"Краще ізраїльських": чим особливі лікувальні грязі в Слов'янську

Гран-прі на фестивалі в бельгійському місті Спа в 1907 році. Десятки золотих і срібних медалей на виставках в містах Російської імперії. Статус Всесоюзної оздоровниці в радянський період.

Усі ці досягнення мав Слов'янський курорт насамперед за якість лікувальних грязей, які добувалися з місцевих солоних озер і за вміння ефективно їх використовувати в лікуванні цілої низки захворювань.

У чому ж унікальність Слов'янських грязей? Чому сюди з'їжджалися зі всієї імперії вже понад сто років тому? Чим слов'янські лікувальні грязі відрізняються від інших українських або європейських або, наприклад, від супер популярних грязей Мертвого моря в Ізраїлі?

Відповіді на ці питання допоміг нам знайти колишній директор підприємства, яке займалося видобутком бруду для Слов'янського курорту, екскерівник Слов'янської Гідрогеологічної станції Ігор Кобильський.

Лікувальні грязі, перш за все, розрізняються за умовами формування. Наприклад, Сацькі грязі в Криму — це морські грязі. Ці грязі й інші українські, наприклад, у Куяльнику, в санаторії Гопри в Херсонській області вони м'якші, їх можна використовувати в косметиці.
«Наші Слов'янські — озерного походження. Внаслідок більшої мінералізації вони більш агресивні, але і володіють сильнішим лікувальним ефектом», — розповідає фахівець.

У формуванні Слов'янських грязей бере участь більша кількість мікрофауни. Крім того, в наших озерах присутні унікальні представники мікрофауни, яких більше ніде немає або ж зустрічаються дуже-дуже рідко.

Опорно-рухова система, проктологія, гінекологія — це те, що успішно лікувалося нашими грязями.

Понад десять років тому на слуху у всього Слов'янська була історія про те, що нібито якісь підприємці намагалися взяти в оренду Слов'янські озера для експорту лікувальних грязей в Ізраїль.

Ігор Кобильський підтвердив цей факт. Все-таки грязі Слов'янського курорту, на думку фахівців, цікавіші, ніж ізраїльські.

«Треба сказати, що ізраїльська лікувальна грязь не даремно називається “мертвою”. У ній велика концентрація солі, звичайно, але на інші мінерали та мікроелементи вона бідніша. Щоб запустити в ній біохімічні процеси, щоб вона стала “живою” і активною, там потрібно проводити додаткові маніпуляції. Потрібно донаситити мінеральними водами, мікрокомпонентами. А наша грязь, вона від початку «жива», і тому має більший ефект в лікуванні. Не розумію, якщо чесно, чому ізраїльська лікувальна грязь настільки розкручена, але, з іншого боку, зрозуміло, що це хороша робота маркетологів», — додає Ігор Кобильський.

В Європі також існують курорти, де серед інших використовуються і лікувальні грязі. Але, як каже експерт, там до грязей не ставляться як до самостійного компоненту лікування. В Європі лікувальні грязі — це скоріше екзотична оздоровча процедура.

Грязь там використовується переважно для SPA-процедур, для загального оздоровлення, рекреації. Але не для спеціалізованого лікування.

Відповідно і лікарів на Європейських грязьових курортах, що спеціалізуються на лікуванні грязями, дуже мало.

«Основні європейські грязьові курорти, які потрапляли в поле нашого зору — це Пієштяни в Словаччині, Хевіз в Угорщині, Франтішкови Лазні в Чехії. Також є кілька німецьких і балтійських курортів» — розповідає Ігор Кобильський.

Але лікувальні грязі, які використовуються в Європі, частіше торф'яного походження, а значить, не такі пластичні, їх не так зручно використовувати, як мулові Слов'янська. Крім того, в Європі не розвинене грязелікування саме як спосіб усунення проблем зі здоров'ям. Це здебільшого загальне відновлення гомеостазу людини. Звідси й інфраструктура і контингент фахівців.

«У нас — це саме лікарі, а там це курортний сервіс. У нас грязі можуть бути основним елементом лікування, а в Європі навпаки, грязі — це як доповнення до чогось. Використовуються не завжди. І об'єктивно доведено, що лікування нашими грязями більш ефективно через більшу мінералізацію, ніж у європейських», — пояснив експерт.

В цілому, як каже Ігор Кобильський, зі Слов'янськими грязями в плані використання в оздоровленні ніколи ніяких проблем не було.

Єдине питання — це малі запаси. Завжди доводилося балансувати між попитом і тим, щоб не допустити збіднення озер. Видобуток проводився так, щоб залишався відновлюваний рівень. Максимальний видобуток був до 3000 тонн на рік. Хоча в принципі нестачі в лікувальній грязі Слов'янський курорт ніколи не відчував.

Звичайно, окремого обговорення заслуговує і рівень сервісу на грязьових курортах Європи та на Слов'янському курорті. Така проблема гостро стояла і понад сто років тому.

На початку 20 століття Слов'янські мінеральні води називали «Руський Кройцнах» на ім'я дуже популярного тоді німецького курорту. Але окремо відзначали — наскільки унікальний Слов'янський курорт лікувальними водами та грязями, настільки ж, до образливого, низький рівень обслуговування на курорті та в цілому його доброустрій.

Так говорили в минулому столітті. В принципі, ситуація не дуже змінилася і зараз.

В наші дні курорт знаходиться в запустінні.

Зараз же говорити про Слов'янські грязі можна тільки в минулому часі. Шість років тому видобуток було припинено. Були спроби відновлення, але вони поки ні до чого не привели.

У минулому сезоні грязями Славкурорту можна було лікуватися тільки «диким» способом на пляжах курорту. Люди, обмазані лікувальною гряззю, що лежать на пляжах біля солоної води — це візитна картка будь-якого грязьового курорту, не виняток і Слов'янський.

Однак лікарі не втомлюються попереджати, що самолікування не тільки шкідливо, але часом і небезпечно для життя. Особливо це стосується Слов'янських грязей через їхню високу біохімічну активність.

Цього року через фінансові проблеми у власника «Укрпрофоздоровниці» був повністю зупинений і сам Слов'янський курорт. Подейкують про процедуру банкрутства.

Є ймовірність, що курорт перейде у власність Донецької обладміністрації. Такий варіант колишні співробітники оздоровниці вважають чи не найкращим рішенням з порятунку унікального місця.

Якщо думати про відродження курорту, то, на думку фахівців, перш за все потрібно звернути увагу на екологічну ситуацію. За період занепаду курорту в великій кількості на його території та довкола (на землях регіонального ландшафтного парку) стали з'являтися стихійні сміттєзвалища. Необхідно встановити нагляд над процесами, що формують лікувальні грязі.

Також існує думка, що другого дихання курорту може надати приватний бізнес. Будівництво невеликих приватних санаторіїв, як один з виходів із ситуації, що склалася. Але тут все одно повинен бути контроль держави за витрачанням природних ресурсів.

Дуже важливо переглянути рівень сервісу і побуту відпочивальників в цілому. Наприклад, колишній головлікар санаторію «Ювілейний» Олексій Яковленко вважає, що в тому стані, в якому діяли Слов'янські санаторії раніше, відновлювати їх не доцільно. По суті потрібно будувати нові санаторії. І зараз, з огляду на сучасні будівельні технології, зробити це легше і дешевше, ніж відновлювати старі санаторні корпуси.

Адже навіть за всієї унікальності лікувальних факторів, те, чого так не вистачало Слов'янському курорту і раніше, — це європейське обслуговування пацієнтів.

При поєднанні всіх перерахованих моментів відродження Слов'янського курорту стане швидким. Сюди знову потягнуться люди не тільки з усіх куточків України, а й з-за кордону, як це було раніше.

Читайте також:

Видобуток лікувальної грязі в Слов'янську викликав скандал: що відбувається насправді

"Новий формат" для Славкурорту