Відпочинок дітей під час війни: як центр "Смарагдове місто" зі Святогірська відновлює свою роботу після релокації

До повномасштабного вторгнення санаторно-оздоровчий центр соціальної реабілітації «Смарагдове місто» працював біля Святогірська на Донеччині. Круглий рік сюди приїжджали відпочивати дітлахи, а щоб вони не пропускали навчання під час заїздів, на території центру для них навіть побудували окрему школу. У 2022 році «Смарагдове місто» опинилося в епіцентрі бойових дій. Центр вимушено релокувался на захід України,  де і відновив свою роботу. Докладніше про це в матеріалі

Діти зустріли повномасштабну війну на відпочинку

Санаторно-реабілітаційний центр «Смарагдове місто» відчинив свої двері для дітлахів Донеччини в 1995 році. У ньому організовували оздоровчі та рекреаційні зміни для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Такі зміни проводили безперервно протягом року, тож діти могли приїхати на відпочинок у будь-який час. Невдовзі на території центру відкрили власну школу, в якій діти могли навчатися, якщо їхня зміна припадала на навчальний рік.

«Смарагдове місто» на Донеччині розташовувалося на території національного природнього парку «Святі гори». Поруч були мальовничі ліси та дубові гаї. Неподалік виднілася Святогірська лавра та неймовірний краєвид на Сіверський Донець.

Центр складався з трьох житлових будівель для дітей, гуртожитку, адміністративного корпусу та корпусу дошкільного відділення. Незадовго до повномасштабного вторгнення в центрі комплексу була побудована нова сучасна школа. Був окремий будиночок для робітників, а ще медичне відділення та купа хазяйських побудов.

«Після початку війни у 2014 році ми приймали на постійну основу дітей з інтернатів окупованих міст: Донецька, Марʼїнки, Амвросіївки. Вони проживали в нас. З часом вони дорослішали, закінчували школу, випускалися. А на ті місця, які звільнялися, ми відновили прийом дітей на відпочинок. Тобто заклад розділився на дві частини: інтернатну та санаторну», — розповідає заступниця директора з виховної роботи центру «Смарагдове місто» Марина Сікало.

Коли почалося повномасштабне вторгнення росії, у «Смарагдовому місті» проживали діти, позбавлені батьківської опіки, та діти, які приїхали на відпочинок. Адміністрація одразу прийняла рішення евакуювати заклад до Львівської області, що й було зроблено протягом декількох тижнів. Дітей, які перебували на зміні, забрали батьки. А діти, які проживали на постійній основі, прийняла до себе Італія, де вони проживають і зараз. Марина Сікало каже, що вони продовжують дистанційно навчатися в українських навчальних закладах.

Частина співробітників деякий час залишалися у Святогірську, щоби підтримувати роботу центру. Але у квітні-травні 2022 року бої проходили практично на території «Смарагдового міста», тож усі працівники виїхали. Через бойові дії та ворожі обстріли комплекс був сильно пошкоджений. Адміністративна будівля згоріла. Стіни корпусів мають дірки від влучань снарядів, майже усюди пошкоджені дахи.

Хоч Святогірськ був деокупований, «Смарагдове місто» не може повернутися на Донеччину через сильну руйнацію будівель та бойові дії, які тривають неподалік. Тож центр почав відновлювати свою роботу в евакуації.

Відпочинок для дітей Донеччини в Камʼянець-Подільському районі

Коли діти опинилися в безпеці, адміністрація «Смарагдового міста» та Донецька облдержадміністрація почали обговорювати відновлення його роботи. Довгий час не могли знайти підходяще приміщення. Згодом вибір пав на колишню гімназію в селі Оринин Хмельницької області, яка зачинилася незадовго до повномасштабної війни. Тут була можливість облаштувати місця для відпочинку, розваг та навчання.

Спершу в будівлі провели ремонт та завезли обладнання з інших інтернатних закладів Донецької області.

«Зробили капітальний ремонт харчоблока, медичного корпусу зокрема обладнали просторі палати, блок-ізолятор, приміщення для медичного огляду пацієнтів, санітарні вузли та душові кабіни. Виконали ремонт внутрішніх приміщень двох спальних корпусів, завезли та змонтували меблі, обладнали найпростіше укриття, якого в старій гімназії до того не було», — повідомляли в Донецькій ОВА.

25 липня 2023 року «Смарагдове місто» знову почало приймати дітей Донеччини. Зміна триває 21 день, але у випадку складної життєвої ситуації дитина може залишитися додатково на 2–3 зміни. Школу закладу обладнали сучасними комп’ютерами та мультимедійним обладнанням.

З моменту відкриття минулого року в «Смарагдовому місті» провели вже 17 змін, у кожній прийняли приблизно 150 дітей.

«Зараз канікули, навчання немає, тому влітку для дітей проводимо більше активностей, додаємо різноманітні прогулянки, екскурсії. Кожної зміни ми возимо дітей до різних мальовничих місць тут, на Хмельниччині. Ми їздимо до Кам’янець-Подільської та Хотинської фортець, до тутешніх печер, збираємося на пікніки та вогнища. Багато дітей кажуть, що через пандемію та повномасштабну війну вони вже давно не бували на природі. Там же ми проводимо різні ігри, активності», — ділиться заступниця директора з виховної роботи.

Дехто з дітей приїжджає до центру зі стресом чи низьким рівнем соціалізації. Тому з ними проводиться психологічна робота. А сам відпочинок у «Смарагдовому місті» — це можливість для них знайти друзів, поспілкуватися з однолітками, відпочити. У центрі проводяться конкурсно-розважальні програми, наприклад, талант-шоу, під час яких вихованці можуть розкрити свої таланти.

«До повномасштабної війни до нас більше приїжджало дітей молодшого й середнього шкільного віку, а зараз — старшого. Вони тут спілкуються, знаходять друзів. Навіть буває таке, що домовляються, щоби приїхати разом на наступні зміни та відпочивати разом. Бо вдома, на Донеччині, такої можливості, на жаль, немає», — каже Марина Сікало.

Як дітям Донеччини поїхати до «Смарагдового міста»?

Відпочинок у центрі «Смарагдове місто» повністю безплатний для учнів та учениць навчальних закладів Донецької області. Обовʼязкова умова для відпочинку в центрі — навчатися в навчальних закладах Донецької області.

Щоб записатися та потрапити до «Смарагдового міста», батькам учнів та учениць необхідно звертатися до учителів або адміністрації свого навчального закладу.

***