«Оператори БПЛА — завжди пріоритет для ворога»: захисник «Фермер» із Луганщини про увʼязнення в «лнр» та службу в ЗСУ

<em>Обкладинка: Східний Варіант</em>
Обкладинка: Східний Варіант

Військовослужбовець «Фермер» мобілізувався до лав Збройних сил у 2023 році. Понад два роки пробув оператором БПЛА, а нещодавно став головним сержантом взводу. Він розповів для Східного Варіанта про події в Луганську у 2014 році, пережите увʼязнення в бойовиків «лнр» та захист країни


Затримала «дружина лнр» та три дні тримала «на підвалі»

«Фермер» народився в Станиці Луганській, а згодом із родиною переїхав до Луганська. Тут закінчив школу, навчався спочатку в Луганському залізничному коледжі, а потім — у національному аграрному інституті на будівельника.

«Фермер» під час служби. Фото з його особистого архіву

Він описує Луганськ як тихе й затишне місто, в якому завжди вирувало життя. Добрими словами згадує головну площу міста, яку місцеві називали «Дураковка». Там проходили свята на День міста та День незалежності, збиралася молодь, гуляли родини з дітьми. А весною 2014 року ця площа стала епіцентром подій, повʼязаних із підтримкою луганцями нероздільної єдиної України.

«Памʼятаю, на «Дураковці» був масовий мітинг на підтримку України. Вийшло дуже багато людей. Памʼятаю захоплення будівлі СБУ в Луганську, фактично ми були свідками, як усе це відбувалося. Коли 30 чоловіків із палками захопили будівлю, в якій було близько 200 озброєних профільних співробітників. Я можу сказати, що тоді нас просто кинули. Якби це зробили так, як було у 2022 році: приїхала вантажівка зі зброєю і всім роздали, то все б закінчилося через два-три дні», — розповідає «Фермер».

Він каже: одразу було зрозуміло, що за нібито «народною ініціативою» відокремлення Луганської області від України стояла росія. Попри промислові потужності та економічні показники, Луганщина все ж отримувала значні кошти від України на свій розвиток. А місцеві жителі не мали бажання були окремою «республікою».

Мітинг на підтримку єдиної України у Луганську. Фото: Олександр Волчанський

Востаннє «Фермер» був у Луганську взимку 2014 року. Тоді, пригадує він, сюди ще курсував поїзд з Києва. Планував забрати деякі речі та вивезти автомобілі, які там залишалися. Одного дня, прогулюючись у центрі міста, «Фермера» зупинила так звана «дружина лнр». У чоловіка не було із собою документів посвідчення особи, через що його затримали й декілька днів тримали «на підвалі».

«У нас там був інститут, у підвалі якого тримали людей. Я пробув там три дні. Ставлення було, як у полоні. Нас сиділо в кімнаті 4х4 32 особи: 8 жінок та 24 чоловіків. Інколи нас по одному випускали на якісь допити, фізичних втручань не було. Чоловіків тоді ще брали на розграбування магазинів, таких, як «Метро», «Епіцентр». Їздили туди, вантажили фури награбованим, тобто використовували затриманих як робочу силу. Через три дні мене випустили», — пригадує «Фермер» ті події.

У ту поїздку йому вдалося вивезти один автомобіль та деякі речі. Ще один раз відвідати Луганськ він уже не наважився.

«Найважче — не спалити позицію, де ти знаходишся»

Після окупації Луганська «Фермер» остаточно переїхав до Києва. Працював на одному з енергетичних підприємств. Коли почалося повномасштабне вторгнення росії, чоловік одразу прийняв рішення йти в територіальну оборону. Та наступного дня, як він долучився до підрозділу, їх відпустили додому. Сказали, що ті поки не потрібні.

Ще рік «Фермер» працював та жив у Києві, а коли закінчилося бронювання на роботі, то самостійно обрав бригаду, отримав відношення та прийняв свідоме рішення мобілізуватися. Так потрапив до 31-ї окремої механізованої бригади на посаду оператора БПЛА. Зізнається, що такий напрямок роботи вибрав одразу.

«Так вийшло, що майже без усіляких навчань потрапив до нормальних хлопців. І все якось легко пішло й легко далося. Ми займалися легкими бомберами та розвідкою. Памʼятаю, мій перший політ стався тоді, коли напарник відлучився і пішов готувати їсти. Сказав: «На тобі пульт — лети». І це було одне з найкращих навчань, коли ніхто з тобою не сидить і ти починаєш сам розбиратися, входити в курс справ і вже розумієш, як це використовувати», — ділиться «Фермер».
Фото: armyinform.com.ua

Такий дрон, як «Mavic», опанувати легко, ділиться військовослужбовець. З «FPV» треба більше тренувань та практики. Але в цілому, будь-хто може із часом навчитися майстерно володіти БПЛА. Головне — бажання та практика.

Дрони в сучасній російсько-українській війні відіграють надважливу роль. Це не лише спосіб ураження, а ще й розвідка, наводження, спосіб доставити багаж на позиції, куди військовослужбовці не можуть дістатися самотужки. Поруч із БПЛА активно розвиваються в українській армії наземні роботи. Вони так само доставляють багаж, а ще можуть евакуювати поранених бійців із лінії бою. За сучасних обставин, коли противник активно застосовує дрони ураження, завдяки дистанційним технологіям вдається виконувати надскладні завдання.

«Найважче для операторів — не спалити позицію, де ви знаходитеся. Бо якщо ворог побачить, то тебе вже просто так не відпустять. Буде летіти все, що можна. Якщо знайдуть вхід до вашої позиції, то буде летіти все, що в них є. Інколи це триває 10–12 годин. Перші години дуже активно — приліт кожну хвилину. Потім ще деякий час слідкують, щоб ніхто не вийшов. У нас були такі випадки, що нас викривали. На щастя, такі ситуації закінчувалися більш-менш добре для наших бійців. Тому найголовніша задача — добре замаскуватися», — ділиться захисник.

Існує думка, що оператори БПЛА — це «сучасна піхота». «Фермер» погоджується з нею. На деяких ділянках щільність обстрілів може бути така, що піхотинці туди просто не доходять. Або їх не вистачає, щоби покрити всю лінію фронту. Тому оператори дронів інколи працюють за декілька кілометрів від ворога. Буває, що доводиться вступати й в ближні бої.

«Дрон — це основний засіб ураження, розвідки, постачання. Вони зараз активно розвиваються, і багато чого зараз у боях робиться саме завдяки дронам. На жаль, це робимо не лише ми, а і противник».

Деякий час тому «Фермер» перейшов на посаду головного сержанта взводу. Обовʼязки тепер дещо інші, але він так само постійно залучається до бойових робіт та майже увесь час перебуває на позиціях.

Тим, хто тільки планує долучитися до армії, «Фермер» радить не боятися та самостійно обирати професію, яка більше відповідає навичкам та вподобанням. Для людини зі здібностями в армії завжди буде гарне місце та можливості для розвитку.

Дізнатися більше про службу з безпілотними системами можна на сайті Центру рекрутингу та підготовки фахівців безпілотних систем супутникових військ.

***

Рухомий меморіал, який подорожує світом»: у Києві презентували англомовну книгу-хроніку про оборону Луганського аеропорту
11 листопада в Києві презентували англомовну книгу-хроніку «У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту». Видання планують поширювати за кордоном, щоб якомога більше людей дізналися про битву за Луганське летовище, яка тривала навесні-влітку 2014 року. Захід відвідали автори книги, ветерани російсько-української війни та учасники оборони Луганського аеропорту. Східний Варіант відвідав подію та дізнався подробиці. Одна з найгероїчніших та найтрагічніших операцій початку російсько-українс
І
Subscription: Plane Paper

Підписуйтеся на розсилку

Популярні новини

Підписуйтеся на розсилку