Міністерство не чує громадян? Що відбувається зі скандальним наказом МОН № 850

Минулого місяця Східний Варіант розповідав про ситуацію, яка виникла навколо проєкту наказу «Про затвердження порядку та умови здобуття загальної середньої освіти в державних, комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні». Документ розкритикували представники освіти та громадськості, а також юристи, адже він суперечить законодавству, несе загрози звільнення сотень викладачів та втрати звʼязків учнів з закладами освіти.

Після масового невдоволення МОН відправило проєкт Наказу на доопрацювання. Була скликана та затверджена робоча група з питань його удосконалення. Але через пів місяця її роботи результати не дуже втішні. Про це Східному Варіанту розповіла юристка ГО «Донбас SOS» та представниця робочої групи Тайя Аврам.

Розділили наказ на два 

Після невдоволення суспільства МОН створила робочу групу з питань удосконалення наказу МОН від 13.06.2024 № 850 «Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні». До її складу увійшли заступник міністра освіти й науки Андрій Сташків, генеральний директор директорату шкільної освіти МОН Ігор Хворостяний, голова комітету Верховної Ради України з питань освіти Сергій Бабак, а також представники обласних департаментів освіти, юристи та аналітики. На цей час пройшло вже три засідання робочої групи, але втішних результатів немає.

Автори вирішили розділити проєкт наказу № 850 на два. Найбільш скандальні положення про мінімальну кількість дітей у класі у 20 осіб та про обовʼязкове навчання за місцем проживання дитини перенесли вже в другий проєкт наказу МОН «Про затвердження Змін до деяких наказів Міністерства освіти й науки України», який винесли на громадське обговорення 26 липня. Але й тут не все добре. Громадські обговорення МОН оголосило до 9 серпня, тобто на це було виділено два тижні, хоча за законодавством має бути не менш як місяць.

«Я особисто порушувала питання з приводу мінімальної кількості учнів на засіданні робочої групи. Звідки цифра у 20 осіб? У законодавстві про освіту вказується, що мінімально в класі повинно навчатися 5 осіб. Тож звідки така цифра? Чому під час воєнного стану в нас повинно бути не менш 20, а в мирний час — не менш 5? На жаль, чіткої відповіді на це питання я не отримала. Нам сказали, що це компроміс. Але на чому базується цей компроміс?» — розповідає юристка ГО «Донбас SOS» та представниця робочої групи Тайя Аврам.

Також в новий проєкт наказу автори прописали, що дитина зможе навчатися в школі дистанційно, тільки якщо в навчальних закладах за місцем її прописки відсутні місця на денній формі навчання. Тож перевага в проєкті наказу віддається все ж особистому відвідуванню школи. Але це також порушує законодавство з приводу того, що батьки можуть самостійно обирати, де навчатиметься їхня дитина і за якою формою, каже Тайя Аврам.

Відповідно до проєкту наказу, якщо заклад освіти зачинився, то дитину мають перевести до іншого навчального закладу, або відрахувати. У випадку відрахування дитину мають протягом наступних 10 робочих днів зарахувати до іншого навчального закладу. Якщо такого не станеться, то дитину оголошуватимуть у розшук, що призведе вже до питання виконання батьківських обов’язків та притягнення до відповідальності батьків.

«Виходить, що інформація про статус шкіл повинна бути оприлюднена в публічному доступі. А це вже порушує питання безпеки. Якщо це переміщені навчальні заклади з тимчасово окупованих або прифронтових територій, то навіщо показувати на загал, і для ворога, що в нас відбувається в тій чи іншій школі. Адже це не тільки про інформування батьків», — пояснює юристка.

Те, що залишилося в проєкті наказу № 850, також майже не було змінено, каже Тайя Аврам. Так само гостро стоїть питання про те, що вчителі втратять роботу, і що учні з тимчасово окупованих територій та з-за кордону вимушено змінять форму навчання.

«Водночас МОН використовує активну комунікацію про те, як усе буде, якщо приймуть проєкти наказу. Наприклад, була запущена гаряча лінія “Школа офлайн” для запитань стосовно цих змін. І виникає питання, а яким чином гаряча лінія може консультувати з тих питань, які тільки обговорюються в нашій робочій групі, або взагалі не обговорені та обговорюватимуться в майбутньому?», — наголошує юристка.

У разі затвердження накази матимуть негативні наслідки для української освіти: освітяни втратять роботу, ряд шкіл вимушено зачинять, а звʼязки з дітьми з тимчасово окупованих територій чи з-за кордону можуть бути втрачені.

7 серпня має відбутися нарада із приводу наказів за головування міністерки з питань реінтеграції Ірини Верещук. Тайя Аврам має надію, що це може зрушити ситуацію з місця.

Реакція громади продовжується: нові петиції та флешмоби в соціальних мережах

Українці та українки продовжують наголошувати на недосконалості наказів. Раніше Східний Варіант писав, що громадянин Сергій Борисенко опублікував петицію з проханням скасувати наказ № 850. Усього за 4 дні вона зібрала потрібні 25 тисяч підписів. У відповідь на неї Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що МОН відреагувала та відкликала наказ на доопрацювання. До чого це призвело, ми розказали вище.

Окрему петицію про недопущення видання наказу зареєстрував директор Лисичанського ліцею № 4 Андрій Живага. Він також наголосив про недосконалість розробленого проєкту, який суперечить законодавству та позбавляє батьків права обирати форму навчання та заклад освіти для своїх дітей.

До того ж наказ загрожує закриттям навчальним закладам із тимчасово окупованої Луганщини, попри те, що вони показують високі результати роботи.

«Під час дистанційного навчання учні нашого ліцею мають можливість навчатись у гнучкому режимі. Крім того, вчителі повною мірою володіють цифровими інструментами та формами надання освітніх послуг у дистанційному режимі, забезпечені технічно, працюють системно за розкладом у синхронному режимі. Взагалі, Луганська область за результатами ЗНО/НМТ 2023 року, яка вся працювала онлайн, посіла 2 місце після Львівської, залишивши позаду УСІ області країни разом із містом Києвом, які працювали офлайн. Тому, знищення дистанційної освіти, яке відбудеться після таких змін до наказів — це ніщо інше, ніж спроба зекономити кошти на наповненні учнями офлайн шкіл інших регіонів коштом шкіл окупованих областей», — пише Андрій Живага в петиції.

Станом на 7 серпня петиція має вже 16 518 підписів із потрібних 25 000. Ознайомитися з нею та підписати можна за посиланням.

Водночас освітяни, учні та їхні батьки з усієї країни запустили флешмоби #Ні_наказу_МОН_850 та #Я_хочу_навчатись_у_СВОЇЙ_ШКОЛІ. З такими хештегами вони виставляють у соціальних мережах, зокрема, у Facebook, фотографії з плакатами та проханнями не приймати Наказ № 850.

«Цей наказ необхідно відкликати, його не повинно бути. Повинен бути окремий Порядок для тимчасово окупованих територій та для дітей, які навчаються за кордоном. Для них мусять враховуватися окремі інтереси. Але має бути й певний імунітет для переміщених закладів освіти, адже там навчаються діти з Криму, Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької областей. Й обовʼязково треба розробити комплекс заходів від держави так, щоби батьки самостійно обирали, щоб діти йшли в школу очно, а не продовжували дистанційне навчання», — підсумовує Тайя Аврам.

Східний Варіант слідкуватиме за подіями.

Зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту «Про затвердження Змін до деяких наказів Міністерства освіти й науки України», який зараз на громадському обговорені, приймаються в електронній формі до 9 серпня 2024 року на e-mail: [email protected], [email protected] або за адресою: 01135, м. Київ, просп. Берестейський, 10.