![Дерев'яна легенда: чим відома Слов'янська олівцева фабрика](https://v-variant.com.ua/wp-content/uploads/2020/09/21-1070x580.jpg)
Дерев'яна легенда: чим відома Слов'янська олівцева фабрика
У Слов'янському музеї відкрилася виставка, присвячена олівцевій фабриці. Що потрібно знати?
У Радянському Союзі було чотири олівцевих фабрики. Одна з них, яка перебувала в Слов'янську, була першою радянською олівцевою фабрикою. Перші слов'янські олівці побачили світ в 1924 році.
Засновником олівцевого виробництва в Слов'янську був польський інженер Станіслав Маєвський. У 1889 році його батько відкрив у Польщі невелике виробництво олівців, а в 1894 році Станіслав вже створив в Прушкуві (околиця Варшави) свою власну компанію з виготовлення олівців.
![Станислав Маевский](https://v-variant.com.ua/wp-content/uploads/2020/09/image3-6.jpg)
Під час Першої світової війни, коли німці намагалися взяти Варшаву, власники олівцевого виробництва «Faber-Castell» з Нюрнберга «замовили» фабрику Маєвського німецьким артилеристам. Унаслідок прицільного обстрілу її повністю вивели з ладу.
50 вагонів вцілілого обладнання перевезли якомога далі від лінії фронту вглиб Росії. Тоді ж виїхав Маєвський з сім'єю і частиною співробітників. Устаткування розмістили в приміщеннях колишнього млина купця Михайлівського, на станції Ново-Слов'янськ.
![Деревянная легенда: чем известна Славянская карандашная фабрика](https://v-variant.com.ua/wp-content/uploads/2020/09/image6-4.jpg)
У 1915 році Станіслав Маєвський і компаньйони облаштовують свою олівцеву фабрику в Слов'янську. Випускали 2000-2500 олівців на день.
У 1917 році Маєвський повертається до Прушкува відновлювати олівцеву фабрику. Вивезти обладнання зі Слов'янська йому не вдалося. Він зазнав збитків на суму близько одного мільйона рублів. У 1919 році фабрика Маєвського була націоналізована і передана в підпорядкування Слов'янського содового заводу.
Відродження олівцевого виробництва почалося в 1922 році під керівництвом головного інженера содового заводу Бориса Андрійовича Сасс-Тисовського — майбутнього директора Слов'янського содового заводу.
Для відпрацювання технології виробництва олівців була розроблена невелика лабораторія. Перші олівці були виготовлені 24 липня 1924 року.
Згодом Сасс-Тисовського на посаді директора олівцевої фабрики змінює Володимир Васильович Палій, того, своєю чергою, — Мирон Ізраїлевич Гельфман. До червня 1941 року фабрику випускала до 100 млн штук олівців на рік.
На фабриці виробляли графітні олівці з різним ступенем твердості, і за призначенням — від шкільних, столярних та канцелярських до креслярських. Також було налагоджено виробництво кольорових олівців для малювання 12 кольорів.
![Деревянная легенда: чем известна Славянская карандашная фабрика](https://v-variant.com.ua/wp-content/uploads/2020/09/image4-7.jpg)
У перші дні Другої світової війни фабриці дали завдання освоїти виробництво тари для авіабомб і артилерійських снарядів. Коли ж було дано завдання освоїти виробництво дерев'яних протитанкових мін, олівцева фабрика першою з підприємств в місті освоїла і здала військпреду кілька вагонів.
Під час евакуації зі Слов'янська встигли вивезти малу частину обладнання. Більшість цехів і складів просто підпалили. Німці під час окупації міста запустили ручне виробництво парафінових свічок.
![Деревянная легенда: чем известна Славянская карандашная фабрика](https://v-variant.com.ua/wp-content/uploads/2020/09/image2-8-1024x668.jpg)
Після закінчення Другої світової основне обладнання розмістили у вцілілому приміщенні продуктового магазину. Наприкінці вересня 1943 року фабрику оголосили чинним підприємством. У 1944 році директором призначають Олексія Андрійовича Чехова. Через три роки його на цій посаді змінить Аркадій Митрофанович Броваренко, який до того працював заступником директора з комерційної частини.
Відновлення фабрики тривало до 1952 року. Потужність підприємства була доведена до рівня довоєнної: випуск олівців склав 85,2 млн, шкільних ручок — 7,8 млн штук на рік.
![Деревянная легенда: чем известна Славянская карандашная фабрика](https://v-variant.com.ua/wp-content/uploads/2020/09/image9-3-1024x768.jpg)
Устаткування фабрики модернізували, придбали більш сучасне. Унаслідок чого обсяг виробництва істотно виріс. За 1960 рік фабрика випустила 119,5 млн олівців і 17,5 млн шкільних ручок, а в 1967 році обсяги випущеної продукції зросли до 202,5 млн олівців і 27,3 млн ручок.
![Деревянная легенда: чем известна Славянская карандашная фабрика](https://v-variant.com.ua/wp-content/uploads/2020/09/image1-9-1024x768.jpg)
У 1976 році директоркою підприємства стає Неоніла Казимирівна Головіна, яка пропрацювала на той час на виробництві 20 років. Вона стала останньою директоркою Слов'янської олівцевої фабрики.
![Деревянная легенда: чем известна Славянская карандашная фабрика](https://v-variant.com.ua/wp-content/uploads/2020/09/image5-7-1024x768.jpg)
Слов'янські олівці користувалися великою популярністю. Причому не тільки для малювання. Косметичними олівцями підводили очі жінки всього СРСР.
Про сувенірні олівці знали й за межами Союзу. Капітан корабля «Слов'янськ» вручав їх мерам міст в різних країнах.
Географія споживачів олівців Слов'янської фабрики була великою: всі республіки СРСР, а також Англія, Куба, Монголія. Апогей випуску олівців був досягнутий в 1978 році — 320,6 млн штук на рік.
![Деревянная легенда: чем известна Славянская карандашная фабрика](https://v-variant.com.ua/wp-content/uploads/2020/09/image8-4-1024x768.jpg)
З'явилася ідея будівництва фактично нового підприємства з проєктною потужністю в 500 млн олівців в рік, але в 1991 році плани змінилися.
Що з фабрикою зараз
З розвалом СРСР обірвалися виробничі зв'язки. Якщо раніше Слов'янська олівцева фабрика отримувала 11-13 вагонів лісоматеріалу на місяць від постачальника-монополіста Томської олівцевої фабрики (деревини з сибірського кедра), то після розвалу союзу постачання припинилися.
![Деревянная легенда: чем известна Славянская карандашная фабрика](https://v-variant.com.ua/wp-content/uploads/2020/09/image10-2-1024x768.jpg)
Слов'янська олівцева фабрика почала виробляти олівці в паперовій оболонці, акварельні фарби, пластилін, крем для взуття і багато іншого. За 1992-1993 роки підприємство кілька разів змінило офіційну назву і форму власності, ставши в результаті ЗАТ «Самоцвіти».
У кризовий час нові власники фабрики скупили у працівників більшу частину акцій підприємства. А 1 жовтня 2001 року сталась чергова зміна керівництва фабрики. Надалі виробництво олівцевої продукції фабрикою було припинено.
![Деревянная легенда: чем известна Славянская карандашная фабрика](https://v-variant.com.ua/wp-content/uploads/2020/09/image7-6-1024x768.jpg)
Зараз на території олівцевої фабрики розміщуються посудні цехи. А про її грандіозної історії нагадують три великі олівці біля мосту вулицею Свободи.
![Деревянная легенда: чем известна Славянская карандашная фабрика](https://v-variant.com.ua/wp-content/uploads/2020/09/image11-2.jpg)
За матеріалами форуму газети «Пошук»
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.