Дмитрий Журавлев
Колодій, пісні та традиційні костюми. Як у Святогірську відроджують народну культуру
Тетяна Михай вже стала однією з візитівок Святогірська. Її завжди можна зустріти зі скрипкою біля мосту, що веде до Святогірської Лаври. Тетяна все життя займається музикою, а кілька років тому захопилася дослідженням народних традицій.
Музичне коріння
Наша співрозмовниця народилася під Самарою, на хуторі, де проживали депортовані Катериною II українці. Тетяна по одній лінії має циганське коріння, а по другій — українське, з-під Полтави.
Згадує, що бабуся по материнській лінії любила співати українських пісень і грала практично на всіх інструментах. Це вміння, втім, виявилося спадковим. Батько Тетяни був естрадним артистом і працював у циганському театрі при заводському клубі.
Музичний талант передався й дітям. Тетяна грає на скрипці, з її творчістю стикалися майже всі, хто бував у Святогірську. Мелодійні звуки її інструменту чути далеко над Сіверським Дінцем.
Вуличною музикою Тетяна захоплюється багато років. З 2014 року до відтворення кавер-версій популярних музичних творів додалося вивчення народних мелодій та пісень.
А ще колекціонування українського народного костюма.
«Під час окупації Слов'янська, я виїхала зі Святогірська до Києва. Потрапила до Мистецького Арсеналу на виставку Етносвіт. Там виставляли українську вишивку, одяг, кераміку. Я тоді познайомилась з українськими художниками. Звернула увагу та серйозно захопилася українською культурою», — згадує Тетяна.
Від Колодія до колядок
Повернувшись додому, скрипалька довго плекала ідею організувати й у рідному Святогірську щось схоже на те, з чим вона познайомилася у Києві. Хотілося зібрати однодумців, провести етнофестиваль із народними піснями, танцями. Водночас щоб все було не на сучасний манір, а згідно зі старовинною традицією.
Можливість з'явилася, коли місцеві активісти розчистили місце у центрі Святогірська та організували громадський простір, якому дали назву «Казковий ліс».
«Я вирішила до весняних свят організувати там етнографічний мініфестиваль. Написала сценарій “Колодія” — це український аналог Масляної. Хотілося оживити народні традиції. Почала купувати для цього костюми, розучувати народні пісні», — розповідає Тетяна.
Пройшов Колодій. І після того музикантка вирішила зібрати гурт для співу колядок на майбутні Різдвяні свята. Зібралося кілька людей. Хтось приніс старий кожух, хтось вишиванки, пошили хутряні шапки, почали розучувати колядки. Так організувався “Колядний гурт”, як його назвала Тетяна.
«Спочатку прийшла дівчина з дуже хорошим голосом. У неї хоч і не творча професія, але сама вона виявилася дуже творчою людиною. Потім її донька прийшла до нас у гурт. Потім ще сім'я із дітьми. І так все закрутилося довкола колядок», — розповідає Тетяна.
Паралельно Тетяна працює над організацією місця, де б могли грати професійні музиканти. Святогірськ місто невелике, і місць, де можна було б зібратися колективом чи навіть кількома, не так уже й багато. А в ті, що є, просто так «з вулиці» потрапити досить складно.
Тому зараз роль такої музичної точки виконує власний магазин сувенірів. Тут встановили піаніно і вже кілька разів збиралися професійні музиканти зі Святогірська та Слов'янська.
Тетяна сподівається, що у майбутньому такі зустрічі виростуть у музичний фестиваль, на який з'їжджатимуться з різних міст. Добре, що серед знайомих Тетяни є музиканти із Харкова, Києва. Є друзі-музиканти й в Європі.
Крім того, Тетяна активно співпрацює з Київським музеєм Івана Гончара. Співробітники музею допомагають їй просунутися у дослідженні українського народного вбрання.
Фотовиклик
Нова ідея провести фотосесію в українських костюмах у мешканки Святогірська з'явилася, коли вона дізналася, що у Слов'янську пройшла фотовиставка в українському одязі, де учасниками стали відомі жителі Слов'янська. Вона відбулася у рамках культурного фестивалю «Соляний бум».
Тетяна подумала та вирішила, а чому б і у Святогірську не провести таку фотосесію? Адже й костюмів уже достатньо, і моделі є — учасники її «Колядного гурту».
«Звичайно хотілося б показати наш місцевий український костюм. Але поки що зібрані не всі елементи.
Натомість ми вже маємо повні комплекти костюмів з Волині, Львівської, Івано-Франківської області, з Верховини. Ось ми й запросили фотографа, провели фотосесію», — розповідає Тетяна.
Тетяна впевнена, що така акція зробить популярнішою і її гурт, і загалом українську культуру у її рідному місті.
Результат фотосесії буде за два тижні, а поки Тетяна зі своїми однодумцями готується до нових виступів.
«Хочу провести концерт зі своїм гуртом в Слов'янську. Щоб люди побачили, як святкували наші пращури. Нині набираю мелодії для скрипки. Розучуємо колядки», — ділиться планами Тетяна.
Надзавдання всіх проєктів Тетяни — не просто ознайомити людей зі своєю творчістю, а показати, наскільки висококультурним та мистецьким було життя наших предків. Показати витонченість костюмів та пісень. Як каже Тетяна, хоче зробити так, щоб люди зрозуміли, що у нашому культурному минулому є багато чого, чим треба пишатися.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
1275
