Під час війни надання якісної та перевіреної інформації є критично важливим завданням. Особливо це стосується тимчасово окупованих територій, тому що навіть одне недостовірне повідомлення може не лише спотворити ситуацію, але й нашкодити місцевим жителям. Далі у статті ми розглянемо ключові аспекти роботи громадянського журналіста та рекомендації з вибору тем для матеріалів.
Громадянська журналістика є важливим інструментом, оскільки розширює доступ до інформації та дозволяє голосу громадян бути почутим. Це — форма журналістики, де звичайні люди (а не професіональні журналісти) збирають, аналізують і поширюють дані про події, що відбуваються в їх оточенні чи регіоні, за допомогою блогу, соціальних мереж, фото чи відео.
Під час війни вона відіграє особливо вагому роль, тому що дозволяє оперативно ділитися свідченнями, фактами й персональними історіями, що відбуваються на передовій та на тимчасово окупованих територіях.
З чого почати, яку тему обрати та як ефективно висвітлювати ситуацію на окупованих і деокупованих регіонах, розповіла Тетяна Якубович, журналістка та редакторка проєкту Радіо Донбас. Реалії в рамках четвертого вебінару Школи громадянської журналістики від Східного Варіанта.
У роботі журналіста з обраною темою або проблематикою першим кроком є визначення аудиторії, до якої він звертається.
Від цього залежить весь подальший процес: який формат використовувати, які джерела інформації задіяти та як структурувати матеріал.
Коли мова йде про тему окупації, то тут існує чіткий розподіл аудиторії: ті, хто знаходиться на тимчасово окупованих територіях, і ті, хто перебуває на підконтрольних територіях Україні.
Важливо усвідомлювати, що ці дві аудиторії мають різні інформаційні потреби та сприйняття подій.
Після визначення цільової аудиторії наступним кроком є з'ясування, що саме ці люди потребують, який запит вони мають.
Це допомагає сформулювати конкретні теми, які будуть корисними та відповідатимуть інтересам аудиторії.
Журналістка Тетяна Якубович зазначає, що виходячи з власного досвіду роботи на тимчасово окупованих територіях, має певний список тем, які цікавлять окрему аудиторію, зокрема жителів та жительок захоплених росією територій.
Серед них:
Інформація про те, як можна евакуюватися з окупованих територій на вільну територію, що робити та куди звертатися за допомогою.
Огляд того, які соціальні пільги чи виплати від держави доступні мешканцям окупованих територій.
Це може включати фізичні заходи, а також інформацію про заходи безпеки в інформаційному просторі (захист мережі, даних та інших цифрових ресурсів жителів в окупованих районах).
Це охоплює питання доступу до навчальних матеріалів, технічних можливостей для дистанційного навчання, якість освіти та підтримка вчителів і учнів у складних умовах.
Пояснення процесу вступу до вищих навчальних закладів України для мешканців захоплених територій. Вимоги до абітурієнтів з цих територій, можливості отримання документів для навчання та перешкоди.
Інформація про те, яким буде життя після евакуації на вільній території, включаючи питання щодо житлового та соціального забезпечення.
Якісний аналіз політичної та воєнної ситуації, що дозволяє не втрачати зв’язку з реальністю та розуміти події.
Натомість, мешканцям вільних територій, які цікавляться інформацією про окуповані регіони, бракує доступу до наступних тем:
Недостатньо інформації про те, яким чином забезпечується захист мешканців окупованих територій, які порушення прав людини відбуваються.
Може містити інформацію про ставлення мешканців окупованих районів до України, наявність проукраїнських груп або активістів, їх діяльність та взаємодія з окупантами.
Ця інформація включає стратегії політичної, економічної та соціальної реінтеграції, а також плани забезпечення захисту та стабільності на повернених територіях.
Ця тема може містити інформацію про волонтерів, добровольців, військових або інших осіб, які допомагають боротися з російською агресією. Важливо висвітлювати внесок та роль цих людей у захисті країни, їхні історії, мотивацію та виклики, з якими вони зіштовхуються.
Процес виїзду з окупованих територій є складним і пов'язаним з багатьма труднощами, такими як легалізація документів, пошук роботи та житла, інтеграція в нове соціальне середовище, економічні труднощі та психологічний стрес.
У зоні окупації зберігання проукраїнських поглядів та будь-яка підтримка України є небезпечним і складним завданням через репресії та переслідування від окупантів, маніпулятивну пропаганду та обмеження доступу до незалежних джерел інформації. Важливо про це говорити.
Інформація про фізичний спротив окупантам, диверсії та ураження техніки російської федерації на окупованих територіях є важливою для розуміння ситуації на місцях та ступеня опору мешканців проти окупації.
Цей перелік, звичайно, не є вичерпним, але він відображає ключові теми, що цікавлять аудиторію окремих регіонів.
Постійна робота журналіста полягає в тому, щоб відповідати на ці запити та надавати необхідну інформацію та підтримку своїм читачам.
Одним із ключових аспектів журналістики є дотримання професійних стандартів.
Ці стандарти існують для забезпечення якості та достовірності інформації.
Їхнє порушення або маніпулятивне використання можуть серйозно підірвати довіру громадськості до засобів масової інформації та створити небезпеку для розуміння обʼєктивної реальності.
Чи необхідні ці стандарти в громадянській журналістиці та темі про окупації? Так, оскільки вони надають зручний перелік критеріїв, які допомагають у підготовці різних матеріалів.
Ось перелік стандартів, які є важливими для якісної журналістики:
Важливо відповідати на базові питання про подію: що сталося, де сталося, коли сталося і за яких обставин. Це допомагає уникнути виокремлення даних з контексту.
Цей стандарт передбачає передачу фактів без спотворень та неточностей.
Якщо в матеріалі присутня оцінка або думка, необхідно зазначати, що це саме не факт реальності, а лише думка особи. Ці речі змішувати не можна.
Цей стандарт покликаний гарантувати, що джерело інформації є перевіреним і заслуговує на довіру.
Якщо обговорюється проблема з різних боків, важливо максимально об'єктивно подати їх. Проте це не означає балансування між фактами та брехнею. Наприклад, росія, скажімо, заперечує факт нападу на схід України, а він — доведений. Тож висвітлювати фейкове твердження росії — не баланс.
Медіаексперти підкреслюють, що стандарт збалансованості подачі думок має чіткі обмеження в умовах окупації частини території країни та ведення бойових дій проти окупаційно-терористичних військ супротивника.
У матеріалах представникам ватажкам терористів чи окупантів, а також їхнім симпатикам, не може надаватися слово для озвучення обґрунтування (аргументації) їхніх позицій, які базуються на порушенні суверенітету й територіальної цілісності країни. Тим більше їм не може надаватися слово для будь-якої агітації за ідеї сепаратизму окремих територій країни або їх приєднання до іншої держави. Подібні думки, включені до матеріалів новин, крім усього іншого будуть і грубим порушенням чинного законодавства України.
Ще одним важливим аспектом при написанні матеріалів про окупацію є зменшення емоційності в тексті. Важливо уникати впливу особистих емоцій та упереджень на матеріал і максимально об'єктивно висвітлювати ситуацію.
Не забувайте, що кожна інформація має свій сенс і може впливати на суспільство. Навіть якщо ви не пишете нічого, а просто стежите за гігієною лайків і поширень, це також має велике значення.
Такий підхід сприяє підтримці якісної інформації в інтернеті та допомагає виділяти цінні матеріали серед інших.
***
Нагадаємо, що Східний Варіант запустив гарячу лінію “HelpPrint” для мешканців прифронтових і тимчасово окупованих територій. На цей канал зв’язку можуть звернутися люди, які потребують підтримки, допомоги або ті, хто бажають безпечно поділитися інформацією чи своєю історією. Також у Східного Варіанта працює сайт-дзеркало, який обходить блокування російських окупантів без VPN.
Світлана Рибалко — родом зі Словʼянська. Вже понад 18 років вона створює розмальовані шовкові хустки,… Read More
Марина Богун — соціальна підприємниця, волонтерка, громадська діячка з Луганщини. Крім цього — експертка з… Read More
Учора в Києві відбувся масштабний мітинг рідних полонених українців та небайдужих громадян. Для того, аби… Read More
Яку допомогу переселенці з Волноваського району отримують у Центрі підтримки ВПО «Пліч-о-пліч»? У яких містах… Read More
Ольга Семибратова — волонтерка з Красногорівки, Донецької області. З перших днів повномасштабного вторгнення її чоловік… Read More
На тимчасово окупованих територіях залишаються люди, яким складно подолати довгий шлях до підконтрольної частини України… Read More
This website uses cookies.