«Ми вивозимо всіх»: як «UAnimals» рятують тварин із прифронтової Донеччини

Східний Варіант поспілкувався з «UAnimals» та дізнався, як вони допомагають тваринам зі сходу

«Евакуюємо всіх. Без виключення»

Евакуація — пріоритетний напрямок для «UAnimals». Адже початок повномасштабної війни, розвʼязаної росією, став катастрофою не лише для людей, а і для тварин. Зоопарки, притулки та ферми потерпали від нестачі їжі, води, медикаментів. Дикі звірі, що мешкали в лісах і степах серед звичного природного середовища, опинилися в епіцентрі бойових дій.

Відомі випадки, коли господарі, замість врятуватися разом із твариною, покидали її напризволяще. Через непопулярність та необовʼязковість на законодавчому рівні стерилізації, це призвело до розведення ще більшої кількості тварин. Особливо на прифронтових територіях.

Для «UAnimals» усе починається із запиту. Через чат-бот у Telegram місцеві жителі подають заявку на евакуацію тварин. Команда формує маршрути, збирає дані й вирушає в дорогу. Залежно від технічного стану автівок (а їх лише дві) та можливостей, волонтери виїжджають на 4–6 рейсів щомісяця.

«У нас немає обмежень ні в тому, хто подає заявку, ні в тому, яка це може бути тварина. Домашні, коні, кози, кури, нещодавно були голуби, коти, собаки, папуги — ми вивозимо всіх. У 2022 році, коли тільки почалося повномасштабне вторгнення, приватні зоопарки опинялися під обстрілами покинуті, люди не забирали тварин звідти. Тоді ми вивозили левів, тигрів, ведмедів. Зараз бувають запити, наприклад, забрати єнота, лисицю чи косулю. Вони можуть бути пораненими через бойові дії чи обстріли. Буває так, що люди одомашнюють дику тварину, а потім виявляється, що вона їм уже не потрібна. Наприклад, люди завели єнота, а він розгромив їм будинок, бо в нього природа така. І вони вже просять його забрати», — ділиться керівниця комунікаційного відділу зоозахисної організації «UAnimals» Людмила Смоляр.

У команді рятувальників зазвичай працює двоє. Поїздки можуть займати декілька днів або більше. Один водій — за кермом, інший — відпочиває. І так по черзі.

Неможливо за кожен рейс вивозити одну й ту саму кількість тварин. Усе залежить від їхнього розміру. Якщо це кінь — він може зайняти усю автівку. А якщо мова йде про цуценят, котів, курей, качок — то за один рейс можна вивезти до 80 хвостиків.

Окрім домашніх, «UAnimals» евакуюють і диких тварин: леви, тигри, ведмеді. Щоби безпечно їх транспортувати, спочатку треба приспати. Для цього використовують спеціальну рушницю з дротиком, що містить снодійне. Як препарат діє, тварину переносять у спеціальну міцну клітку — безпечну як для неї, так і для людей.

До осені 2023 року «UAnimals» співпрацювали із Центром порятунку диких тварин Наталі Попової. Це реабілітаційний центр неподалік столиці, куди потрапляють дикі тварини після евакуації. На місці їм дають оговтатися та відпочити, за потреби надають медичну допомогу.

Після реабілітації деякі тварини вирушають до закордонних центрів реабілітації з напіввільними умовами. Це великі території, де вони можуть почувати себе майже як на волі. Адже відпустити їх у «самостійне життя» неможливо: дикі тварини, які виросли в неволі, не знають, як вижити без людини. Тож завдання — забезпечити їм гідне життя поруч із людьми, але без постійного втручання.

З початку повномасштабного вторгнення «UAnimals» організували евакуацію понад 6,5 тисяч тварин. Ще понад 40 тисяч — стерилізували.

«Через нас щодня проходять покалічені, побиті, забуті»

Ще один напрям «UAnimals» — ветеринарні місії. Це тижневі виїзди у віддалені населені пункти, де немає доступу до ветеринарної допомоги. Волонтери облаштовують операційну — іноді в приміщеннях, іноді у спеціальному медичному авто, яке обладнане як мобільний веткабінет.

Останню таку місію проводили наприкінці березня в Дружківці. Тварин стерилізували, чипувати, вакцинували, обробляли від паразитів. Якщо були серйозні проблеми — пухлини, травми, переломи — ветеринари на місці оперували. Місцеві мешканці, які піклуються про тварин, доглядали за тваринами після операцій.

Після евакуації частину тварин забирають до родин, частина — їде в перевірені притулки. Але на цьому залученість «UAnimals» не завершується. Команда допомагає партнерським притулкам ресурсами: кормами, медикаментами, матеріалами. Головне — щоб ці заклади були юридично зареєстровані, прозорі та готові до довгострокової співпраці.

«Ми намагаємося допомогти притулкам тим, що буде працювати на довгу перспективу. На Дніпропетровщині працює великий притулок «Пегас», де живе понад 800 тварин. Для нього ми оплатили будівництво стаціонару для коней. Це окреме приміщення, як стайня, але з покращеними умовами. Там є кондиціонування, тепле та просторе приміщення. Якщо коням потрібна буде допомога, то її можна надавати в притулку, у цьому стаціонарі, і нікуди тварин не везти. Також ми надали карантинні бокси — це спеціальні місця, де тримають тварину певний час, щоб уникнути масового зараження. Тобто ми намагаємося пріоритезувати запити, які посилять притулки на роки вперед», — розповідає Людмила.

Ще одна постійна потреба притулків та мешканців прифронтових територій — корми.

Волонтери «UAnimals» розвозять корми мешканцям прифронтових територій, які вже на місцях підгодовують безпритульних тварин. А також постійно підтримують притулки, з якими співпрацюють. Людмила Смоляр каже: корм — це розхідник, який потрібен завжди.

Тільки за минулий рік «UAnimals» роздали 150 тонн кормів на прифронтові територій та в притулки. Робота триває.

«Щодня ми стикаємося з викликом безпеки. Наші рятувальники працюють на прифронтових територіях. Це постійна загроза ворожих снарядів чи дронів. Ми маємо захисне спорядження, аптечки, проходимо курси медичної допомоги. Але все одно ми, як і будь-яка людина, можемо стати мішенню. На місцях ми завжди бачимо більше тварин, ніж можемо забрати. Однак місць у притулках не багато, їх майже немає. Кожного рейсу ми домовляємося, куди й скільки тварин привеземо: туди одну собаку, туди — одного кота, туди — пʼять кошенят. Здатність притулків приймати нових тварин дуже обмежена. І вона впирається в те, що люди не забирають тварин із притулків. В Україні низька культура адопції тварин із притулків. І це ключик, який міг би зробити евакуації швидшими й легшими», — ділиться Людмила.

«UAnimals» з моменту свого заснування популяризує адопцію тварин із притулків в Україні. Організовує «Дні адопції», виставляє в соціальні мережі оголошення про тварин, які шукають домівку. Нещодавно запустили кампанію разом з агенцією нерухомості, яка щоразу, коли здає квартиру людям із тваринами, перераховує символічні 50 гривень на підтримку притулків. Сенс не в сумі, а в популяризації ідеї здавати житло людям, які мають тварин, каже Людмила Столяр.

Первинні виклики українців сьогодні — особиста безпека, переживання за близьких, допомога армії. Однак у ці важкі дні багато з нас знаходять час та можливість допомогти тим, хто в найскрутнішому становищі.

Якщо ви бажаєте, ви можете підтримати «UAnimals» в їхній діяльності за посиланням.

Номер рахунку для грн: UA513052990000026003016227963

Офіційний сайт зооруху

***

Читайте також: «Любові до них мене навчив дідусь»: як жителька Добропілля все своє життя рятує тварин