"Пропаганда робить свою чорну справу": як росіяни брешуть про "налагоджене життя" в окупованому Старобільську

«У Старобільську налагодилося життя», «добровільна паспортизація» та «добровільна мобілізація» — такі та інші фейки розповсюджують російські пропагандисти. Їхнє спростування вже в матеріалі

Фейк: «У Старобільську налагодилося життя»

Старобільськ був окупований російською армією в перший тиждень повномасштабного вторгнення. Начальниця міської військової адміністрації Яна Літвінова розповідає, що відбулася умовно «тиха окупація»: 

«В Старобільську відбулася не така окупація, як у Лисичанську чи Сєвєродонецьку. Тисячі військових із технікою просто зайшли на нашу територію. Я розумію, що від нас відійшли наші військові для того, щоб зробити лінію укріплення та утримати цю російську навалу, яка йшла. Зі сторони пропагандистських ЗМІ й окупованої влади це промовлялося так, що «вас кинула Україна» і «ви там не потрібні». Але на той час хлопцям вдалося утримати цю навалу за нашим містом. На жаль, на нашу територію зайшли 28 лютого. А в інші громади — ще раніше».

Одразу після окупації громади, пропагандисти почали розповсюджувати інформацію нібито про відновлення міста та повернення життя на довоєнний рівень. Але Яна Миколаївна каже, що це не відповідає дійсності:

«Їхні пропагандистські ЗМІ не соромляться вкидувати ту інформацію, яку вони хочуть, щоб вливати у вуха звичайним людям. Останні два тижні в місті дали Інтернет. І ті люди, які мовчали до цього два роки, зараз намагаються бути активними й казати: “Повертайтеся, хто вас тримає без житла, ви там непотрібні Україні, повертайтеся додому”. Але я вам скажу, що така позиція саме в тих, хто із самого початку чекав окупацію. Я знаю іншу сторону медалі про те, що відбувається в місті».

За словами начальниці Старобільської МВА, у місті зараз є проблема з отриманням медичних послуг. За консультаціями вузькопрофільних лікарів жителів посилають до Луганська. Людям доводиться долати відстань у 90 км для того, щоби просто отримати талон на інший день.

До того ж довгий час існувала проблема з пересуванням через блокпости. Щоб виїхати з певної території, потрібно було отримати пропуск. Але далеко не всі його отримували. Особливо ті, у кого могли бути родичі чи знайомі в українських правоохоронних, чи військових службах.

«Люди дуже скаржилися на те, що неможливо швидко отримати послуги в місті. Усе повернулося в ті часи, коли треба стояти у великих чергах у банках, на пошті, у державних установах, щоб отримати послугу чи довідку», — розповідає Яна Миколаївна.

Фейк про добровільну паспортизацію

Російські пропагандисти кажуть, що паспортизація на окупованій території Луганщині добровільна. При цьому публікують фото та відео великих черг із людей, які бажають отримати паспорт рф. Але Яна Літвінова розповідає, що все далеко не так прекрасно, як розповідають на тій стороні, а люди йдуть за російськими паспортами для того, щоб вижити.

«Неможливо отримати будь-яку послугу, у тому числі медичного спрямування, якщо в тебе немає паспорта рф. Тобі просто відмовляють. Це про гуманність, це про міжнародне право, це про права людей, які там постійно порушують. З тих, хто кричить, що “у нас усе добре”, змовчують те, що в багатьох людей є скарги на комендатуру. Багатьох людей можуть просто приїхати й забрати. І навіть не повідомити родичам, де ті знаходяться», — каже Яна Літвінова.

Раніше Генштаб ЗСУ повідомляв, що у Старобільську за відмову від російського паспорта громадян виселяють із власних помешкань і відправляють до фільтраційних пунктів. Росіяни приходять у помешкання місцевих з вимогою отримати паспорт не більше двох разів. За відмову від паспорта втретє, людей та їхні речі силоміць викидають на вулицю. 

До Старобільської МВА доходить інформація про військовослужбовців, які брали участь в АТО та ООС, а на момент окупації були в Старобільську. Вони зараз знаходяться під слідством та чекають вироків суду. Але чекати на справедливий вирок від окупаційних структур не варто. Адже справедливості, як і закону, на тих територіях просто немає.

Окрім цього, у Старобільську росіяни проводять заходи примусової мобілізації. Про це також повідомляв Генштаб ЗСУ. Чоловіки з окупованого міста намагаються будь-якими способами уникати призову на військову службу окупантів: вони звільняються з роботи, переховуються, виїжджають з місця проживання. Мобілізованих громадян, які не змогли ухилитися, відправляють на військовий вишкіл, а потім — до армії рф. 

Фейк про налагодження життя в Старобільську

Росіяни вихваляються тим, що в окупованому місті все добре. Водночас розповсюджують інформацію про дарування Старобільську старого обладнання. Наприклад, у 2022 році пропагандисти випустили новину про дарування лікарні Старобільську автомобіля УАЗ-471. Яна Літвінова каже, що для неї це загадка — як можна вихвалятися тим, що подарували стару машину лікарні. При цьому до повномасштабного вторгнення медичні заклади міста мали сучасні реанімобілі.

«Дуже багато з того, що вони називали пропагандистською допомогою, вони позабирали на Луганськ. А для мене це просто взяли та вкрали все ненависне їм. Бо коли, на жаль, поспілкуваласяь з одним із їхніх військових, перебуваючи ще в місті під окупацією, він мені сказав, що не може провінція жити краще, ніж живе центр області», — розповідає начальниця Старобільської МВА.

Окупантська влада на місцях знесених ними багатоповерхівок (які зруйнувала їхня ж армія) готується зводити нові будівлі. Але вони замовчують те, що такий житловий фонд передбачений для мешканців рф, а не для тих старобільчан, які тут втратили своє житло.

«Тому що вони здійснюють політику переселення малих народів на нашу територію, намагаючись у такий спосіб знищити українську націю. Ті люди з рф, яких вони туди заселяють, з таким захопленням реагують на ті блага, які були зроблені при Україні, і вони кажуть, що “в таких шикарних умовах ми не жили”», — повідомляє Яна Літвінова.

Росіяни активно задіюють пропаганду, щоби показати наче «ідеальне життя» на окупованих територіях. Але насправді це далеко не так.

«Пропаганда, на жаль, діє. Особливо з дитячим поколінням. У школах кожного дня дітям намагаються в голови вкласти те, що “все те, про що вам розповідали в Україні, це брехня, а ми зараз вам відкриємо очі”. Але я вірю, що Луганщина повернеться під контроль України. Якщо подивитися пропагандистські ЗМІ, то складається враження, що там нас уже не чекають, але якщо спілкуватися з місцевими через певні канали, то розумієш, що люди нас там чекають і вірять у те, що все буде Україна», — запевняє Яна Миколаївна.

І це дійсно так. Наприклад, активісти «Жовтої Стрічки» час-від-часу проводять приховані акції, щоб нагадати окупантам, що Старобільськ, як і інші міста окупованих Донеччини та Луганщини, — це Україна.

***