Знесення будинків в Маріуполі: навіщо це окупантам і що робити людям

Наприкінці червня окупанти опублікували список будівель в Маріуполі, розділивши їх на чотири категорії за ступенем руйнування. На думку окупантів, деяким будівлям вистачить лише косметичного ремонту, деяким — поточного, іншим — капітального. Але найбільше у списку будівель, які окупанти планують знести. Це 711 об’єктів у різних районах міста.

Міська влада наголошує: списки є фейковими та зроблені для того, щоб заманити людей в Маріуполь і створити картинку «відродження міста», а також забезпечити явку на псевдореферендумі.

Східний Варіант зібрав історії людей, чиї будинки будуть зносити, а також думку правозахисників щодо майбутнього законодавства України з огляду на сьогоднішні дії окупантів.

Пропаганда і приховування злочинів

Уже декілька тижнів у соцмережах люди обговорюють плани окупантів по знесенню житлових будинків Маріуполя. На основі їхньої бази даних журналіст Східного Варіанту створив мапу, де позначені такі будинки.

Нагадаємо, що мапа зроблена для зручності людей і позначки на ній можуть бути не достовірними, з огляду на першоджерело.

На заміну знесеним будівлям окупанти обіцяють побудувати нові та роздати квартири всім, кого вони ж самі позбавили житла. Але поки що в місті триває лише два будівництва у північно-західній частині, майже на межі території міста. 

У міській раді Маріуполя вважають, що окупанти цим будівництвом насправді прикривають будівництво фортифікаційних споруд.

«Без зайвого розголошення окупанти почали будувати нібито житлові будинки.  Роботи йдуть у північно-західній частині, майже на межі території міста. Тобто саме з орієнтовного напрямку контрнаступу ЗСУ. Є інформація від маріупольців, що за цими новими спорудами окупанти одразу виривають окопи та розташовують техніку. А людей не випускають з міста, щоб потім прикриватись мирними жителями», — зазначив мер Маріуполя Вадим Бойченко.

Щоб там не будували окупанти і як би це не прикривав, вже зараз зрозуміло, що квартир у двох будинках на всіх, хто залишився без даху над головою, там явно не вистачить. Водночас демонтаж відбувається значно швидше. 

Є три причини для такого поспіху окупантів.

Перша — ідеологічна. Пропагандисти прагнуть якомога скоріше створити картинку «процвітаючого звільненого Маріуполя». Місцеве телебачення і російські пропагандистські телеканали рясніють одноманітними сюжетами з єдиним будівництвом, знятим з декількох ракурсів.

Друга — приховування власних злочинів. Під завалами будівель досі можуть залишатися тіла людей, що загинули в перші місяці повномасштабного вторгнення. Розбирати завали вручну живою силою — занадто довго, тому окупанти просто зносять будинок і відправляють на смітник будівельне сміття разом з залишками тіл маріупольців.

На відміну від Драмтеатру, який був впізнаваним і з якого окупанти намагалися зліпити сакральний символ «злочинів української армії», де потрібно було показово розбирати завали, прості багатоповерхівки не такі помітні, тому з ними можна обійтися значно простіше.

Третя — збір даних населення. Все більше експертів кажуть про те, що рф планує провести на окупованих територіях так звані референдуми чи то про «приєднання до “ЛДНР”», чи то про «приєднання до росії». Як би вони це не називали, такі дії є незаконними. Для проведення референдуму і подальшої фальсифікації результатів окупанти збирають дані маріупольців. Роблять це під виглядом подачі заявок на отримання нового житла або компенсацію

Радник мера Маріуполя Петро Андрющенко вважає, що такі дії для забезпечення явки — це «шантаж референдумом»:

«При поданні заяв прямо кажуть, що питання компенсацій або відновлення буде вирішено… після референдуму».

Збирати данні змушують голів ОСББ і КСН. Крім того, за словами Андрющенка, окупантів цікавлять дані не лише містян, які залишилися у Маріуполі, а й тих, хто виїхав.

До речі, допомога жителям приватних будинків до плану окупантів не входить. Господарі мають самі розв'язувати свої проблеми.

Було три квартири — не залишилося жодної

Маріупольці, що виїхали з міста, дізнаються про знос свого будинку, зазвичай, з домових чатів у Вайбері.

Але маріупольчанка Ольга Артюхова, що виїхала з Маріуполя ще у перший день повномасштабного вторгнення, лише побачивши на відео будинки, в яких розташовані квартири її родини та її, одразу зрозуміла, що жити в них вже не можна.

«В будинок на бульварі Богдана Хмельницького влучив снаряд. З фотографій мого сусіда ми дізналися, що перший снаряд влучив саме у нашу квартиру. Було чітко видно велике провалля і відсутність даху. Місяць потому я бачила відео, як це будинок ще й горить. Він повністю вигорів», — розповідає Ольга Артюхова. У тому будинку мешкала мама Ольги. На щастя, всіх своїх родичів жінка вивезла заздалегідь.

Інший будинок знаходиться на вулиці Куїнджі. Там жила сама Ольга. Ця вулиця певний час зазнавала значних обстрілів. 

«Я натрапила на відео, де зафіксовано той момент, коли у двір приїхали танки “кадиривців” так званих. Того вечора вони розбомбили “сталінку”, що знаходиться навпроти, по вулиці Куїнджі, 59 просто вщент. І було достатньо підстав вважати, що і наш будинок буде потерпати від снарядів. Врешті я дізналася, що моя “сталінка” вигоріла частково — два під'їзди з шести, а в інших чотирьох вирує життя досі», — каже Ольга.

Люди з вигорілих квартир перебралися до сусідів, а подекуди позаймали квартири тих, хто виїхав з міста.

Ще одна квартира розташована на Лівому березі, на вулиці Московській, де жила бабуся Ольги, залишилася майже неушкодженою, хоча Ольга вважала, що саме цей будинок під найбільшою небезпекою.

Станом на зараз у квартирі лише вибиті вікна. Але в середину заходили чи мародери, чи російські солдати, які перевернули все у пошуках цінних речей і дещо вкрали.

Свідчення матері та бабусі Ольги зібрала прокуратура України у Тернополі. Жінки надали представникам прокуратури фото, відео та інші свідоцтва.

«Прокурори сказали, що надалі це, можливо, допоможе відновити втрачене майно. Якщо чесно, я слабо в це вірю. Але це було єдине, що ми на той момент могли вчинити. Крім того, як тільки ми отримали хоч якісь відео і фото, ми одразу зареєстрували в “Дії” цю інформацію для того, щоб надалі також отримати якусь можливу компенсацію за житло», — зазначає Ольга.

Всі три будинки, де були розташовані її квартири, окупанти внесли у список на знесення. Незалежно від того, чи встигнуть їх знести до деокупації та повернення Маріуполя під контроль української влади, чи вони будуть стояти, Ольга жити в будинках не планує.

«Чи хотіла б я повернутися, знаючи що, наприклад, у будинку на Лівобережжі навпроти бабусиного, завалило мою знайому і двох її малолітніх дітей... Знати про це і відбудовувати той будинок. Морально це дуже складно і неправильно», — вважає Ольга.

Будинок іншого маріупольця, Олександра, що мешкав разом з родиною біля плавбасейну «Нептун», окупанти також надумали знести. Про це він дізнався з домового Вайбер-чату.

Сусіди там обговорюють, що будинок можуть знести до кінця цього року. Якоїсь альтернативи мешканцям при цьому окупанти не пропонують.

Один з мешканців будинку пише:

«У мене є знайомі, вони розповіли, як будинок навпроти Центру переливання крові зібрались зносити, людям повідомили та дали час, щоб полишити будинок і забрати речі — тиждень. А куди діватися самим і, тим більше, з речами меблями, мови не було».

У відповідь інші мешканці просять його повідомити, якщо будуть якісь новини про строки.

Маріупольці, що зараз залишаються у місті, намагаються хоч якось врятувати своє рухоме майно від руйнування. У соціальних мережах, зокрема, у локальних групах безліч оголошень про продаж меблів, побутової техніки та сантехніки.

Люди пишуть відверто: «Продаю так дешево, тому що мій будинок зносять і потрібно терміново». 

Хто захистить інтереси громадян?

Те, що окупанти зараз хазяйнують на непідконтрольних українській владі територіях, вже потребує змін до українського законодавства. В першу чергу, вважають експерти, потрібно створити дієві механізми фіксації руйнувань, оцінки заподіяних ними збитків та надання компенсації постраждалим від них особам. 

«Урядом вже було запроваджено механізм подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації. Для забезпечення збору, накопичення, та обробки інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно створюється Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації», — зазначає юристка з питань адвокації БФ «Право на захист» Анастасія Бурау.

Потім має бути створений дієвий механізм компенсації, але лише грошових виплат буде недостатньо для розв'язання житлових питань людей, що постраждали від війни.

«На нашу думку, особливу увагу слід приділити будівництву нових об’єктів з метою їх надання постраждалим особам замість зруйнованих», — каже Анастасія Бурау.

Зараз Закон «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» (реєстр. № 7198) готується до другого читання.

Правозахисники сподіваються, що він охопить не лише руйнування внаслідок бойових дій, а і знесення будинків окупантами, як один з видів пошкодження майна.

Втім, правозахисники і юристи критикують наявний законопроєкт за нечіткі формулювання і дуже обмежене коло випадків, що підпадають під його дію.

Як отримати компенсацію за зруйноване житло?

Нагадаємо, що нещодавно Європейський суд з прав людини надав можливість отримати грошову компенсацію від 5 до 30 тисяч євро тим, хто постраждав від агресії РФ. Деталі подачі заявки дивіться на цьому сайті.

Раніше Східний Варіант підготував інструкцію «Як зафіксувати зруйноване чи пошкоджене житло в окупації».

Фото на обкладинці: Realist Online