Великдень на східному фронті: як українські захисники відзначили Воскресіння Христове

Журналістам “Східного Варіанта” вдалось побувати на декількох позиціях наших військовослужбовців та побачити, як освячують паски та зустрічають Великдень.

Важливий ритуал для фронту бойових дій

Капелан одного з батальйонів 241-ї окремої бригади київського ТрО Максим Стрихар розповідає, до освячення не готувався, адже все необхідне завжди при ньому. Тільки дочекався офіційного наказу та потрібного часу.

Освячення розпочались ввечері 15-го березня та продовжились вранці 16-го.

Церемонії тут дещо інакші, ніж у церквах. Капелан звертається до солдатів і отримує відповідь: 

—      Христос Воскрес!

—      Воістину Воскрес! 

—     Слава Україні!

—    Героям Слава!

—      Слава нації!

—     Смерть ворогам!

—    Україна…

—      Понад усе!

Релігійний обряд освячення пасок є важливим для фронту бойових дій, адже відображає вірування у Христа, який оберігає своїх захисників та захисниць в складних умовах бойових дій. Це допомагає зміцнити силу духа війська.  

“Це свято того, що Господь воскрес і він з вами. Тож вітаю нас. Христос Воскрес! Бажаю нам віри сильної. Навіть у відчайдушних ситуаціях, коли ми залишаємось наодинці на позиціях, коли побратими йдуть від нас, коли немає підтримки, знаємо, що є Господь. Який завжди прийде на допомогу, який дасть нам сил, бо він Воскрес і він є з нами”, – промовив капелан Максим перед молитвою.

На пасках, які попередньо зібрали на освячення, запалили свічки й капелан почав молитву. За кожного захисника та захисницю, за перемогу та за Україну. 

У кінці обряду капелан Максим каже:

“Тож, браття, веселіться! Христос Воскрес! Нам нелегко. Я знаю, багато з вас вперше потрапили на війну. Знаємо, що війна страшна, на ній гинуть, але всі ми ходимо під Богом. Сподіваємось на його милосердя, і що він збереже кожного з вас живим та неушкодженим. Якщо ви взяли зброю до рук, то треба тримати вже до кінця, до нашого повернення додому. Бо там є люди, які сподіваються на наше повернення, люблять нас. Живемо цією любов’ю, бо її дав нам Ісус, коли воскрес”.

Невеличке, але колективне святкування

Після молитви та благословення військовослужбовці розбирають благословенні пасочки. Звичайно, часу для святкування зовсім небагато. Тому після куштування усі повертаються до службових обов’язків.

На цей момент військовослужбовці 241-ї бригади знаходяться неподалік від Бахмута. Хтось прямо зараз боронить фортецю від ворога, хтось — знаходиться на позиції та готується до найближчого виїзду. Багатьом зараз не до свят, але Великдень для бійців — це, перш за все, нагадування про домашнє тепло та родинні традиції. 

Солдати розповідають, привезли багато пасок, як разом із забезпеченням, так й від волонтерів. А разом з ними – й святкові листівки з малюнками, на яких написано “Повертайтесь живими” та “Дякую за мирне небо!”. 

“Тут і з родзинками, і з маком, і з горішками. Не обділили. Навіть забагато, якщо чесно. Боюсь, що усі не з’їмо”, — посміхається один з бійців бригади. 

Тож, звичайно, Великдень на фронті неможливо провести за усіма традиціями. Та для когось це можливість хоч на момент повернутися до мирного світу. 

“Це трошки відволікає від тієї реальності, в якій вони зараз перебувають. Повертає до світу, до якого вони звикли. Це єднання. Усім не вистачає зараз дружин, дітей.  Вони отримують це через Христа, свічки та паски”, – каже капелан Максим Стрихар.

Читайте також: Великодні традиції: як на сході України відзначають Воскресіння Христове