Тіндер для ГО та бізнесу: як побудувати комунікацію між громадськими організаціями та підприємцями

У чому проблема?

Діяльність громадських організацій в Україні стрімко розвивається. Разом із цим, є і негативна тенденція: без належного рівня промоції, можливості сталого розвитку та  фінансування, на будь-якому етапі існування організації, її діяльність доведеться припинити. 

Звичайно, існує грантова підтримка, і якщо мати достатньо досвіду та бажання, існувати можна і на такі надходження. Проте, й тут є свої недоліки. По-перше, вони мають властивість закінчуватись. Гранту може вистачити на запуск, але чи зможе проєкт підтримувати свою сталість надалі? 

Те саме і з донорськими програмами: змінюються пріоритети, змінюється фокус донорів, змінюються потреби, виникають нові гарячі точки, куди донори змушені перефокусовувати свої ресурси. Непередбачувані події в будь-який момент можуть порушити плани та похитнути стабільність. 

І найголовніше: грантові кошти — це ті ж самі кошти бізнесу, проте вони пройшли через систему податків та міжнародних організацій, щоб повернутись до проєктів, які найбільше потребують реалізації. Та чому би не спростити цю систему, та не платити таким проєктам напряму? 

Яке рішення? It's A Match! між громадською організацією та бізнесом

Рішення доволі просте. Бізнес та громадські організації мають об’єднуватись, аби працювати разом. Це стратегія win-win, в якій громадська організація отримує розголос про свою діяльність та фінансування, а бізнес — працює в успішній громаді, отримує лояльність клієнтів, оскільки довіра до соціально-відповідальних підприємств завжди вища, а купувати у них щось — приємніше, адже ти змінюєш світ на краще. 

До того ж благодійна діяльність може значно полегшити податкове навантаження на підприємця завдяки механізму благодійної пільги, про яку ми пізніше розповімо. Забігаючи наперед — підприємство може зменшити оподаткування на 18%!

Єдина річ, якої не вистачає в цій майже  ідеальній формулі — це вдала та якісна комунікація. На жаль, про соціальні проєкти громадських організацій в громадах мало хто знає, а бізнеси, навіть якщо й не проти підтримати проєкт, просто не можуть їх знайти.

Сумніви бізнесів: 

• прозорості діяльності благодійних та громадських організацій;
• сталість підтриманих соціальних проєктів бізнесом;
• підзвітність щодо витрачених коштів, які були надані на реалізацію проєктів;
• social impact;
• готовність громадських та благодійних організацій до комунікації з бізнесом;
• готовність громадських та благодійних організацій чути потреби бізнесу.

Проблему статку довіри, звітності та комунікації між громадськими організаціями та бізнесом розв’язує платформа Gwara Back. 

ҐВАРА МЕДІА — це громадська організація, яка перемогла в конкурсі інноваційних рішень для громад Донецької та Луганської областей EastCode 2021 та заснувала онлайн-платформу Gwara Back, яка з'єднує громадські організації та бізнес, додає прозорості у процеси їхньої взаємодії  через цифрові інструменти та рішення, які вони формують у  звітність. 

Не секрет, що більшість бізнесів, які впроваджують (реалізують) соціальні проєкти — це національні бренди та великі компанії. Вони мають відділи корпоративної соціальної відповідальності, налагоджені процеси, узгодження, метрики, політики та бачення. Маленьким організаціям та невеликим бізнесам подеколи важко знайти свій напрямок у соціальній відповідальності та впоратись із цим самостійно, тому Gwara Back пропонує свою допомогу. 

До чого тут Цілі сталого розвитку?

Перше, що робить сервіс — підбирає бізнес та громадську організацію, чиї запити та діяльність відповідають одне одному, і робить це через Цілі сталого розвитку.

СЕО Gwara Back Сергій Прокопенко розповідає:

“Наприклад, є громадська організація, яка займається урбаністикою, розвитком інноваційної інфраструктури та екологією —  вона відповідає цілям 9 та 13 або 15. І є аграрій, який вважає, що в його селі нерозвинена інфраструктура, та ще й проблеми з екологією. Зазвичай, бізнесу не вистачає часу, щоб поглиблено вивчати, чим займається громадська та/або благодійна організація, але для цього і є Gwara Back, яка валідує ГО та БФ через певні критерії:  прозорість, відкритість, територіальна приналежність, відповідність Цілям сталого розвитку тощо. Після валідації ми  “поєднуємо” ГО/БФ  із бізнесом”, — пояснює Сергій. 

Гудвіл, репутація та імідж

Ми ж шуткуємо, що Gwara Back — це “Тіндер” для громадського сектору та підприємців. Та Цілі сталого розвитку потрібні не лише для того, щоб “співпасти”. За словами СЕО Gwara Back, якщо компанія зазначає про те, що робить свій локальний внесок у розв'язання глобальних проблем, це дає можливість виділити себе серед конкурентів в очах інших партнерів:

“Є просто бізнес, а є бізнес, який може позиціювати себе як такий, що працює над реалізацією Цілей сталого розвитку, інвестує в них ресурси та кошти –  таким чином робить себе потужним і сталим. Це про ділову репутацію та імідж”, — пояснює Сергій. 

Сергій Прокопенко також звертає увагу на якість соціального впливу та зауважує, що для команди Gwara Back будь-яка корисна справа — добра. Проте є різні рівні соціального впливу від бізнесу.

Ефективними стають системні рішення. Саме для цього й створено платформу Gwara Back, яка дозволяє бізнесу регулярно взаємодіяти з неприбутковими організаціями.

Не потрібно розбиратись в бюрократії

Gwara Back надає можливість ГО і бізнесу отримати крутий функціонал та послуги професіоналів, — тобто повноцінний сервіс з кроскомунікації: 

• автоматичне формування звітів, проєктний підхід, звіти про позитивний вплив на локальному та глобальному рівні (з використанням Цілей сталого розвитку 2030);
• залучення адвокатів, експертів з комунікації, аудиторів та консультантів, а ще —  співпраця з агенцією комунікацій ACT4CHANGE та ГО СЕНС;
• обов’язкова перевірка та верифікація громадських організацій у центрі протидії зловживання на благодійності Charity Tuner, щоб убезпечити бізнес та підвищити рівень довіри між майбутніми партнерами.

Бізнес буде платити менші податки

Благодійна пільга — це податковий механізм, який працює в багатьох країнах світу та в Україні. Світова практика, що знайшла відображення і в податковому законодавстві України. Влада запровадила благодійну податкову пільгу, якою може скористатись кожний відповідальний бізнес.

В Україні модель “благодійної пільги”  працює для підприємств, які застосовують податкові різниці в декларації з податку на прибуток (податки платять з різниці доходів та витрат).

У чому профіт для Gwara Back?

Проєкт “Gwara Back” став можливим за підтримки Програми ООН із відновлення та розбудови миру та за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції. Та ви скажете, що існування лише на грантову підтримку суперечило би самій позиції платформи Gwara Back — і маєте рацію. Тому для існування платформи Gwara Back залучатиме по 10% від бюджету, який вноситься у громадські організації. Це відбуватиметься на фінальному етапі, коли бізнес переказуватиме кошти у ГО, яку йому було підібрано. 

“Ми так само громадська організація і будемо витрачати величезні сили на промоцію, додаткові спецпроєкти та інформаційний супровід. Це принцип нашої сталості, як громадської організації, та в цьому наша фінансова інновація. А ще ми — медіаплатформа Gwara Media, у нас є IT-команда, діджитал, і все це ми будемо розвивати та просувати. Така ось сталість” — каже Сергій. 

Чим вже можна похвалитися?

Проєкт ще “гарячий”, його запустили тільки-тільки, у 2021 році, але Gwara Back вже зацікавила перші громадські організації: 

“Готується вебінар для Української асоціації франчайзингу, також з нами зв’язалась Всеукраїнська організація пекарів, переговори ведуться з IT-компанією "КІНЕТІКС". Ми поки що ми вибираємо найкращих партнерів”, — каже Сергій. 

До речі, цікавий факт: ще одна заслуга Gwara Back — це їхній внесок у цифрову трансформацію України, який підтримала Мінцифри. Уявіть, Gwara Back звернулись до Міністерства цифрової трансформації, розказали про свій проєкт та… Отримали дозвіл використовувати їхню айдентику. Саме тому сайт Gwara Back так схожий на портал державних послуг “Дія”.

Зацікавився співпрацею також й бізнес. Денис Лаврищев — керівник підприємства “Мартлет”, що займається знезараженням вантажів та приміщень від комах, шкідників, вірусів та всього, що може перешкодити санітарному стану та благополуччю життя людей та якості продукції. Він уже подав заявку, на сервісі для того, щоб йому підібрали громадські організації, які він зможе фінансувати. Співробітництво з ГО через сервіс Gwara Back він розглядає як можливість підвищити рівень поінформованості людей про потребу його послуг:

“Багато наших потенційних клієнтів готові з нами співпрацювати, але вони недостатньо проінформовані про проблему, яку ми вирішуємо. Підвищити рівень знань про це навряд чи зможе бізнес — до нього мало довіри, оскільки клієнти знають: мета бізнесу — заробити на них. Але якби вони отримували цю інформацію від фондів та громадських організацій, які не мають на меті заробити, рівень довіри був би значно вищим”, — пояснив Денис.

На його думку, фінансування громадських організацій та просування інформації через їхню діяльність — це своєрідна маркетингова стратегія, в якій компанія отримує клієнта, який знає про користь послуг бізнесу, а громадська організація - фінансування.  Денис Лаврищев зазначив, що в разі, якщо такий механізм доведе свою ефективність, на фінансування громадських організацій він готовий віддавати 10% прибутку компанії.

Як долучитися?

📌 Зареєструватись на платформі Gwara Back та створити профіль. 

📌 Залишити заявку на проєктну або інституційну підтримку для реалізації місії вашої організації в регіоні вашого фокусу.

📌 Отримати зворотний зв'язок. 

***