"Чому держава удає, що нічого мені не винна?": коли переселенці з ТОТ отримають відшкодування за житло

Станом на зараз тисячі приватних та багатоквартирних будинків залишаються на ТОТ. Частина з них — сильно пошкоджені чи повністю зруйновані через активні бойові дії. І досі в Україні не працює сталий механізм відшкодування власникам таких помешкань. Тож українці та українки, будучи переселенцями, вимушені орендувати житло, яке частіше за все вартує немалих грошей.

Східний Варіант дослідив, які механізми відшкодування українцям за житло на ТОТ розробляє держава та коли вони запрацюють.

Усе життя заробляти на майно, щоб на пенсії залишитися без нічого

До повномасштабного вторгнення Ігор Удовенко з родиною мешкав у Лисичанську. Чоловік має 44 роки трудового стажу, 22 з яких присвятив державній службі. Працював на підземних роботах у шахті, за що отримав додаткові 18 років стажу. Його дружина має 40 років трудового стажу. Увесь цей час вони сплачували податки державі. Але це не застрахувало їх від втрати всього майна через велику війну.

У Лисичанську родина мала дві квартири, гараж і будинок у селі, який Ігор отримав у спадщину. Майно в усіх помешканнях чоловік оцінює приблизно на мільйон гривень. З початком повномасштабної війни родині довелося рятуватися, не думаючи про ці речі.

Зараз Ігор проживає у Львові, де вимушений орендувати квартиру. Йому 61 рік. Його пенсія — 10 тисяч гривень. Через це чоловіка позбавили виплат для ВПО (адже пенсія більша, ніж 9444 гривень). У його дружини пенсія — 7 тисяч. Квартиру у Львові вони орендують за 10 тисяч гривень. А ще комунальні послуги, які взимку вартують 3,5 тисячі.

Як і тисячі переселенців із тимчасово окупованих територій, Ігор чекає механізму від держави щодо відшкодування за майно, яке було втрачене.

«Усе життя я сплачував податки державі. Якби я цього не робив, можливо, зараз мав би можливість придбати на ті гроші нове майно. Але я сплачував їх державі. А вийшло так, що зараз держава відвернулася від мене й удає, що нічого мені не винна. Якщо держава не може повернути моє житло зараз, хай забере його в мене, я можу відмовитися від усього, що в мене було, а натомість дасть мені компенсацію, щоб я міг придбати нове. Щоб зараз жити гідно», — ділиться пан Ігор.

У разі деокупації проживати на звільнених територіях Луганщини все одно неможливо. Інфраструктура міст та селищ зруйнована, немає комунальних послуг, гідного медичного обслуговування, транспорту чи соціальних благ. Тому, на думку Ігоря, держава вже зараз має запустити механізм за відшкодування не лише зруйнованого, а втраченого житла на ТОТ.

Пілотний проєкт у Мелітополі

Проблема відшкодування за житло на ТОТ полягає насамперед у відсутності до нього доступу. Як відомо, для відшкодування за зруйноване чи пошкоджене житло на підконтрольних Україні територіях працюють спеціально сформовані комісії, членам яких потрібно відвідати обʼєкт нерухомості, зафіксувати та підтвердити його стан, за результатом чого власникам нараховується компенсація. Зрозуміло, що на ТОТ комісії потрапити не можуть.

Тому в Україні почали розробляти дистанційні методи обстеження житла. Зокрема, з використанням інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі — аерозйомки. Пілотний проєкт розпочався з Мелітополя. За його результатами, комісія при Мелітопольській міській раді змогла розглянути та зафіксувати в Державному реєстрі 4 заяви про надання компенсацій за знищені об’єкти нерухомого майна. По двох із них уже були оформлені житлові сертифікати для виплати компенсацій власникам.

Тож інструмент дистанційного зондування Землі дає можливості встановити факт знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна та надавати компенсації їхнім власникам, повідомляли в Кабінеті Міністрів. А Віцепрем'єр-міністерка Ірина Верещук зазначала, що його необхідно масштабувати на інші тимчасово окуповані території, зокрема на Маріуполь.

Законопроєкт про компенсацію ВПО за зруйноване житло на ТОТ

На початку червня цього року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт № 11161 щодо компенсації знищеного чи пошкодженого майна, що знаходиться на територіях ведення активних бойових дій або тимчасово окупованих росією після 24 лютого 2022 року.

«Якщо законопроєкт ухвалять у другому читанні, то під час подання заяви про компенсацію не вимагатимуться фото- чи відеофіксація стану зруйнованого, чи пошкодженого майна. Фізичний огляд обʼєктів нерухомості також не проводитиметься. Також вказується, що особа, яка має право на компенсацію за зруйноване чи пошкоджене майно, відмовлятиметься від права власності на користь держави», — пояснює юристка ГО «Донбас SOS» Наталя Юрлова.

Як зазначається в законопроєкті, пошкоджені обʼєкти нерухомості, які перебувають на території активних бойових дій чи в окупації, прирівнюються до зруйнованих. Тому їхні власники зможуть претендувати на процедуру компенсації. Варто відзначити, що мова йде про окуповані території після 24 лютого 2022 року. Механізму для компенсації за окуповане житло до 24 лютого 2022 року поки що немає.

Наталя Юрлова підтверджує, що основна потреба в людей, які виїжджають з окупації, це житло. Відсутність гідних умов проживання або неспроможність оплачувати оренду є одними з найчастіших причин, чому українці можуть повертатися на тимчасово окуповані території.

«Тому тут дійсно треба розробляти певне бачення держави, як, по-перше, уникнути повернення людей на тимчасово окуповані території, а по-друге, надати людям можливість придбання житла на підконтрольній території. Це достатньо складні процеси, які, звичайно, вимагають фінансування», — каже юристка.

Уже можна подавати заяву до Реєстру збитків у Дії

27 червня цього року Міністерство цифрової трансформації повідомило про початок тестування нової послуги в Дії — подання заяви до міжнародного Реєстру збитків про пошкоджене або знищене майно, яке розміщене на окупованих територіях або в зонах бойових дій.

Подати заяву через Дію можна, якщо:

📍 право власності на ваше майно не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

📍 немає акту про пошкоджене майно і ви не подавались на програму  єВідновлення;

📍 ваша оселя на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій.

До тестування механізму можуть долучитися повнолітні громадяни України, які мають картки платника податків.

Бачимо, що за останні пів року держава працювала над трьома різними способами відшкодування за житло на тимчасово окупованих територіях. Але й досі жоден із них не працює на повну, тож залишається сподіватися на їхнє доопрацювання та повноцінний запуск найближчим часом.

Навіть якщо ці механізми запрацюють, усе одно залишаються нерозвʼязані питання. Зокрема, чи отримуватимуть компенсацію українці, житло яких на ТОТ залишається неушкодженим? Або коли компенсацію отримуватимуть українці, житло яких окупували до 24 лютого 2022 року?

Східний Варіант слідкуватиме за розвитком подій та інформуватиме читачів та читачок.

***