацію майна українських громадян в окупованому Криму.
В грудні минулого року представники окупаційної адміністрації заявляли про “націоналізацію” понад 2600 обʼєктів рухомого та нерухомого майна, що належали українським фізичним та юридичним особам. Також вони публічно заявили, що на “торгах” було продано 24 націоналізовані об'єкти.
Все це — елементи колонізаторської практики держави-агресорки. Цим вона намагається стерти українську ідентичність та все, що пов’язане з Україною, включаючи думки та світосприйняття людей. Тому вона створює не тільки інформаційний вакуум, мета якого — зробити все, що пов’язане з Україною, чужим та далеким. І, навпаки, все, що є складовими русского міра — має бути близьким, зрозумілим та умовно “своїм”», — пояснює постійна представниця Президента України в АРК.
Окрім того, Таміла Ташева прокоментувала й запровадження “вільної економічної зони” в окупованому Криму, яке частково перегукується з системною російською політикою щодо зросійщення місцевого населення.
«Насправді ж, сукупний обсяг так званих “інвестицій” в рамках “вільної економічної зони” за 10 років її функціонування менший, а ніж видатки російського бюджету на утримання окупованого Криму протягом 1 року, без урахування таких складових, як утримання армії, силового блоку та інших структур. Тому російські наративи про “потужну” фінансову підтримку півострова зі сторони рф руйнується. Потужна в них, очевидно, тільки брехня», — пояснила вона.
Як бачимо, за 10 років жорстокої війни росії проти України, загарбники не змінили своїх системних колоніальних підходів. Вони продовжують порушувати права людей на окупованих територіях, поступово стираючи національну ідентичність українців.
***