Сіверськодонецьк чи Сєвєродонецьк: як та чому хочуть перейменувати місто?

Наприкінці травня Національна комісія зі стандартів державної мови опублікувала Перелік населених пунктів, назви яких не відповідають стандартам української мови. Додатково випущені рекомендації щодо приведення цих назв у відповідність до цих стандартів. Зокрема, для Сєвєродонецька комісія опублікувала такі пропозиції: “Сіверськодонецьк”, “Сіверськодонець” та “Сіверськодонецьке”. 

Це призвело до нових обговорень та дискусій щодо правильної назви міста. То який варіант все ж правильний? Відповіді вже в матеріалі.

Російську назву подали українською абеткою

Питання найменувань населених пунктів мають багатовимірну історію та міждисциплінарний характер, тому належать до дуже складних та дискусійних. Про це каже докторка історичних наук та професорка кафедри історії України та спеціальних галузей історичної науки Донецького національного університету ім. Стуса Надія Темірова.

Щоб розібратися в питанні, треба звернутися до джерел, а саме до історії заснування Сєвєродонецька. Його поява припадає на 1930-ті роки та повʼязано із розбудовою великого хімічного комбінату, який тоді розташовувався поряд із Лисичанськом. Це був період індустріалізації, коли радянська влада формувала важку промисловість і мислила в масштабах Радянського Союзу, але не України.

У процесі формування хімічного комбінату сформувалося робітниче селище довкола людей, які займалися спочатку будуванням, а потім і обслуговуванням підприємства. Селище отримало назву Лисхімстрой. Поступово хімічний комбінат розвивався, з ним розвивалося і селище, кількість жителів та жительок зростала. І в 1950-х роках постало питання про те, щоб відокремити селище від Лисичанська та надати самостійний статус. Так і сталося. У ті часи все діловодство зі зрозумілих причин велося російською мовою, тому й Указ Президії Верховної Ради УРСР про перейменування Лисхімстроя на Сєвєродонецьк був написаний російською мовою. Пізніше селище набуло статус міста.

З російською назвою місто проіснувало до початку 1990-х років. Мовознавець Василь Лучик у своєму Етимологічному словнику топонімів української мови згадує, що за часів радянської України в деяких джерелах згадувалось «Северодонецк».

З постанням незалежності України почали працювати норми саме української мови. І відповідно до нового правопису назву міста транслітерували, але не переклали. Тобто російську назву подали українською абеткою. Так зʼявилася назва «Сєверодонецьк». У 1995 році був затверджений герб міста, на якому була використана назва «Сєвєродонецьк». З того часу саме «Сєвєродонецьк» стало більш вживаною серед суспільства.

Що цікаво, у першому виданні Української Енциклопедії назва міста зазначена саме як Сіверськодонецьк, про це каже мовознавець Олександр Пономарів. Та ця назва все ж не стала офіційною, як мало б бути. Пономарів зазначив, що це через бракування затвердження єдиної назви.

«В умовах російської агресії нам треба протистояти на всіх фронтах, у тому числі світоглядних та ідеологічних. Ця історія з містом у Луганській області не є унікальною, але воно нам більше болить, бо ми земляки.

Звичайно, ми переймаймося такими сюжетами особисто. Але перейменування однозначно потрібне.

Ба більше, на моє глибоке переконання, ми, українці, запізнилися із цим років на 25», — каже Надія Темірова.

Назва поселення походить від гідроніма Сіверський Донець

Потребу в перейменуванні висловлює і докторка філологічних наук, професорка кафедри інформаційних систем управління ДонНУ ім. В. Стуса та членкиня Всеукраїнської ономастичної комісії при НАН України Галина Павлівна Лукаш. На думку професорки, щоби правильно перейменувати, потрібно зрозуміти, звідки взагалі взяли таку назву.

Є декілька версій щодо походження назви «Сєвєродонецьк» — від річки Сіверський Донець, від назви народу сіверян, які жили тут у стародавні часи, та від російського «сєвєру», тобто півночі.

«В основі, в етимології назви міста лежить саме назва річки — Сіверський Донець. З цього треба починати. А назва річки Сіверський Донець походить від назви сіверян, які заселяли цю територію. Деякі мовознавці наполягають на тому, що варто говорити й писати Сіверськодонецьк.

І логіка мовознавців у цьому випадку полягає на певну логіку передачі слова «україномовно» чи «українськомовно». Тобто чи варто там вживати суфікс «к». Я вважаю, що треба йти саме від етимології. Якщо річка Сіверський Донець — значить, Сіверськодонецьк», — пояснює Галина Лукаш.

Думку про те, що назва походить саме від річки, висловлювали й інші українські науковці, каже Галина Павлівна. Зокрема, Віра Котович у праці «Ойконімія України як лінгвокультурний феномен», Василь Лучик у словнику топонімів, а також Євген Отін у своїх наукових статтях. Наприклад, Віра Котович у своїй докторській дисертації каже, що назва поселення мотивована гідронімом Сіверський Донець.

За словами Галини Лукаш, у правописі української мови 1993 року назва передалася як «Сіверськодонецьк», але в правописі 2019 року цей момент не уточнювався. На думку науковиці, із запропонованих Національною комісією варіантів найбільш відповідним є саме Сіверськодонецьк.

Організувати дискусію або погодитися з одним із варіантів

Перейменування Сєвєродонецька спричинило жваве обговорення в соціальних мережах. Дехто казав, що не бажає перейменування рідного міста, дехто погоджувався, а хтось наголошував, що це «не на часі». Та чи є це перейменуванням? Чи, ймовірніше, приведення назви у відповідність до правил державної мови?

Голова Сєвєродонецької райдержадміністрації Роман Власенко нагадав, що відповідно до Закону, на який посилається комісія, перейменування населених пунктів повинно відбутися до кінця січня 2024 року.

Якщо мешканці Сєвєродонецька бажають вплинути на ситуацію, то можуть влаштувати публічну дискусію.

«Якщо в місцевих є розуміння того, яке походження назви, чи можливо є інші пропозиції назв, і якщо місцеві хочуть впливати на ці рішення, то ця дискусія необхідна. Її можна провести з підключенням місцевої та державної влади й пропонувати варіанти Верховній Раді. В інакшому випадку Верховна Рада проголосує за один із варіантів, які запропонувала Комісія», — каже Роман Власенко.

***

Тож найбільш відповідною з історичної, філологічної та ономастичної точки зору сьогодні є назва «Сіверськодонецьк». Відповідно до Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні й деколонізацію топонімії» перейменування відбудеться в будь-якому випадку. Але зараз у мешканців Сєвєродонецька ще є можливість вплинути на ситуацію та запропонувати свої варіанти. Якщо цього не станеться, Верховна Рада проголосує за один із запропонованих варіантів — Сіверськодонецьк, Сіверськодонець або Сіверськодонецьке.

***