Соціальне житло «ЯМаріуполь» у Києві: які умови проживання

Що відомо про соціальні гуртожитки Маріупольської міської ради

Гуртожиток «ЯМаріуполь» у Києві відкрився наприкінці минулого року і став третім соціальним житлом, яке Маріупольська міська рада облаштувала для переселенців зі своєї громади. До цього ще два таких проєкти реалізували в Дніпрі — там відкриті пʼятиповерхову та девʼятиповерхову будівлі з кімнатами для маріупольських родин.

У Києві кімнати для переселенців облаштували поки що на одному першому поверсі гуртожитку за адресою вул. Празька, 34. На поверхах вище проживають інші мешканці. Зараз тривають перемовини про виділення додаткових вільних кімнат у цій же будівлі, щоб відремонтувати їх та надати більшій кількості маріупольців.

Ремонтні роботи першого поверху вартували 9,1 млн грн із міського бюджету. Про це свідчать тендери, опубліковані Міським управлінням капітального будівництва Маріупольської міської ради на Прозоро. З підрядником ТОВ «БТК «МІРА» уклали дві угоди (основна на 7,2 млн грн та на додаткові послуги на 1,8 млн грн).

ТОВ «БТК «МІРА» не вперше співпрацює з Маріупольською міською радою. За увесь час співпраці міськрада уклала з нею 17 договорів на загальну суму 394 млн грн, зокрема на реконструкцію масштабних обʼєктів у Маріуполі ще до повномасштабного вторгнення. Саме ТОВ «БТК «МІРА» виконали ремонт Театральної площі та площі Свободи, а ще дитячих шкіл. Після початку повномасштабного вторгнення підрядник брав перерву в тендерах, минулого року повернувся і був обраний для ремонтних робіт київського гуртожитку. Конкуренції серед підрядників на цей тендер не було — ТОВ «БТК «МІРА» була єдиною учасницею.

Після завершення ремонту у київському гуртожитку Маріупольська міська рада знов обрала ТОВ «БТК «МІРА» переможцем тендеру, на цей раз для ремонтних робіт житла для переселенців у Кропивницькому. Вартість робіт — 50,4 млн грн.

Окрім житла, облаштовані кухні, душові, ігрові кімнати для дітей, коворкінг

У київському гуртожитку обладнана 21 кімната, в яких проживають 57 маріупольців. Кімнати різні за розміром, у них проживає від 1 до 5 людей. Ще перед заїздом приміщення облаштовують усім необхідним: ліжками, шафами, столами та стільцями, а ще постільною білизною, набором посуду. Зараз із наближенням до літа та спеки маріупольцям видали вентилятори. Хоч на спільних кухнях розміщується достатньо холодильників, ще окремі мініхолодильники є в кожній кімнаті для особистого користування родиною.

У гуртожитку працює завідувачка Тетяна Сергіївна, яка координує роботу у всьому приміщенні.

«У нас тут одна велика родина. У мої обовʼязки входить знати все і про всіх: кому що треба, хто о котрій йде на роботу, щоб відчинити двері, хто о котрій повертається. Якщо треба, то викликаю комусь швидку допомогу, або аварійну службу, слідкую за оплатою комунальних послуг», — ділиться Тетяна Сергіївна.

Біля входу чергує адміністраторка Надія Станіславівна. Вона зустрічає та проводжає мешканців, перевіряє перепустки, слідкує, щоб на територію не зайшли чужі. Поруч з нею працює поліціянт. Маріупольська міська домовилася з Національною поліцію щодо охорони гуртожитку.

Журналістів Східного Варіанта зустрічає директор комунального закладу «Маріупольський міський соціальний гуртожиток» Сергій Кесарев, який до повномасштабного вторгнення в Маріуполі очолював «Зеленбуд». Він проводить екскурсію та розповідає про усі кімнати.

На поверсі є дві спільні кухні, дві туалетні кімнати та одна душова. На кожній із кухонь є 5 холодильників, 2 газові печі, мультиварка, мікрохвильовка, електрочайник, тумби та шафи.

У душовій — 6 окремих кабінок, до яких прилаштовані комірки для зберігання речей. 

Окремо облаштована пральня з 2 пральними та 2 сушильними машинками. Для користування ними мешканці записуються згідно з графіком. Пральний порошок та мийні засоби докупають самостійно.

Одна з мешканок гуртожитку Валентина Іванівна якраз виходила з кімнати та погодилася розказати про тутешнє життя. Днями вона повернулася з відпочинку в Трускавці, який теж організовувала Маріупольська міська рада для своїх переселенців. Близько двох тижнів Валентина Іванівна разом з іншими ВПО з Маріуполя провела в бальнеологічному курорті. Зізнається, що за цей час вдалося добре відпочити.

«Пили лікувальну водичку, їздили на екскурсії, водили нас у костел слухати орган. З нами відпочивали маріупольці ще з Одеси, там такий потужний гурт. Вони нам так співали, така була атмосфера… Не вірилося, що десь стріляють. Добре відпочили й перезавантажилися. Приїхали назад ми вранці 15 травня. Й одразу ж у лівобережний центр «ЯМаріуполь» на свято Дня вишиванки. Так мені там компліменти зробили, що я помолодшала», — ділиться Валентина Іванівна.

У гуртожитку є ігрова кімната з різноманітними іграшками та активностями для дітей. Тут із 9 до 18 працює вихователька Ірина. Батьки можуть залишити в кімнаті дітей, коли йдуть на роботу чи по власних справах. Ця послуга абсолютно безплатна.

Також є зона коворкінгу — кімната з письмовими столами, стільцями, телевізором, компʼютерами та принтером. Тут мешканці можуть працювати або проводити дозвілля.

У всіх кімнатах чисто, прибрано та затишно. У гуртожитку працює прибиральниця, але мешканців теж безпосередньо просять підтримувати чистоту та порядок. Особливо в кімнатах загального користування.

Маріуполька Марія погодилася показати власну кімнату, у якій проживає разом з онукою та правнучкою. Марії 75 років, усе життя вона прожила в Маріуполі. Під час боїв за місто загинув її чоловік Микола. Марія показує його фотографію — чи не єдину, яка залишилася.

Після виїзду з окупації Марія деякий час проживала в племінниці, потім орендувала житло в Києві та Ірпені. Та платити за оренду дуже дорого, тому Марія подала заявку на житло в мобільному містечку для переселенців. Й отримала мобільний дім в Ірпені.

«Це була як окрема кімнатка, бокс, увесь із пластику, але з нормальними умовами. Ми прожили там 7 місяців. Але влітку в таких боксах дуже спекотно. Воно ж із пластику, нагрівалося так, що мені погано ставало. Невдовзі зателефонували мені з Маріупольської міської ради. Я подавала заявку на соціальне житло через центри «ЯМаріуполь» ще у 2023 році. І мені повідомили, що мою заявку погодили. І після відкриття ми одразу ж заселилися сюди», — розповідає Марія.

Умови в гуртожитку Марії подобаються. Чисто, затишно, охайно. Родині видали постільну білизну, посуд, меблі. Сусіди по кімнаті добрі, а завідувачка Тетяна Сергіївна завжди поруч і готова проконсультувати з будь-якого питання.

«Поруч є ринок, магазини, зупинка громадського транспорту. Дуже легко діставатися усюди. Раніше, як я жила на правому березі Києва, то ходила в маріупольську лікарню, яка працює на вулиці Довженка на Шулявці, а зараз — їжджу до центру «ЯМаріуполь» по вулиці Гніздовського. Там і гуманітарну допомогу видають, і лікарі приймають».

Зараз у гуртожитку прохолодно, адже погода мінлива, а централізоване опалення вже не працює. Та взимку в кімнатах було тепло, каже Марія. За грудень та січень вони з родиною платити близько 1600 грн за комунальні послуги, зараз без опалення — приблизно 450 грн у місяць. Саме проживання для маріупольців безплатне.

У київському гуртожитку не передбачено укриття. Найближче знаходиться у 7–8 хвилинах пішки звідси в місцевій школі. Марія розповідає, як тривога й летять «шахеди», то ховаються в коридорі, дотримуючись правила «двох стін».

Договір із мешканцями гуртожитку підписують на рік із можливістю його продовження, розповідає Сергій Кесарев. Вимог до людей небагато: поважати інших, не руйнувати власність, поводити себе культурно, не приводити на ніч чужих. Якщо ж мешканці порушуватимуть правила, з ними можуть достроково розірвати договір.

Ще 2358 заяв на соціальне житло від маріупольців

Маріупольська міська рада для облаштування гуртожитків шукає саме державні приміщення, які закинуті або не використовуються за призначенням. Укладають договір оренди, проводять ремонт та заселяють туди людей. Договір оренди триває на час воєнного стану із запасом у декілька років після його закінчення. Що буде після — Сергій Кесарев не відповідає. Каже, що всі маріупольці звичайно хотіли б повернутися додому, щоби відбудовувати рідне місто.

Нагадаємо, що станом на березень 2025 року Маріупольська міська рада мала 7 договорів оренди житлових приміщень для ВПО з Маріупольської громади. Загальна їхня вартість — 838 тисяч гривень на місяць, повідомляв Сергій Захаров, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів Маріупольської міської ради.

За кошти місцевого бюджету проводять лише ремонтні роботи, меблі та устаткування надають міжнародні партнери та благодійні організації. Серед них — Фонд Рината Ахметова, Міжнародна організація з міграції, «Проліска», Метінвест тощо.

Станом на зараз 509 маріупольців забезпечені житлом. Найближчим часом у Дніпрі відкриють нове соціальне житло, але вже не з кімнатами, а квартирами. Це будуть смартквартири з невеликими кімнатами, а ще власною кухнею та ванною.

«Невдовзі відкриється перша черга такого житла. Приміщення, яке ремонтується, має окремі блоки. І невдовзі ми відкриємо вже перший блок для проживання. Усього в такому приміщенні житло отримають 485 маріупольців», — розповів Сергій Кесарев.

У Маріупольській міській раді станом на зараз є ще 2–3 тисячі заяв від мешканців на отримання соціального житла. Їхня кількість постійно збільшується. Найбільш популярні міста, з яких подають заяви, це Дніпро, Київ та Львів. Зараз тривають ремонти нових гуртожитків у Чернівцях, Кропивницькому та Запоріжжі.

Як маріупольцям подати заявку на соціальне житло?

Подати заяву на соціальне житло маріупольці можуть через центри «ЯМаріуполь». Їхня мапа та перелік адрес розміщений на окремому сайті тут. Попередньо можна звʼязатися з адміністраторами центрів та уточнити точний перелік документів, які потрібні для заяви.

Подані заяви розглядає Житлова комісія, яка визначає «переможців» за бальною системою. Перевага на заселення, першочергово, віддається військовослужбовцям, ветеранам, тим, хто повернувся з полону, та їхнім родинам, а також маріупольцям з інвалідністю, маріупольцям, які втратили близьких та рідних під час боїв за місто.

***