Маркер ідентичності: історія вишиванки сходу України

Від флешмобу до міжнародного свята

День вишиванки в Україні відзначається третього четверга травня. 2022 року це 19 день місяця. Ось уже шістнадцять років у всіх куточках країни цього дня заведено одягати сорочки, оздоблені національною вишивкою.

Ідея проводити День вишиванки саме посеред робочого тижня з'явилася не просто так. Вона полягає в тому, щоб одягнути вишиванку та прийти в ній на роботу чи навчання та таким чином популяризувати національну традицію.

Початок свята було покладено у 2006 році після акції, яку запропонувала провести студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк.

Дівчина запропонувала одногрупникам та студентам у певний день одягнути вишиванки та прийти у них на пари. Спочатку у національних сорочках приходила невелика кількість студентів та кілька викладачів факультету. Але вже протягом наступних років акція переросла у свято всеукраїнського рівня, до якого приєдналися охочі у всьому світі.

Так зі звичайного флешмобу День вишиванки виріс до міжнародного свята. Цей день не передбачає жодних офіційних заходів, крім носіння вишиванки, але вже традиційно у багатьох містах влаштовують ходи та святкові концерти.

Вікова традиція

В Україні вишивка завжди була дуже символічною традицією, яка налічує сотні років. Їй надавали особливого значення. Це й оберіг, і талісман на удачу. Наприклад, вишитий рушник чи сорочка на весілля. І просто прикраса домашнього чи святкового одягу. 

Довгий час вишиванка була своєрідною візитівкою людини. За орнаментом та  кольорами вишивки можна було дізнатися вік, сімейний стан, соціальний статус власника.

Вишивка не завжди була доступною, адже праця вишивальниць оцінювалася дорого, тож прикрасити одяг вишивкою не кожен міг собі дозволити. Ще 200 років тому в Україні вишивали лише верхній святковий одяг, який одягали лише в особливі дні. Але йшов час, і вишиванка, а саме вишиванка, ставала все більш популярною. І вже до кінця 19-го століття стала невіднятним елементом одягу мільйонів українців.

У період Української народної республіки (УНР), з 1917 по 1921 роки вишиванка та загалом український народний костюм перенесли модний бум. Тоді зробити фото у вишиванці вважалося модним і прогресивним.

Нового значення вишиванкам надали події 20 століття. Розвал Російської імперії, боротьба України за незалежність, окупація радянською владою. Весь цей тяжкий період вишиванка була і зброєю, і маркером приналежності до української нації та культури.

Таке ж значення вишитій українським візерунком сорочці ми надаємо і зараз. Хоч би де ми жили — у Карпатах, Полтавській, Донецькій чи Луганській області.

Вишиванки сходу України

В останні роки часто можна почути пропаганду окупантів, що Донбас ніколи не був українським. Рашисти висловлюють думку, що Донецька та Луганська області — це частина так званого «русского міра ». Але це відверта брехня. 

На сході України від самого початку заселення понад 300 років тому жили українці. Причому українська культура зберігалася тут у роки радянської влади.

Це виражалося у всьому: у мові, у традиціях, повір'ях, загалом у культурі. У тому числі й у національній вишивці як невіддільному елементі української культури.  

Схід країни заселявся вихідцями з різних регіонів, а це означає, що й вишивка увібрала елементи, які прийшли сюди з різних районів України.

Донецька вишивка

Вишивку на Донеччині довгий час вивчала краєзнавиця зі Слов'янська Лариса Азімова. Вона розповідає, що основний фонд вишиванок, які зараз можна зустріти на Донбасі, датується першою половиною і серединою двадцятого століття. Тоді люди масово з'їжджалися з усіх куточків України до Донецького краю, який активно розвивався.

Етнографи стверджують — Донецька вишивка увібрала багато від інших регіонів України, однак має свої особливості.

У Донецькій вишивці багато червоного кольору. Яскраві орнаменти чорно-червоні на світлому фоні. Пишні квіти, цілі букети та дерева. Також зображували птахів. На весільних рушниках, наприклад, птахи сприймаються як елемент чарівності, казковості. 

На Донеччині вишивали різними техніками. Кольори ниток, якими вишивали жіночі та чоловічі сорочки, — традиційно червоний, чорний та білий. Прикрашали рукави, рідше коміри.

Луганська вишивка

Особливістю луганських вишивок є поліхромні візерунки, виконані хрестиком, грубою ниткою, завдяки чому створюється враження рельєфності. Традиційним є поєднання різних за фактурою ниток, що також надає рельєфності візерунку. Тут здавна вишивали хрестиком та гладдю.

Директорка Луганського обласного краєзнавчого музею Ірина Дьячук розповідає, що люди вигадували вишивку, виходячи з тієї місцевості, де вони жили. Якщо подивитися на карпатську вишивку, то там можна бачити ромби, наче гори. Вишивка там щільна, насичена. У Луганському регіоні ми бачимо іншу картину.

«У Луганській області, оскільки це є степовий регіон, переважають рослинні елементи. Це троянди, лілії найчастіше. У Луганській вишивці завжди використовувалися червоні, сірі, блакитні кольори. Це те, що стосувалося святкових вишиванок.А ті сорочки, що носили щодня, там і малюнок був простіший, і кольори менш насичені: світло-зелений, світло-жовтий. У малюнку переважали дрібні польові квіти», —  розповідає директорка Луганського обласного краєзнавчого музею Ірина Дьячук.

День вишиванки на Донбасі у наші дні

У Донецькій та Луганській областях активно День вишиванки почали святкувати після 2014 року.

Нехай це сталося пізніше, ніж в інших областях України, проте всі ці вісім років міста сходу України не відстають у цьому ні на крок.

Починаючи з 2015 року практично у кожному місті Донецької та Луганської областей відбуваються паради вишиванок та святкові концерти, публічні акції.

При цьому деякі флешмоби, які зараз мають величезну популярність по всій Україні, вперше були втілені саме на Донбасі.

Наприклад, «вишиванкова» дорога вперше з'явилася в Луганську у 2012 році.

А у 2015 цю акцію підхопили у Слов'янську. Тоді національним візерунком прикрасили тротуар однієї з центральних вулиць міста.

Загалом українська вишиванка ніколи не втрачала своєї актуальності протягом усієї історії. Вона була популярна і в 1920-і, 1950-70-ті роки. 

Після здобуття незалежності в Україні був сплеск популярності вишиванок. А після 2014 року мода на вишиванки почала поширюватись із новою силою.

Не відстає у цьому сенсі й Донбас. Тут людей у ​​вишиванках можна зустріти не тільки на День вишиванки, а й у будь-який інший день. Вишиванки на сході України дуже люблять і ставляться до них як до одного з найважливіших національних символів.