Закликають економити воду, якої немає: як російські окупанти створили кризу водопостачання на ТОТ сходу

Протягом 11 років російська окупаційна адміністрація не приділяла жодної уваги відновленню критичної інфраструктури на тимчасово захоплених територіях. Сьогодні ці території — як ті, що під окупацією з 2014 року, так і новоокуповані — опинилися на межі справжньої гуманітарної катастрофи. Через це на ТОТ Донеччини окупанти всерйоз розглядають шахтні стоки як “альтернативне джерело” води. В обох регіонах води може не бути днями, а то й тижнями, окупаційна адміністрація не спроможна навіть організувати підвіз. Втім, звинувачують у цьому, як завжди, Україну. Детальніше читайте далі у статті.

Понад рік тому ми розповідали про критичну ситуацію з водопостачанням на тимчасово окупованих територіях. З того часу не змінилося нічого — хіба що стало гірше. Води стало ще менше, а виправдання — ще цинічнішими.

Східний Варіант дослідив цю ситуацію та поспілкувався з доктором географічних наук Євгеном Івановим про можливі ризики використання шахтних вод як альтернативного джерела води.

Води немає навіть технічної. Ситуація на ТОТ Луганщини

Близько 80% водопровідних мереж тимчасово захопленої Луганщини перебувають в аварійному стані. За словами начальника Луганської ОВА Олексія Харченка, серйозні проблеми з водопостачанням спостерігаються не лише у містах і селах, де проходили активні бойові дії у 2022 році, а передусім на території, захопленій росією ще у 2014 році.

“Там окупанти довели водогони до критичного стану власною бездіяльністю протягом 11 років. Наразі придатні для користування близько 2,5 % мережі. Ще 2% обіцяють відновити упродовж 2025 року”, — пише Олексій Харченко.

Водночас у більшості звітів окупанти рахують відремонтовані ділянки водопроводів лише всередині населених пунктів, ігноруючи десятки кілометрів труб, які з’єднують міста — ці дані просто не потрапляють до офіційної статистики.

Трохи більше тижня тому через аварійний водогін 150 тисяч жителів декількох міст тимчасово окупованої Луганщини залишилися без води. Це мешканці Кадіївки, Брянки, Зоринська та низки сіл і селищ поряд.

Місцеві мешканці у чатах та коментарях відверто пишуть: проблема з водопостачанням у деяких селищах триває всі 11 років окупації. Наприклад, у селищі Донецьке на Луганщині люди живуть без централізованої води з 2014 року. Воду туди привозять лише раз на тиждень. Окупаційна влада щороку обіцяє вирішити ситуацію, але жодних зрушень.

Критична ситуація склалася і в тимчасово захопленому Сіверськодонецьку — все погіршилося після того, як окупанти ліквідували місцевий водоканал. Підприємство, зареєстроване окупантами у листопаді 2022 року, протягом 2,5 років намагалося відновити водопостачання, зруйноване під час штурму міста.

Втім, загарбники навіть не спромоглися забезпечити своєчасну виплату зарплат: навесні 2025 року стало відомо про кількамісячну заборгованість перед 95 працівниками. Подача води залишалася нерегулярною і не охоплювала всі будинки, а якщо й охоплювала  — то лише мешканців нижніх поверхів.

Окупанти заявляли, що нібито три машини курсуватимуть містом по спеціальних адресах, щоб розвозити питну воду. Однак, місцеві мешканці та мешканки пишуть, що цього недостатньо. А ціна на воду в пляшках в магазинах різко зросла.

Шахтні стоки як альтернатива питній воді. Ситуація на ТОТ Донеччини

На тимчасово окупованій Донеччині ситуація з водопостачанням стала настільки критичною, що загарбницька адміністрація оголосила “досягненням” подачу води раз на три дні, про це повідомили в Центрі національного спротиву (ЦНС).

“Пушилін під час екстреної наради наказав “терміново” наповнити водосховища та повідомити людей про нові графіки. Очевидна гуманітарна катастрофа — вкотре подається під соусом “стабілізації””, — йдеться в повідомленні.

Ще у 2022 році ватажок окупаційної адміністрації Денис Пушилін анонсував “нестандартні підходи” для вирішення проблеми, зокрема, наповнення каналу “Сіверський Донець – Донбас”. Згодом, навесні 2023 року, з гучними заявами окупанти запустили новий водогін “Дон-Донбас”. Його відкриття кілька разів переносили, а після запуску — почалася низка аварій. Востаннє водогін вийшов з ладу у лютому 2025 року. Через технічні обмеження він так і не зміг забезпечити регіон необхідним обсягом води.

Зрештою в травні Пушиліну довелося визнати, що проблема з питною водою, здається, надовго. А зараз через це  чиновникам так званої “днр” забороняють йти у відпустку. “Офіційна” причина — критична ситуація з водою, спричинена “водною блокадою”, яка буцімто триває з 2022 року, і винна в цьому — звичайно ж Україна. Серед інших причин — спекотна погода й малосніжна зима. Про бездіяльність окупантів — ні слова.

Тим часом мешканці окупованої Макіївки вже понад два тижні без водопостачання. У соцмережах люди скаржаться на повну відсутність комунікації, невиконані обіцянки й цинізм місцевих «чинів». У деяких селищах воду не підвозять узагалі. У Донецьку жителі кажуть, що дні без води стали нормою, а стару систему водопостачання росіяни зруйнували, не зумівши налагодити нову.

Критична ситуація з водопостачанням і в тимчасово окупованому Маріуполі. Рівень води в Старо-Кримському водосховищі критичний, а іншого джерела водопостачання немає. З початку березня в місті діють графіки на водопостачання до будинків жителів, пише Маріупольська міська рада. Самі мешканці скаржаться на якість води:

«Очаківська, 14. Це наша вода! Змінюю фільтри щодня. Витрачаю 10 куб. м за місяць...»

«Таке відчуття ніби нам її з якоїсь калюжі подають прямо. Повинні бути якісь фільтри при подачі», — пишуть маріупольці у соцмережах.

Втім, окупаційна влада так званої “днр” заявляє про пошуки “рішень” для розв’язання проблеми з водопостачанням. Ідеться про експеримент з використанням шахтних вод як альтернативного джерела води. Про це повідомило підконтрольне загарбникам підприємство “Вода Донбасу”. За їхньою інформацією, фахівці компанії “Гормаш Глобал” провели експеримент з очищення води в обмежених об’ємах. Зразки наразі направлені на експертизу.

Щоб дізнатися детальніше про ризики такого «рішення» Східний Варіант поспілкувався із доктором географічних наук, професором, завідувачем кафедри конструктивної географії та картографії Львівського національного університету імені Івана Франка Євгеном Івановим.

Він розповідає, що шахтні стоки — це води, які виникають у процесі функціонування вугільних шахт. Щоб шахта могла видобувати вугілля, їх відкачують на поверхню. Ці води мінералізовані.

«Навіть якщо сама шахта працює у нормальному режимі й перебуває під екологічним контролем — пити цю воду не можна. Вона збагачена важкими металами і є екологічно небезпечною. Зокрема, через мінералізацію, яка залежить від сезону, пори року, умов на шахті. Чинників багато. Але загалом, це технічна вода, яка у нормальних умовах (тільки після процесу її очищення) не є шкідливою для довкілля. Втім, ситуація на Донбасі з цим неконтрольована”, — пояснює Євген Іванов в коментарі Східному Варіанту.

Експерт вказує: навіть якщо окупаційна влада заявляє про “попереднє глибоке очищення”, у реальності це малоймовірно. Такі процеси потребують обладнання, реагентів, лабораторного контролю та часу, а ще —  дорого коштують. Тому, за словами Євгена Іванова, це швидше звучить як заспокоєння для людей. Найімовірніше, вони просто змішуватимуть питну воду з технічною. Це єдиний реальний спосіб, який вони можуть застосовувати. Додавати технічні шахтні води до питної — і отримувати дещо кращу, так звану умовно технічну воду.  

***

Підсумовуючи, варто називати речі своїми іменами. Те, що окупаційна влада цинічно подає як “стабілізацію” — не що інше, як гуманітарна катастрофа, створена її ж руками.