"Ми робимо це понад 500 днів": як волонтери з Краматорська допомагають людям та тваринам на сході

До повномасштабної війни Катерина працювала в краматорській міській раді заступницею керівника з гуманітарних питань, а Сергій — займався харчовою діяльністю. Катерина зізнається, що до останнього не вірила, що станеться така війна. Але росія вдруге вторглася в Україну після 2014 року, але на цей раз багатотисячною армією, яка нищила всіх і все на своєму шляху. Волонтери одразу почали допомагати людям. Зараз у них уже три окремі напрями діяльності, завдяки яким вони підтримують тих, хто залишається в прифронтових громадах.

З перших днів допомагали людям

На початку повномасштабної війни Сергій та Катерина виїхали до села на Харківщині, де у них був будинок. Думали, що все закінчиться швидко: «2–3 дні й все». Але згодом стало зрозуміло, що росія не зупиняється, і готова вести повноцінну та кровопролитну війну.

Родина повернулася до Краматорська й побачила, що мешканці міста та області почали масово виїжджали. Залізничний та авто- вокзали були переповнені. Сергій та Катерина вирішили допомагати тим, чим зможуть.

Першою справою Катерина зв’язалась із міськими громадськими організаціями, які й до цього займалися волонтерською діяльністю. Тоді була створена перша в Краматорську обʼєднана асоціація громадських організацій, які залишились у місті та готові допомагати людям.

«І ми почали допомагати Червоному Хресту. Ми перебирали речі, які приносили люди. Ми фасували харчові продукти, які тоді їм привозили. Бо в Червоного Хреста не було волонтерів. Потім ми допомагали на залізничному вокзалі, саджали людей у потяги. Там такий дурдом був…», — пригадує Катерина Оніщенко події того часу.

З часом інші волонтери привозили все більше гуманітарних пакунків. До Сергія з Катериною почали звертатися місцеві підприємства з бажанням допомагати. Поступово налагоджувався процес прийняття та роздачі харчових продуктів, гігієнічних наборів та одягу. 

У травні до краматорських волонтерів звернулася міжнародна організація World Central Kitchen з пропозицією надавати нужденним гуманітарні пакунки. Для цього Катерина разом з іншим краматорським волонтером Ярославом Бойко стали співзасновниками благодійного фонду «Все буде добре».

«Їм потрібен був локальний фонд представництва, бо вони не зареєстровані в Україні. Спочатку ми називалися «Все буде добре», а потім ми окремо відкрили благодійний фонд «Хатіко UA». І далі саме на ньому все було зосереджено. Ми були представниками гуманітарної допомоги «СпівДія». Ми були його руками й ногами в Донецькій області. Усі заявки, які отримувала «СпівДія», вони передавали до нас, і ми закривали їх на Донеччині», — розповідає Катерина.

Окрім гуманітарної місії, подружжя розпочало допомагати тваринам, які залишилися наодинці зі своєю бідою на прифронтовій Донеччині. Для цього в різних містах влаштовувати годівнички, регулярно наповнювали їх кормом, підтримували місцеві шелтери для тварин.

«Шелтер — коли людина утримує понад 10 тваринок. Ось вона забрала їх від сусідів, їй хтось віддав, хто поїхав, хтось кинув, а людина їх забирає до себе. Ми знаємо таких людей, у нас на забезпеченні 18 таких шелтерів, ми привозимо їм корм на місяць», — каже Катерина Оніщенко.

Нещодавно волонтери запустили проєкт будівництва маленьких будиночків для тварин. Уже 45 з них побудували у Святогірській громаді. Катерина зазначає, що будиночки зробили місцеві жителі:

«Ми надали можливість заробити громаді на будівництві. Тобто ми оплатили, а вони побудували. Такі будиночки ми роздали в Херсоні, в Краматорську, у Святогірську та Ізюмі. Ще є запит на Кривий Ріг, Лиман, Запоріжжя. Також час-від-часу ми приїжджаємо з волонтерами, ми прибираємо будиночки, облаштовуємо їм, як є потреба».

Додатково волонтери благодійного фонду «Хатіко UA» допомагають іншим фондам, які опікуються тваринами. Наприклад, деяких тваринок зі сходу вони відправляють на перетримку до столиці, і повністю забезпечують там їхнэ утримання.

«Кожен, хто приходить за пакунком, розповідає свою історію»

Коли влітку волонтери активно займалися роздачею гуманітарних наборів, то спостерігали одне й те саме — люди переживали сильний стрес через війну. Вони дуже раділи, коли приходили за своїми пакунками, адже так могли побачитися зі своїми друзями, познайомитися з новими людьми та розказати свою історію.

«Ми бачили, наскільки людям потрібно просто поговорити з кимось. Кожен, хто приходить за пакунком, розповідає свою історію. І це настільки вразило, що не стільки ми допомагаємо їжею, скільки допомагаємо просто психологічно. Ось — хтось приїхав до них і вони не одні. І ми почали думати над створенням волонтерського центру, де вони змогли б отримувати цю психологічну допомогу», — пригадує Катерина.

Так з’явився та запрацював Волонтерський центр Краматорська. Для цього знайшли окреме приміщення та організували декілька програм для відпочинку та розвитку. Сюди приходять як діти, так і дорослі. Зараз Катерина, яка взяла під свою опіку центр, продумує зустрічі для людей похилого віку, щоб вони також могли завітати та відпочити.

З осені минулого року родина Оніщенко працює за трьома напрямами — гуманітарна та психологічна допомога, а також підтримування тварин. У цьому допомагають донори та спонсори. Катерина розповідає, що з гуманітарними пакунками допомагає World Central Kitchen, з Волонтерським центром — невеликі внутрішні гранти, а з тваринами — американський фандрайзинг (донати зі США).

Катерина зараз займається Волонтерським центром, а Сергій — гуманітарною місією. Подружжя зізнається, що змогли правильно розподілити обов’язки, тому все встигають. Разом із Катериною в центрі працює ще вісім волонтерів та два психологи, які на постійній основі допомагають реалізовувати активності для відвідувачів. Із Сергієм працює понад 25 волонтерів, адже багато рук треба для сортування, фасування та завантаження різних пакунків.

«Я бачу потребу, що ми тут потрібні, що ми робимо добру справу»

У найближчому майбутньому волонтери планують реалізувати ще два надважливі проєкти. Один із них — це ветеринарний центр з утримання тварин, яких привозять українські військові. У центрі тваринок зможуть стерилізувати, робити перетримку та за можливості шукати нових господарів. Другий проєкт — це ляльковий театр для дітей, у якому будуть грати дорослі. Це, на думку Катерини, допоможе відволіктися від сумних думок та подарувати радість дітям із прифронтових територій.

«Ми їздили на День захисту дітей до прифронтових громад, ближче до Бахмута. І ми побачили, скільки там наразі живе дітей. Вони були такі раді, що ми приїхали. Ми подарували їм жовто-блакитні кульки та настільну гру «Пізнай Україну». Вони були такі раді, що ми були шоковані. І з’явилась ідея зробити такий проєкт», — розповідає Катерина.

Волонтерка зазначає, що вони із чоловіком готові працювати стільки, скільки потрібно:

«Спочатку було важко, але зараз ми вже маємо сталу команду, усі настільки змотивовані, що не можуть думати про інші види діяльності. Я бачу потребу, і бачу, що ми тут потрібні, що ми робимо добру справу. Ми робимо це півтора року, і я бачу за ці 500 днів, що в нас виходить. Є люди, які невдячні. Але більше того, що робиться від чистого серця. Це волонтери, які постійно працюють, це вдячні люди. Усі ми настільки приросли один до одного, що вони кажуть: «А що ми дома робитимемо?». Їм насправді це подобається. Вони цим живуть».

Сергій та Катерина готові співпрацювати з більшою кількістю благодійних фондів, адже так зможуть допомагати більшій кількості людей. Волонтери зазначають, що хоч Донеччина — це віддалений та небезпечний регіон, тут і далі залишаються люди, які живуть надією на відновлення та повернення довоєнного життя. Волонтери готові працювати далі, та потребують більшої допомоги та підтримування.

Як звʼязатися?

БФ «Хатіко UA» у Facebook

Електронна пошта: [email protected]

Номер телефону: 095 103 7070

Волонтерський Центр Краматорська, де можна дізнатись усі анонси заходів, у Facebook

Електронна пошта: [email protected]

***