Відновити Донбас: місія (не) здійсненна
Скільки коштує відновити Донбас? За оцінкою Центру економічних стратегій, втрати від окупації територій Донецької та Луганської областей складають 375 млрд гривень. Де брати гроші на відновлення?
За оцінками Віденського міжнародного інституту, витрати на відновлення Донецької та Луганської областей оцінюються в більш ніж 21 млрд доларів. Це понад 584 млрд гривень. Такі дані озвучив міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков. Самі втрати оцінюються в 13 млрд доларів.
Це багато чи мало?
21 млрд доларів. Для кожного з нас ця сума видається величезною. Уявімо як така кількість грошей виглядає наочно.
Відновлення Донбасу може обійтися як 9 річних бюджетів Молдови.
Або як 10 бюджетів Києва.
За цю суму можна побудувати 470 скляних мостів як в китайській провінції Гуандун. До слова, цей міст визнаний найдовшим і найвищим у світі.
Або ж 1300 скляних мостів як у Києві.
21 млрд доларів це 15 палаців Володимира Путіна в Геленджику (вартість резиденції президента РФ оцінюють в 100 млрд рублів).
За цю суму можна 338 разів запустити ракету SpaceX Ілона Маска.
Купити 570 000 автомобілів Тесла.
Або понад 11 млн останніх айфонів.
Звідки взялися ці цифри?
«Мова йде про десятилітню «Національну економічну стратегію 2030». Ці гроші розраховані на реконструкцію, відновлення регіонів протягом десяти років. 2 млрд доларів на рік — це не космічна сума. Наприклад, проведення «Євро–2012» обійшлося Україні в 3-5 мільярдів доларів. Зараз ми маємо мету іншого рівня — відновити наші підконтрольні території, щоб на них було комфортно жити, працювати, а не мігрувати, це важливо для кожного українця», — відзначає заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко.
У своїй заяві віцепрем'єр-міністр Олексій Резніков спирався на дані Віденського міжнародного інституту.
Дослідження було опубліковане ще пів року тому, в червні 2020 року. За оцінкою економістів, мінімальні витрати на відновлення Донбасу складуть 21,7 млрд доларів. Це 40% річних доходів українського бюджету.
На думку авторів, оцінка реконструкції Донбасу складається:
- на 44% ($ 9,5 млрд) зі шкоди, завданої фізичному капіталу (обладнання, заводи і т.д.);
- 40% ($ 8,6 млрд) вартості реабілітації людського капіталу (включаючи розв'язання проблем підірваного ментального здоров'я жителів Донбасу — посттравматичний синдром, депресія і т.д.);
- 16% ($ 3,6 млрд) вартості екологічного відновлення (включаючи розмінування території).
За підрахунками експертів Центру економічної стратегії в рамках проєкту «Підтримка Стратегії трансформації економіки Донбасу», через збройну агресію РФ Донецька і Луганська області втратили мінімум 13 млрд доларів.
За їхніми даними, через збройну агресію РФ на сході України постраждали всі регіони, але найбільше — економіка Донецької та Луганської областей. Через втрату територій, людей і активів, міграцію населення ці області не просто скоротили регіональний продукт у порівнянні з мирними часами, але істотно відстали від інших областей України. Нижню межу оцінки втрат регіону в результаті агресії експерти оцінили в понад 50 млрд доларів за 2014-2018 роки або тільки 13,5 млрд доларів 2018 року.
«Це тільки прямі втрати, не рахуючи втрати інвестиційної привабливості України, загалом як країни для інвестицій, життя, бізнесу, торгівлі й так далі, і не зважаючи на активи, що залишилися на окупованих територіях. Справжні втрати значно більше, їх потрібно компенсувати людям», — вважає Марія Репко.
Як бути з окупованими територіями?
Експерти сходяться на думці, що для відновлення Донбасу потрібно зупинити бойові дії та повернути повний контроль над цією територією. Залежно від того, в якому форматі буде відновлено цей контроль, можна говорити про питання реконструкції цих територій.
На думку доктора економічних наук Ігоря Бураковського, після відновлення українського суверенітету відновлення Донбасу зводиться до трьох основних пунктів: екологія, інфраструктура і виробничі потужності. Для цього є кілька варіантів розвитку подій.
Перший це відновлення коштом держави. Другий — держави + залучення іноземних донорів. Ще один варіант це залучення приватних інвесторів для відновлення інфраструктурних об'єктів.
Економісти Віденського інституту досліджень в пошуку фінансування запропонували використовувати міжнародні суди: з їх допомогою вимагати з Росії відшкодувати завдані збитки.
У листопаді 2020 року голова української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук заявив, що для відновлення Донбасу в ОРДЛО необхідно створити вільну економічну зону на 30 років.
«Без вільної економічної зони відновити там економіку буде неможливо. І ця вільна економічна зона, згідно з нашим баченням, повинна діяти десь орієнтовно до 2050 року. Розрахунки показують, що цей час дозволить привести регіон Донбасу в нормальний стан», — заявив Кравчук.
Легше побудувати нове, ніж відновити старе
Економічно активні люди виїхали із захоплених бойовиками міст, вважає старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський. На окупованій території залишилися тільки ті, хто живе на пенсію та інші соціальні виплати.
«Якщо брати суто економічний бік, то інтеграція цих територій дуже невдячна справа. При цьому я песимістично ставлюся до перспектив відновлення. Будь-яке нормальне відновлення повинно спиратися на підприємницьку ініціативу. Люди, які здатні цю ініціативу проявляти, вже з Донбасу втекли. Їх і було там не дуже багато, але залишилося зовсім мало. Хто і що буде щось робити, якісь нові підприємства, бізнес на Донбасі — незрозуміло. Що стосується більшої частини людей, які залишилися і звикли ходити на роботу на завод і що цей завод буде про них дбати, то проблема в тому, що такі заводи зжили своє», — вважає Дубровський.
На думку експерта, реіндустріалізація не буде важлива у 21 столітті та покладатися на неї не варто. Індустріальні гіганти радянських часів вже віджили своє і не будуть розвиватися за будь-яких умов. Навіть якщо в Україні буде певний період індустріального буму, то він буде орієнтований вже на ринки Європейського Союзу.
«З України легше і швидше перевезти товари, ніж з країн Азії. Тобто, головна перевага тут буде саме географічна. Ми бачили як в країнах, які ставали членами ЄС, саме західні області розвивалися набагато швидше, ніж східні. Це можна було спостерігати ще 2005 року в Угорщині, те ж саме було в Польщі. В Україні зараз така ж ситуація. Ті нечисленні й насправді не дуже значні для економіки промислові підприємства, які розвиватимуться, знаходяться на Західній Україні. Східна Україна, Донбас, віддалена від європейських ринків вдвічі, ніж Західна Україна. До того ж Україні не вистачає дорожньої інфраструктури. Тому покладатися на індустріальний розвиток навряд чи можливо. Людський капітал на Донбасі зруйновано більше, ніж інфраструктуру», — говорить Володимир Дубровський.
«Східний варіант» звернувся до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, щоб дізнатися докладніше про втрати та планах відновлення Донбасу.
З отриманої відповіді ми дізналися, що з початку окупації економічна активність в ОРДЛО знизилася більш ніж у 5 раз.
Тим часом Мінреінтеграціі вже почало кілька інфраструктурних проєктів, які зараз реалізуються на території Донецької та Луганської областей.