"У дворі було дев’ятеро дітей, зараз нуль": про життя в Бахмуті на лінії вогню

Бахмут.

Базар, в житловому районі міста. Під звуки канонади тут з самого ранку йде досить жвава торгівля. 

Серед покупців та продавців легко помітити й дітей, які живуть майже на лінії фронту, під безперервні звуки вибухів. 

Бійці 241 бригади ТрО дарують дітям новорічні подарунки — яскраві коробки з цукерками.

Розпитую хлопця. Він досить мовчазний, втім, його коротка відповідь промовиста:  “Матвій. Мені 9 років. Дуже страшно”.  

Поруч проходить жінка з дівчинкою. Жінка несе ковдри, дитина чобітки.

Знайомимось: Любов Іванівна з онукою, теж Любов’ю.  

“Хочу, щоб скоріше все закінчилось, ми втомилися. Ми живемо в підвалі, біда, води немає, нічого немає, привезіть нам води”, — просить жінка військового, який подарував її онучці новорічний подарунок з цукерками.  

“Вже чотири місяці так живемо. В нашому будинку всього живе 41 людина, а в будинку 141 квартира. Свою доньку покійний син на честь мене назвав, Любов”, — ділиться Любов Іванівна.

Поруч маленька Люба, тримає в руках подарунок, чобітки та грається з собакою  

“Мене звати Люба, мені 9 років. Мені не страшно, звикла вже. На 9 поверх ми без ліфта підіймаємось. Вдома холодно, дуже, гріємось буржуйкою. Подружок немає, всі поїхали. У дворі було дев’ятеро дітей, зараз нуль”, — розповідає дівчинка.

***