Стоматологія в умовах переселення: шлях "Нової усмішки" від Луганщини до Полтавщини

Початок професійного шляху

Віталій Стасюк народився в родині лікарів. З дитинства він знав, що піде батьківським шляхом і стане стоматологом. Після закінчення школи, за порадою друзів сім’ї, Віталій вступив до Луганського державного медичного університету. Саме там, на першому курсі, він зустрів свою майбутню дружину Анну — корінну луганчанку з родини стоматологів. І невдовзі молоді люди вже жили разом, поєднуючи навчання з першими кроками у професії.

«Вже з другого курсу університету я стояв за спиною у лікарів. Мав бажання не тільки вчитися, а й працювати», — згадує Віталій.

За допомогою батьків молода пара придбала ділянку для будівництва у Станиці Луганській. Поступово, власними зусиллями, вони почали облаштовувати своє сумісне життя. А вже під час навчання в інтернатурі народився первісток — син Іван.

За словами подружжя, знайти роботу за фахом, аби пройти інтернатуру, у місті, де є медичний виш, виявилося непростим завданням. Анну розподілили дитячим стоматологом у Стаханов (нині Кадіївка) і Віталій у пошуках роботи поїхав разом із нею. Відстань від станиці Луганської до місця роботи становила близько 70 кілометрів і подружжя долало цей шлях щодня громадським транспортом.

«На дорогу в один бік уходило близько 4 годин. Проте ми мали можливість вже самостійно працювати, набуваючи досвіду», — ділиться спогадами Анна.

У 2012 році, після закінчення інтернатури, Віталій влаштувався на роботу в стоматологічну поліклініку Станиці Луганської. А через два тижні прийняв рішення зареєструвати ФОП, облаштувати власний кабінет і розпочати власну практику.

«Все вийшло. Була робота, ми будували будинок, ростили сина, відчували себе щасливими й задоволеними життям», — згадує Віталій про той період.

Так тривало до 2014 року, коли доля приготувала для родини Стасюків перше серйозне випробування.

Вимушений переїзд у 2014 році

Цей рік став переломним для родини Стасюків. Віталій згадує, що ситуація навколо вторгнення Росії розгорталася поступово. Спочатку Майдан у Києві не викликав особливого пожвавлення в їхньому регіоні. Життя йшло звичним ритмом, суспільні теми обговорювалися переважно в публічних місцях, без активних акцій на підтримку чи проти Майдану. Проте навесні ситуація почала загострюватися.

«Розпочалися активні дії за рух антимайдану. Ці дії акцентовано ділили людей на «своїх» та «чужих». З’явилися вкиди про те, що Луганськ — це не Україна, а Донбас нібито годує всю країну. Ключовим моментом стало захоплення будівлі СБУ у Луганську. За один день мирне українське місто перетворилося на місто безладу», — розповідає Віталій.

Попри загострення ситуації, родина Стасюків не одразу зважилася покинути рідні місця. Вони продовжували облаштовувати свій будинок, сподіваючись на краще. Але коли зникло світло й почалися обстріли, Анна з двома синами (на той час у Стасюків народився другий син, Роман) переїхала у більш безпечне місце. Віталій ще деякий час залишалися у місті, але з часом приєднався до дружини.

Після підписання перших Мінських угод родина повернулася. Відремонтували стоматологічний кабінет і відновили роботу.

«Ми протрималися ще два-три місяці, але потім обстріли відновилися. Коли снаряд влучив у наш будинок, ми остаточно вирішили виїжджати. Плану евакуації не було, ми просто дивилися на карту України, намагаючись вирішити, куди їхати. Найважче було те, що ми не мали рідних в інших регіонах, які могли б нас прихистити. Доводилося покладатися лише на себе», — пригадує пані Анна. 

Доленосним став дзвінок пацієнтки, яка запропонувала переїхати до Кременчука, запевняючи, що там вони зможуть працевлаштуватися.

Новий старт: від найманого працівника до власника клініки

По прибутті до Кременчука Віталій Стасюк не гаяв часу. Через сайт оголошень він знайшов вакансію стоматолога в Горішніх Плавнях. Після телефонної розмови та особистої зустрічі з роботодавцем лікар домовився про початок роботи через два тижні. Орендував будинок та перевіз родину, в якій зростало вже двоє синів.

Протягом наступних п’яти років, паралельно з роботою, подружжя невтомно шукали можливості для реалізації свого задуму. Нарешті, коли приміщення було знайдено, узялися до втілення своєї мрії.

Ще рік пішов на ремонт та облаштування майбутньої клініки, але фінансових ресурсів для придбання всього необхідного обладнання все ще бракувало. Банк відмовив у кредиті на відкриття клініки через статус переселенців, попри наявність приміщення, ліцензії та завершений ремонт. Друзі позичили кошти, які пішли на завершення робіт та придбання обладнання.

24 липня 2020 року подружжя Стасюків відкрило власну клініку «Нова усмішка». Бізнес виявився успішним: за рік вони погасили борги й придбали приміщення у власність.

Випробування повномасштабним вторгненням

Повномасштабне вторгнення не змінило життя лікарів, але відфільтрувало оточення.

«24 лютого ми, як завжди, продовжували працювати, приймали всіх пацієнтів, у яких був запланований прийом і які не бажали його скасовувати. Так ми трималися до початку березня, а потім узяли паузу для того, щоб визначитися, що робитимемо далі. Адже відразу виникли проблеми з логістикою, постачанням необхідних матеріалів, і через нерозуміння ситуації та паніку люди почали масово виїжджати за кордон», — пригадує власник клініки.

Але аналізуючи ситуацію, стоматологи прийняли хоч і складне та ризиковане, але, як показав час, правильне рішення продовжувати працювати й вкладати кошти в розвиток клініки.

«Місто приймало внутрішньо переміщених осіб, а ми мали не тільки утримати своїх пацієнтів, а й знайти нових», — зазначає Анна. 

У клініці було вільне приміщення, в якому облаштували ще один кабінет, створили два нових робочих місця — лікаря та медичної сестри. Користуючись досвідом подій 2014 року, розуміли, що відключення світла неминуче, тому заздалегідь для забезпечення роботи клініки в таких умовах було придбано надпотужний генератор.

«Я чітко усвідомлював, що немає сенсу очікувати допомоги від влади або якихось фондів. Проблеми, які постануть, будуть виключно моїми. Вирішувати їх доведеться самотужки. Забезпечення роботи клініки за будь-яких умов — це моя задача, імідж клініки та довіра пацієнтів. Це дало можливість зберегти як колектив, забезпечивши його роботою, так і своїх пацієнтів. Ще у 2014 році війна навчила покладатися виключно на себе, повномасштабне вторгнення підтвердило це переконання. Прикро усвідомлювати, що багато років офіційної роботи та сплати податків не гарантують підтримки від держави. Вона відсутня навіть у найскладніші часи», — наголошує пан Віталій.

Постійне вдосконалення та соціальна відповідальність: шлях до довіри пацієнтів

Попри виклики війни, подружжя Стасюків продовжує розвивати свій бізнес. Анна займається адмініструванням та навчанням персоналу, Віталій — лікуванням. Фахівці клініки регулярно проходять навчання з хірургічних спеціальностей, впроваджують нові підходи до імплантації та хірургічної стоматології.

Паралельно з розвитком бізнесу, підприємці активно допомагають військовим, з перших днів повномасштабного вторгнення надаючи їм безоплатно послуги невідкладної допомоги, а також купуючи необхідне спорядження.

Подружжя також наголошує на важливості адаптації та соціалізації на новому місці. 

«Треба знайомитися з місцевими людьми, шукати нові захоплення, будувати соціальні зв’язки», — радить Анна.

У «Новій усмішці» цінують кожного пацієнта, незалежно від складності проблеми, з якою він звертається.

«Ми намагаємося створити атмосферу, де люди почуваються комфортно та в безпеці. Постійно вдосконалюємо свої навички, щоб надавати якісні послуги. Приємно бачити, що наші зусилля не марні — до нас повертаються навіть ті, хто виїхав за кордон. Така довіра пацієнтів допомагає нам рухатися вперед, попри всі труднощі», — резюмує Віталій.

Як записатися до клініки?

Записатися на лікування або консультацію можна за телефонами: 098-4277227, 099-4277227

Клініка працює за адресою: м. Горішні Плавні, вул. Миру, 8

***