Сморід, щури та антисанітарія. Як російська окупація доводить схід України до сміттєвої катастрофи
На тимчасово окупованих територіях Донеччини та Луганщини продовжує загострюватися проблема з побутовими відходами. Місцеві жителі все частіше жаліються на купи сміття, які не вивозять тижнями, а іноді й місяцями. Східний Варіант розповідає про те, як росія порушує права людей та яку шкоду наносить здоров’ю та природі на ТОТ.
Що відбувається?
Окрім проблем з відсутністю водопостачання та аварійних будівель, існує катастрофічна проблема ще з однією комунальною послугою. Жителі багатьох міст регулярно жаліються на гори побутових відходів на тимчасово окупованих територіях. В деяких місцевих пабліках щодня з’являються по декілька новин про нові стихійні звалища.
Ватажок так званої “днр” вже у квітні 2023 року визнав, що збільшилась кількість звернень від жителів Макіївки, Донецька, Ясинуватої, Тореза та Мангуша щодо невивезення сміття. Тоді він намагався пояснити, що так трапилось через дефіцит кадрів. Проте сама проблема виникла роками раніше. Більше, про екоцид на сході України можна почитати за посиланням.
Схожа ситуація й в інших містах тимчасово окупованої частини Донецької області. Жителі різних кварталів окупованої Макіївки ділились світлинами сміттєвих звалищ, які виникають і поблизу під’їздів, і біля приватного сектору. Щобільше, ще взимку місцеві жалілись, що на території, де часто влаштовують пікніки, а діти грають у футбол, почали звозити й скидати сміття.
Більше про ситуацію зі сміттям в окупованих Донецьку та Макіївці Східний Варіант писав раніше.
Аналогічні світлини з’являються і від мешканців окупованої Луганщини. В коментарях зазначають, що додаткові сміттєві баки не встановлюють, нові місця збору сміття не облаштовують, а самі відходи не вивозять по три тижні. Одну фотографію в місцевому чаті підписують так: “Повна антисанітарія, запах стоїть такий, що вікно не відчинити. Поруч майданчик для прогулянок дитсадківців”.
І в Алчевську, і в Ровеньках жителі розповідають про збільшення кількості гризунів та комах, поширення яких, ймовірно, виникло через великі обсяги стихійних звалищ побутових відходів.
Окупаційна влада не в змозі організувати вчасне вивезення, тож безпритульні тварини розривають і розтягують сміттєві пакети по вулицях. До того ж ситуація лише погіршується у вітряну погоду.
Масштаб проблеми у всіх окупованих містах оцінити важко через обмежений доступ до інформації. Проте лише в одному місцевому пабліку про Донецьк місцеві жителі за червень цього року залишили близько 150 публікацій з фото сміттєвими звалищами. Ще в частині дописів згадують пожежі, які постійно відбуваються через підпал чи загоряння сміттєвих відходів.
Окупаційна влада Луганщини теж регулярно публікує доповіді про загоряння. За їх повідомленнями, лише за один день в червні цього року пожежники Луганської області ліквідували 22 загоряння, 16 з яких — у природних зонах. А вогнем знищено 7,5 гектарів сміття та сухостою. Така площа у великих містах може відповідати одному-двом міським кварталам.
Яка шкода виникає через таке скупчення сміття?
Східний Варіант розпитав екоактивістку, засновницю громадської організації “Україна без сміття” Євгенію Аратовську про наслідки систематичних проблем з побутовими відходами. Євгенія розповідає, що поки сміття ні ким не контрольоване і лежить просто неба, то всередині можуть бути певні види небезпечних відходів, навіть кислоти.
“Як я бачу на фото, це — тверді побутові відходи, які утворюються людьми в їх домогосподарствах: будинках або у квартирах. І там здебільшого має бути органічне сміття, пластик, інші відходи — пакування з металу, паперу, скла. Але ми не можемо бути впевненими, що люди не кидають всередину якісь токсичні відходи — наприклад, ліки. Або лікарні можуть викидати більш отруйні речовини. І якщо на території працюють медичні заклади, які лікують рак, там можуть бути та відходи забруднені радіацією”, — каже Євгенія Аратовська.
За словами Євгенії, в такій ситуації виникає відразу декілька негативних наслідків. По-перше, можлива наявність токсичних сполук всередині, походження яких ніхто не знає. По-друге, це бактеріологічний вплив. Тому що біля звалища можуть з’являтись багато щурів, собак, котів, птахів. Вони можуть забруднювати своїми екскрементами території, де живуть люди, а також тварини здатні розносити на кінцівках хвороби на великі по обсягу території.
Окрім того, важливий аспект — це утворення мікропластику. Коли пластик довго лежить на довкіллі, то він розлітається на всі боки, або розбивається на часточки через вплив сонця, вітру, води та температури. Надалі такий пластик вже зібрати майже неможливо, оскільки він стає частиною довкілля.
Адвокатка, експертка команди підтримки реформ при Міндовкіллі Софія Шутяк розповіла Східному Варіанту, що у статті 56 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни зазначено, що окупаційна держава зобов'язана за допомогою всіх наявних засобів та в співробітництві з державними та місцевими органами влади забезпечувати та підтримувати діяльність медичних та лікарняних установ, а також забезпечити та підтримувати на окупованій території умови задовільні з погляду охорони здоров'я та санітарії, зокрема, вдаючись до вживання та проведення профілактичних та запобіжних заходів, необхідних для запобігання поширенню інфекційних захворювань та епідемій.
Ситуація на окупованих територіях доводить, що окупанти нехтують будь-якими обов'язками перед цивільним населенням. Бездіяльність російської окупаційної влади ставлять під загрозу життя і здоров'я тисяч людей, що є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права.
Як це може впливати на здоров'я людей?
Екоактивістка Євгенія Аратовська ділиться:
“Якщо звалища вже критично великі, то, звичайно, всередині можуть і метани утворюватися, і інші сполуки, які є канцерогенними. Регулярне дихання такими сполуками може призводити до алергії, проблем з диханням. Особливо вразливими є люди, у яких є астма чи захворювання гортані. Вони можуть найбільше страждати від цього”.
Софія Шутяк також згадує дослідження українських науковців про вплив сміттєзвалищ на показники захворюваності сільського населення та поширеності серед нього хвороб. У статті згадується, що наявність сміттєзвалищ може сприяти підвищенню рівня показників захворюваності нервової, ендокринної системи, деяких інфекційних та паразитарних хвороб, отруєнь, хвороб крові й кровотворних органів та окремих порушення із залученням імунного механізму.
Нові звалища для росії та шантаж російськими паспортами
Як вже раніше повідомляв Східний Варіант, проблема з прибиранням відходів на тимчасово окупованих територіях значно ширша, ніж просто невчасне вивезення сміття. На початку року Центр національного спротиву повідомляв, що росія планує побудувати шість сміттєзвалищ на території тимчасового окупованої Луганщини, три — на окупованій частині Донеччини. За задумом окупантів, звалища будуть обслуговувати росію, оскільки звозити туди сміття планують також з Ростовської, Бєлгородської та Воронезької областей.
Водночас росія вже зараз практикує вивезення сміття з Ростовської області на Донеччину, відмовившись від планів будівництва нового полігону поблизу Ростова через протести місцевих мешканців. Таким чином росіяни ініціюють екологічну катастрофу на сході України.
Євгенія Аратовська зазначає: те, що окупанти завозять тверді побудові відходи на з Ростовської області може бути ще більшою небезпекою, ніж наявні проблеми з накопиченням сміття.
“У тих відходів незрозуміла морфологія (склад). Там можуть бути певні токсичні промислові відходи. Вони зараз завозять і роблять нам звалища, за якими вони не доглядають, оце, мені здається, буде важчою проблемою”, — каже засновниця ГО “Україна без сміття”.
Окрім того, на інших окупованих територіях росія використовує послугу вивезення сміття як додатковий тиск у примусовій паспортизації місцевих жителів. Так, зокрема на тимчасово окупованій частині Херсонщини, ворог створив “оператора”, який буде вивозити сміття. Але послуга буде надаватись лише за наявності паспорта рф.
“Наявність російського паспорта не є підставою для отримання жодних послуг та гарантії прав. Нав’язування російського паспорта це грубе ігнорування міжнародного права. Окупаційна влада не породжує для населення, яке там проживає, жодних зобов’язань щодо зміни підпорядкування. І будь-який тиск на мирне населення є недопустимим, адже не входить у поняття “військові хитрощі”, яке використовується у Міжнародному гуманітарному праві”, — зауважує адвокатка, експертка команди підтримки реформ при Міндовкіллі Софія Шутяк.
Коротко про наслідки та висновки
Євгенія Аратовська підсумовуючи каже, що естетично прибрати місцевість зі стихійними звалищами не важко. Проте через утворення мікропластику, поширення щурів тощо боротись з наслідками буде вже важче.
Софія Шутяк додає, що Україні слід зайняти більш активну позицію в комунікації з жителями, котрі залишаються на окупованих територіях, щодо теми відходів. Окрім того, Україні доцільно і важливо розвивати такий напрям гуманітарної міжнародної допомоги — як охорона довкілля окупованих територій. Зокрема, щодо утилізації сміття на деокупованих територіях та використовувати міжнародні місії для контролю за виконанням росією норм міжнародного права під час окупації. Особливо щодо права на користування територіям без погіршення їхніх якостей та підтримання контакту із місцевим населенням.
***
Нагадаємо, що Східний Варіант запустив гарячу лінію “HelpPrint” для мешканців прифронтових і тимчасово окупованих територій. На цей канал зв’язку можуть звернутися люди, які потребують підтримки, допомоги або ті, хто бажають безпечно поділитися інформацією чи своєю історією. Також у Східного Варіанта працює сайт-дзеркало, який обходить блокування російських окупантів без VPN.