Важливо
Стрес, порушення гормонів, аменорея: як війна впливає на наше репродуктивне здоровʼя
12 лютого в Україні та світі відзначається День сексуального та репродуктивного здоровʼя. Східний Варіант разом з акушеркою-гінекологинею Маріупольського міського пологового будинку Аліною Калашниковою розповідає, як повномасштабна війна впливає на наше репродуктивне самопочуття та дає поради, що можна із цим вдіяти.
Повномасштабна війна — величезний подразник для здоровʼя людини
Уже чотири роки українці та українки живуть в умовах хронічного стресу. Повномасштабна війна, яку росія розвʼязала у 2022 році, розділила життя на «до» та «після». Активні бойові дії, обстріли, втрата близьких, евакуація та переселення з рідного міста, життя в окупації, нестабільна економічна ситуація в країні — усе це створює підґрунтя для щоденного занепокоєння та тривожності.
Тисячі людей перебувають на фронті. Щодня військовослужбовці, військовослужбовиці та їхні рідні переживають колосальний стрес. Ще важче тим, рідні яких загинули під час бойових дій чи обстрілів.
Зараз мільйони людей під час зимових морозів вимушені проживати в холодних домівках без світла через прицільні обстріли росією енергетичних об’єктів. Не дивно, що відчуття безпеки в українців суттєво похитнулося.
Згідно з дослідженням UNICEF у 2025 році, близько 47 % українців відчувають високий рівень стресу. Також показники стресовості в Україні за 2023 та 2024 роки стали найгіршими за весь час із 2000 року, про це писав Київський міжнародний інститут соціології. Відтак, якщо у 2013 «довоєнному» році в тій чи іншій стресовій ситуації було 52 % населення, то у 2024 році 87 % українців потрапляли щонайменше в одну стресову ситуацію. Майже 40 % населення (39 %) переживали бомбардування і обстріли, 30 % пережили чи продовжують переживати розлуку з близькими. Більше чверті опитаних (26 %) пережили смерть близьких у 2024 році, приблизно такий самий відсоток пережили хворобу близьких (23 %), а 18 % хворіли самі.
Хронічний стрес впливає на психічне та фізичне здоров’я, а разом із цим — на сексуальне та репродуктивне.
Аменорея, порушення гормонів та ризики хвороб
Українці та українки дійсно переживають хронічний стрес, каже акушерка-гінекологиня Маріупольського міського пологового будинку Аліна Калашникова. Тобто такий, який триває понад місяць. Усе це негативно впливає на нашу репродуктивну систему. Існує навіть поняття «аменорея воєнного часу», коли в дівчат та жінок припиняється менструація через стрес під час масштабних військових дій. Частіше за все це відбувається через порушення рівня гормонів на фоні стресу, недостатнього харчування, психічного та фізичного виснаження.
Репродуктивна система наче «вимикається», у тому числі через відсутність базового почуття стабільної безпеки довкола. Це стає суттєвою перешкодою для тих, хто бажає завагітніти. У такому випадку, якщо в дівчини чи жінки немає менструації понад три місяці, треба звернутися до лікаря для встановлення причин та лікування. Адже затягувати таку проблему категорично не можна.
Через порушення гормонального фону українки відчувають перепади настрою, пригнічений стан, погане самопочуття. Через нестабільність довкола підвищується адреналін та кортизол (гормон стресу). Це також призводить до збоїв менструального циклу чи загострення хронічних гінекологічних проблем.
Стрес послаблює імунну систему, що заважає знищувати злоякісні клітини. Тому підвищується ризик онкологічних захворювань.
«Ми бачимо, що в Україні зараз дуже знизилася народжуваність. Навіть коли жінки бажають завагітніти та мати дитину, це може не виходити, якраз таки через високий стрес та порушення менструального циклу. До того ж частина жінок виїхала за кордон», — розповідає Аліна Калашникова.
Згідно з офіційними даними, за 2025 рік в Україні народилося 168,8 тисяч дітей. Коли, наприклад, у 2021 році — 273,8 тис. дітей, а у 2022 — 206 тис. дітей.
На репродуктивне та сексуальне здоров’я також впливає і вживання різних медичних препаратів. Відмічається, що за останні два роки попит на антидепресанти в Україні зріс на 72 %. Тривале вживання психотропних препаратів дійсно знижує апатію, тривогу та нормалізує сон, однак водночас понижує лібідо (сексуальне бажання).
«Будь-які препарати впливають на жіночу репродуктивну систему, якісь — більше, якісь — менше. Ми рекомендуємо, якщо жінка приймає антидепресанти й хоче завагітніти, то зробити паузу після закінчення прийому хоча б у пів року, і після вже робити спроби зачаття. До цього слід підходити свідомо», — каже Аліна Калашникова.
Чоловіки України сьогодні несуть службу та захищають країну від нищівної російської армії. Перебуваючи на позиціях, на бойових завданнях, у морозних окопах, вони переживають постійне фізичне та психологічне навантаження. Високий рівень стресу та небезпеки впливають на гормональний баланс і репродуктивну функцію.
У таких випадках може падати рівень тестостерону, знижується якість сперми, з’являються проблеми з лібідо та потенцією. Докторка медичних наук Маріанна Маркова відзначає: в одних лібідо зменшується під час тривожності, в інших навпаки — росте через потребу зняття стресу.
Піклуватися про себе під час служби важко. Однак, відчуваючи проблеми зі здоров’ям та потребу в допомозі, слід звертатися до військових лікарів, ділитися переживаннями. За можливості під час перебування в місті чи у відпустці — відвідати лікаря, пройти обстеження та здати аналізи.
Відомі випадки, коли військовослужбовці приймають рішення про кріоконсервацію — заморозити генетичний матеріал, щоб після служби у випадку погіршення стану здоровʼя була змога мати дітей. Нагадаємо, що в Україні діє безплатне зберігання репродуктивних клітин в медзакладах. Наприклад, у клініках «Айвмед», «Медикал Плюс» тощо.
Поради від лікарки: що робити зараз, щоби подбати про себе?
Акушерка-гінекологиня Аліна Калашникова каже: поради банальні, однак дієві.
По-перше, розпорядок дня, правильне харчування та режим сну. Спати не менше, ніж вісім годин. Споживати достатню кількість білка та насичених вуглеводів. Їсти фрукти та овочі, не забувати про клітковину щодня. У разі потреби можна проконсультуватися із сімейним лікарем щодо приймання додаткових вітамінів у капсулах, якщо не набирається добова норма з прийомом їжі.
По-друге, спорт та фізичні навантаження. Відомий факт, що заняття спортом знижують рівень стресу, покращують метаболізм та настрій. Щоби підтримувати себе у формі, не обов’язково ходити до спортивного залу. Можна займатися вдома, робити ранкову та вечірню зарядку, знайти тренування за власними уподобаннями в Інтернеті, або скористатися записаними безплатними тренуваннями (наприклад, з Youtube).
По-третє, вчасно відвідувати лікаря та перевірятися. Ігнорування тривалих проблем, болю та поганого самопочуття призводить до загострення хвороб та їхнього виявлення на пізніх стадіях.
Нагадуємо, що переселенці можуть безплатно укласти декларацію із сімейним лікарем або терапевтом у лікарнях за місцем реєстрації (там, де оформили довідку переселенця). Також можна звернутися до релокованих медичних закладів Донеччини та Луганщини, якщо вони працюють у вашій громаді. Після заключення декларації переселенці можуть безплатно відвідувати лікаря, отримати первинну консультацію, у разі потреби лікар випише направлення до спеціалізованого фахівця (УЗД, МРТ, психолог, акушер-гінеколог, ендокринолог тощо). З направленням записатися на прийом до спеціалізованих фахівців можна також безплатно.
Щороку жінки отримують обовʼязкове направлення від сімейного лікаря на прийом до акушер-гінеколога та на УЗД молочних залоз для перевірки. У випадку додаткових скарг, можна отримати направлення на інші аналізи.
Додаткова порада від команди Східного Варіанта — це намагатися піклуватися про себе, навіть коли дуже важко. Порадувати себе смачненьким, дозволити собі відпочинок без відчуття провини, зробити покупку, про яку давно мріяли, або записатися на консультацію до лікаря, яку давно відкладали.
***
Тарантіна Ольга
