Від м'яких іграшок до 3D-технологій: як пройшла виставка "Схід-Експо 2023"

Понад 80 мікро-, малих та середніх бізнесів взяли участь у виставці цього року.  Підприємці та підприємниці у середині столичного комплексу Мистецького Арсеналу підготували презентацію та ярмарок власної продукції. Тут можна було знайти усе – від м’яких іграшок до меду, від 3D-технологій до екологічних сувенірів. Організатори зазначили, що захід повинен об’єднати підприємства, допомогти їм налагодити зв’язки між собою та знайти нових клієнтів.

Виставка проходила два дні – 6 та 7 червня. Участь і для підприємців, і для відвідувачів була безплатною. Окрім бізнесів, захід відвідали державні діячі, представники ООН в Україні та уповноважені особи, які займаються питаннями підтримки бізнесів. 

Відновити те, що забрала війна

“Схід-Експо” – не просто виставка-ярмарок, а ще й повноцінний майданчик для обговорень та пошуку рішень. У перший день все почалось з урочистої церемонії відкриття, на якій почесні гості виступили із промовами. Слово на сцені отримали й голови Донецької та Луганської обласних військових адміністрацій – Павло Кириленко та Артем Лисогор.

“На рівні регіону у плануванні подальшої політики на повоєнний період є саме надання тієї можливості, щоб ви, наші шановні представники малого, середнього бізнесу, релокованого великого бізнесу, релокованого спеціального виду таких підприємств, які навряд чи існують в інших регіонах країни, отримали підтримку. Є особливості промисловості на Донеччині, які можна відтворити тільки на території Донеччини”, – сказав Кириленко.

За словами очільника Донецької ОВА, зараз головне завдання бізнесу – вижити в умовах повномасштабного вторгнення та підтримувати загальнодержавну економіку.  

“Задача держави й регіональної влади – це не просто відтворити економічну і створити стратегію економічного розвитку на повоєнний період, а буквально створити усі умови для того, щоб нашому бізнесу було куди повертатися – на відновлену Донеччину, і щоб допомагати її відбудовувати”, – зазначив Кириленко.

Про задачі регіональної влади для підтримки бізнесу розповів і голова Луганської ОВА Артем Лисогор. 

“Це дійсно та платформа, на якій можливо виявити усі наявні інновації й заключити нові ділові партнерські стосунки. Я дуже пишаюсь тим, що на цій платформі представлено 11 луганських релокованих підприємств. На мою думку, це ті підприємства, які вже перемогли ворога, тому що змогли зберегти свій особовий склад, своє виробництво та своїх партнерів”, – підкреслив Лисогор.

За його словами, Луганська ОВА сьогодні чітко усвідомлює, що після перемоги зіткнеться з надскладними умовами, адже 95% території області окуповано. Вже зараз у регіональних державних діячів є уявлення та послідовність дій, що буде робитися після деокупації, у тому числі й для повернення бізнесу.

Очільник ЛугОВА закцентував, що більшість аграрних підприємств області було знищено росією. За підтримки приватних підприємців, малих та середніх бізнесів, крупних підприємств ці потужності зможуть відновити, але спочатку треба провести розмінування та планування. 

***

Після відкриття заходу очільники областей пройшлись стендами з релокованими підприємцями, особливу увагу приділили своїм землякам. У перший день “Схід Експо” між представниками ООН та постраждалих областей був підписаний Меморандум про взаємодію, співпрацю та наміри підтримки інноваційної розбудови територій, постраждалих внаслідок воєнних дій.

Також у перший день на заході відбувся дитячий фестиваль робототехніки, панельна дискусія “Економічна стійкість в умовах війни” та лекція на тему перероблення будівельних матеріалів і сміття для відновлення пошкодженої інфраструктури.

У другий день продовжились виставка та ярмарок, підприємцями були проведені майстер-класи. Пізніше відбулися презентація “Інструменти Дія.Бізнес для ММСП” та лекція на тему штучного інтелекту. 

***

У виставці взяли участь багато підприємців з Донецької та Луганської області. Вони розказали Східному Варіанту, як відновили роботу те де працюють зараз. 

“Замість дитячого одягу почали шити військовий”

Дмитро та Марія Косілкини з Лисичанська. Під час активних бойових дій на сході у 2014 році виїжджали до Кам’янець-Подільська, думали там залишитися жити. Але підйом патріотизму та бажання розвивати рідне місто підштовхнуло повернутися та почали працювати над власною справою.

Швейне виробництво дитячого верхнього одягу «Be Easy» родина запустила у 2015 році.

З початком повномасштабного вторгнення Дмитро та Марія почали волонтерити, паралельно намагались вивезти обладнання з Лисичанська, поряд з яким вже точилися запеклі бої.

“Ми виїхали у березні минулого року до Дніпра, думали через 2-3 тижні повернутися, тому спочатку не вивозили своє обладнання. Наприкінці квітня чоловік поїхав за обладнанням, держава запропонувала програму релокації через “Укрпошту”. І з серпня почали набирати людей, відновлювати роботу. Коли волонтерили, допомагали й цивільним, і військовим. І хлопці приходили та говорили: “А пошийте нам те, а пошийте те”. Ми ремонтували, переробляли знімали мірки”, – пригадує Марія.

Спочатку подружжя виготовляло військовий одяг, а ближче до зими – повернулись й до виробництва дитячого зимового одягу. 

“Виїхали з одним рюкзаком та власним  досвідом”

Олеся Лазебник – досвідчена підприємиця з Маріуполя. Працювали над власним бізнесом почала ще у 2001 році. Починала з дистрибуції, а пізніше відкрила кафе-морозиво у центрі міста.

У грудні 2021 року відкрила студію, де проводили кулінарні заняття та фотосесії. 

“Це було у будинку з годинником у центрі міста. Там і кафе було, і студія. Усього цього ми лишилися. Студія нас врятувала, вона була 4 метри під землею, ми там ховалися, і люди приходили – теж рятувалися. Виїхали ми до Києва, бо мій чоловік киянин. Трошки оговтались і відкрили сімейний бізнес з догляду за волоссям. Поки що це дистрибуція, багато чому вчимося самі”, –  розповідає Олеся.

У планах підприємиці зробити унікальний продукт для України. 

“Бо українки дуже гарні, дуже гарне волосся в українок, але коронавірус, війна, стрес – ми у цьому можемо допомогти”, –  каже Олеся.

Зараз серед продукції – олійки, бальзами, маски та шампуні для волосся. За потребою представниці можуть індивідуально підібрати догляд. 

Крафтове швейне виробництво з Краматорська

Олена Кучерук відкрила навчання швейної справи у Краматорську у 2020 році. Іноді шили й індивідуальні замовлення, вели крафтове виробництво. Але повномасштабне вторгнення багато що змінили для власної справи.

“Виїхали з Краматорська у квітні минулого року, зараз знаходимось та працюємо у Дніпрі. Вдалось майже все вивезти, але частину обладнання купували вже тут”, – розповідає Олена. 

На новому місці Олена розпочала швейне виробництво.  А коли є час між замовленнями – жінка займається пошиттям та виготовленням власної колекції одягу.

Про “Схід-Експо” Олена каже, що це гарна можливість знайти партнерів, замовлення, створити колаборацію:

“Дуже класно побачити своїх хороших знайомих, з ким ми дружили у Краматорську. І показати усім, що ми такі є. Якщо вдасться взяти замовлення – взагалі буде круто”.

“Був момент, коли ночували під голим небом на стадіоні”

Ольга Широкова 20 років пропрацювала у туристичному бізнесі. Спочатку у Луганську, а потім  – у Сєвєродонецьку. Жінка розповідає, що виїхати з Луганська вдалось у 2014 році, тоді родині було дуже важко.

“Був момент, коли з дітьми ночувала на стадіоні під голим небом. Але потроху змогли стати на ноги, займались волонтерством у ті роки. Я написала та виграла декілька грантів. У 2016 році відновила туристичну діяльність у Сєвєродонецьку. До того ж моє хоббі стало бізнесом – відкрила майстерню-ательє з  ремонту, пошиву і брендування вишивки”, – розповідає Ольга.

Паралельно Ольга співпрацювала з ООН, сприяла розвитку Луганської області, була і є зараз головою екзаменаційної комісії національного університету імені Даля, була “Обличчям туристичної діяльності” регіону у 2018-2019 роках.

 У березні 2022 року Ольга планувала розширятися, але сталося повномасштабне вторгнення. Жінка з родиною виїхала до Львова, де познайомилась зі своєю майбутньою партнеркою Ларисою, яка приїхала з Добропілля Донецької області. Разом жінки створили власне виробництво “Схід Текс” і зараз займаються виготовленням замовлень.

Ольга каже, що такий захід обʼєднує підприємців та демонструє, що не тільки військові незламні, а ще й цивільні. 

“Маріуполь – це не тільки територія, це й населення”

Руслана Щербина у 2017 році отримала грант від Українського донецького куркуля для відкриття власного виробництва м’яких іграшок у Маріуполі. Справи йшли добре, але після повномасштабного вторгнення усе змінилось.

Родина змогла виїхати у перший день повномасштабного вторгнення. Влітку вже з окупованого  міста вдалось вивезти вишивальну та швейну машинки, фотообладнання та тканини. Відновити діяльність вирішили у Дніпрі. 

“Зараз, окрім іграшок, є й інші товари – текстильні сувеніри, дитячий одяг. Це зараз основне у нас, бо лінія, яка набивала іграшки, залишилась у Маріуполі, вивезти її не можемо, як і більшу частину обладнання. На момент вторгнення у нас було обладнання на 3 мільйони гривень. Все це залишилось у Маріуполі”, – каже Руслана.

Зараз “Марі і Поль” працює не на повну зі зрозумілих причин. Але вдається знаходити клієнтів та партнерів. 

“Я чую фразу: “Маріуполь знищено, його немає”. Мені це чути дуже важко. Бо Маріуполь – це не тільки територія, це й населення. І більшість якого виїхали.  І тому звичайно, що для мене це неприємно чути. Маріупольці виїхали, продовжують працювати, ми є, ми живі”, – каже підприємиця.

***

Цього року “Схід-Експо” вийшов емоційнішим та значущим, ніж раніше. Багато підприємців, особливо зі східних регіонів, втратили домівку, бізнес, нажите, зароблене (а хтось і вдруге).  Та попри це вони знову стають на ноги та починають власну справу: хтось відновлювати, а хтось усе з чистого аркуша. Тому можна погодитись із влучним зауваженням, яке вже лунало вище, – ці люди дійсно вже перемогли ворога.