Покоління без школи: як прифронтові громади Херсонщини та Донеччини надолужують освітні втрати

Через початок великої війни освітня сфера прифронтових регіонів, зокрема Донеччини та Луганщини, сильно постраждала. Школи зруйновані, учні та вчителі евакуювалися, а навчання повністю проходить у дистанційному режимі. Східний Варіант разом із херсонським регіональним медіа «МОСТ» розповідає, які рішення мають громади наших областей, щоб надолужити освітні втрати для дітей

У чому проблема?

Розбита «освіта» Донеччини

Після початку війни у 2014 році освіта Донеччини зазнала негативних змін. Якщо у 2013 році в області працювало 1115 закладів загальної середньої освіти, то у 2021 кількість зменшилася до 491. Зараз у Донецькій області зареєстровано 256 шкіл, ліцеїв та гімназій.

У 2013 році в Донецькій області навчалося понад 337 тисяч учнів та учениць, у 2021 році — уже 168 тисяч, а зараз — 74,5 тисячі осіб.

З початку повномасштабного вторгнення в регіоні пошкоджено або зруйновано 791 заклад дошкільної та середньої освіти. З них 388 дошкільної освіти та 403 загальної середньої освіти. Про це Східному Варіанту в коментарі повідомила в. о. директора департаменту освіти й науки Донецької обласної військової адміністрації Юлія Бурцева.

Складна й фактично критична ситуація, що склалася в регіоні, неминуче позначилася на сфері освіти, змусивши навчальні заклади масово перейти на дистанційні форми навчання. У прифронтових громадах, які щодня потерпають від обстрілів, відновити роботу шкіл у звичному форматі наразі просто неможливо, адже відсутні безпечні умови для дітей та педагогів. Це призводить до значного зниження якості освітнього процесу. Учні, які залишаються в Донецькій області, особливо відчувають потребу в додатковій підтримці.

Нещодавно громадська організація з Краматорська «Клуб рибалок України» проводила дослідження якості освіти серед учнів області. Було виявлено, що є діти 9–10 років, які не читають і погано пишуть, до того ж майже не мають мотивації до навчання. Про це розповідає проєктна координаторка організації Анастасія Пономарьова.

«Дехто плутає друковані та прописні літери. А це програма 1 класу. Влада запевняє, що в кожної дитини є доступ до навчання, натякаючи на інтернет. Але це не зовсім правда. У прифронтових громадах постійні перебої зі звʼязком та інтернетом, відключення світла, а деякі родини просто не можуть дозволити собі гаджети. Як висновок, діти взагалі можуть лишитися без навчання, хоча це дуже важливо в їхньому віці», — каже Анастасія.

Зараз існують деякі рішення для учнів Донецької області, направлені на надолуження освітніх втрат. До того ж як для тих, хто залишається в регіоні, так і для тих, хто евакуювався.

Відновлення шкіл і виклик соціалізації на Херсонщині

Після початку повномасштабної війни у 2022 році освіта Херсонщини також опинилася під серйозним ударом. Якщо у 2021 році в закладах загальної освіти навчалося понад 112 тисяч дітей, то станом на 2025 рік контингент зменшився до близько 50,7 тисячі учнів.

Через обстріли та бойові дії на деокупованих територіях Херсонщини зруйновано 73, пошкоджено 300 — навчальних закладів. 88 % від усіх закладів, що на правобережжі. Це серйозно ускладнило доступ дітей до навчання та потребує масштабного відновлення інфраструктури.

Сьогодні на правобережжі області запущено в роботу в онлайн режимі 165 шкіл, і лише 5 у змішаному форматі.

«Після вторгнення ми відновили освітній процес уже у квітні. Звісно, онлайн. Тобто півтора місяця взагалі без освіти були. Коли керівники повиходили на безпечне місце (виїхали з окупації — МОСТ) і масово вийшли вчителі, ми змогли відновити дистанційне навчання і закінчити 2021–2022 навчальний рік. Садочки відновили роботу у 2024–2025 навчальному році, тобто ми їх вивели на дистанційний формат. А рік вони не працювали», — розповіла Вікторія Рогова, начальник відділу освіти Високопільської селищної ради.

Окрім цього гостро стоїть проблема соціалізації та надолуження освітніх втрат. У 2020 році діти вперше поринули у світ онлайн-навчання через карантинні обмеження COVID-19 — новий формат, який тоді був незрозумілим і непростим для всіх. У 2022 році ситуація погіршилася ще сильніше: дев’ять місяців окупації правобережжя області змусили батьків ховати дітей, берегти їх від небезпеки та обмежувати будь-які соціальні контакти.

"Коли ми почали роботу з відновлення громади після її деокупації, ми стикнулися з тим, що наші діти геть не вміли взаємодіяти один з одним. У них був дефіцит комунікативних навичок, відставання в навчанні, психологічні труднощі. Їх коло спілкування — це батьки й родичі в межах власного будинку", — говорить Анатолій Дідур, голова Дарʼївської громади, під час однієї з розмов із кореспондентами МОСТа.

Сьогодні, через понад три роки після початку повномасштабного вторгнення, діти Херсонщини живуть у постійній небезпеці обстрілів. Частина з них, особливо ті, хто мешкає біля Дніпра, змушена була переїхати до віддалених громад області. Вони стали внутрішніми переселенцями, втратили друзів.

Психологічні та соціальні наслідки для дітей очевидні. Втрата стабільного середовища та друзів підвищує рівень тривожності й стресу.

Яке рішення?

Після початку повномасштабного вторгнення росії через небезпеку в Донецькій області не змогли організувати освітній процес навіть у комплексах укриттів. Тому навчання повністю перейшло на дистанційний режим. У 2022 році вдвічі скоротилася кількість шкіл та учнів. Попри це освітяни регіону змогли адаптуватися до нових викликів, оскільки ще з 2016 року мали досвід дистанційної роботи, розповідає Юлія Бурцева.

Для Донеччини, частина якої окупована, а інша частина перебуває в зоні проведення бойових дій, важко знайти рішення для надолуження освітніх втрат дітьми. За останні роки місцеві адміністрації та громадські діячі пропонували такі рішення, як робота освітньо-консультативних центрів, облаштування укриттів у закладах освіти з метою відновлення навчання, релокація навчальних закладів, освітні мобільні бригади. Та не всі з них пройшли випробування часом.

На деокупованій частині Херсонщині вирішили, що для дітей важливо створювати безпечні простори для навчання та соціалізації: дитячі центри, освітні хаби та класи в укриттях. Тут діти можуть спілкуватися, відновлювати соціальні зв’язки й відчувати підтримку дорослих, які готові допомогти долати страх і невпевненість.

Такі ініціативи вже дають результати: навіть у складних умовах діти Херсонщини отримують шанс не лише навчатися, а і знову відчувати себе частиною громади, будувати дружні стосунки та відновлювати внутрішню впевненість.

Окрім цього, у тилових громадах реалізують урядовий проєкт із будівництва підземних шкіл.

Як це працює?

Охоплюють дітей як у Донецькій області, так і за її межами

У 2023–2024 роках на Донеччині працювали освітні консультаційні пункти. В області працювало до 37 таких локацій. Це були облаштовані класи, де учні та учениці могли отримати допомогу з навчання. Діти та їхні батьки зверталися за консультаціями з практичних предметів, таких, як хімія, фізика, математика тощо. Додатково працювали спеціалісти — психологи й логопеди.

Наприклад, роботу пунктів розпочали в деокупованих Святогірську та Лимані. У них проводили заняття та зустрічі з місцевими школярами для надолуження освітніх знань.

Однак у 2024 році через просування ворога роботу освітніх консультативних пунктів припинили. Зустрічі знов повністю перейшли в онлайн-формат.

У навчальних закладах ремонтували цивільні укриття, сподіваючись, що це дозволить відновити в них навчальний процес. З початку повномасштабного вторгнення в Донецькій області збудували 8 захисних споруд та 56 найпростіших укриттів. На це витратили понад 136 млн грн. Однак навчальний процес відновити так і не вдалося. А укриття зараз більше використовують місцеві жителі.

Щоб не втрачати звʼязок з учнями, які евакуювалися з батьками з Донецької області, в інших більш безпечних громадах України організували роботу освітніх локацій.

"В інших областях України працює 71 освітня локація, а також освітній хаб «Донеччина» в Києві. Більшість із них працюють в очному режимі та розташовані в Дніпрі та Києві. У них проводять заняття з підготовки до школи, мовленнєвий розвиток дітей дошкільного віку, надолужують освітні втрати, готують до національного мультимедійного тесту, надають психологічну підтримку", — каже Юлія Бурцева.

Для повноцінного навчального режиму з Донецької області релокувалися та відновили роботу 7 закладів середньої освіти. Серед них:

• Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки в Полтаві;
• Санаторно-оздоровчий центр соціальної реабілітації «Смарагдове небо» в селі Оринин Хмельницької області, який має підрозділ загальної середньої освіти;
• Перший Краматорський ліцей у Перечині Закарпатської області;
• Навчально-виховний комплекс № 1 Покровська та його дошкільний підрозділ у Дніпрі;
• Маріупольські спеціалізована школа № 66 та ліцей-школа № 48 у Києві на базі Маріупольського державного університету;
• Маріупольський міський ліцей у Пущі-Водиці міста Києва.

Цього року громадська організація з Краматорська «Клуб рибалок України» організував роботу мобільних освітніх бригад у Донецькій області. Група вчителів виїжджають у громади та проводять додаткові заняття з учнями 1–11 класів із математики, української та англійської мов.

Заняття проводять онлайн та офлайн. Крім групових уроків, педагоги освітніх бригад можуть проводити індивідуальні заняття — у таких випадках вони приїжджають безпосередньо до дитини додому. Групові уроки влаштовують в укриттях. Про час та місце дітей інформують незадовго до початку. За таку зустріч можуть проводити одразу декілька уроків.

«Ми переконані, що важливо навчати дітей не лише шкільних предметів, а й допомагати їм опановувати навички самостійного навчання. Тобто дати інструменти, які дозволять далі самостійно засвоювати нові знання. Наші фахівці пояснюють, як працює пам’ять і як її тренувати, як правильно організувати власну діяльність та розпорядок дня. Адже нерідко причиною прогалин у навчанні стає саме відсутність уміння структурувати свій час. Тому під час виїздів спеціалісти аналізують ситуацію кожної дитини окремо та надають індивідуальні поради чи знання», — зазначає координаторка проєкту Анастасія Пономарьова.

У мобільну бригаду входить вчитель-педагог широкого профілю, а ще вчителі з математики, англійської та української мови. Педагог широкого профілю, якого ще називають педагогічний кейс-менеджер, спілкується з кожною дитиною та складає для неї «дорожню карту» формування навчальних навичок. Кейс-менеджер проводить заняття з розвитку soft skills, які спрямовані на покращення памʼяті, логіки, концентрації уваги, керування часом та мотивації до навчання.

При знайомстві команда проводить тестування, щоб виявити індивідуальні особливості сприйняття інформації, сильні сторони та зони для розвитку кожної дитини. Мобільні освітні бригади працюють у віддалених населених пунктах Донеччини. Переважно це села та селища. Під час поїздок враховується безпекова ситуація.

Один курс навчання триває 2 місяці. Предмети в ньому міняються залежно від потреб дітей.

Освітні хаби та підземні школи Херсонщини

Найперше, що потрібно для роботи з дітьми деокупованих громад Херсонщини в офлайн форматі — це безпечний простір. Саме тому громадські організації з освітніми програмами втілюють свої проєкти в укриттях.

Так, на прикладі Дарʼївської громади — освітній хаб реалізовано в укритті на території одного із селищ. У ГО «Успішна жінка» розповіли, що голова громади був зацікавлений у комплексній роботі з дітьми. Саме тому він максимально сприяв реалізації проєкту організації та шукав донорів для облаштування укриття. Поступово 700 квадратних метрів стали безпечним, яскравим та укомплектованим простором для перебування дітей.

У ньому працює два психологи, логопед, два соціальних працівники — кейс-менеджери.

«На початках дітей приходило дуже мало. Доводилося проводити багато вправ на взаємодію, щоб вони навчились бути один з одним. Ігри на згуртування, заняття, де всі разом роблять одну справу. І дійсно діти почали відкриватися, довіряти нам, навіть деякі секрети розповідати, та і вдома батьки почали відчувати зміни», — розповіла кореспондентам МОСТа психолог хабу Людмила.

Ключове завдання цього хабу — соціалізувати дітей та підготувати до навчального процесу, який запустили в змішаному форматі.

У прифронтовому Херсоні з дітьми шкільного віку працюють у денному центрі перебування дітей. Свої проєкти з роботи з дітьми там реалізує ГО «Центр розвитку сімʼї та батьківства «Мій Дім». Влаштувати простір допомогли «Інститут лідерства, управління та коучингу» та БФ «Save Ukraine». Денний центр працює щодня по буднях, з ранку й до 15:00 в облаштованому укритті.

«У нас є три фахівці із соціальної роботи й один психолог. Додатково, наші спеціалісти мають хтось медичну освіту, хтось педагогічну — навіть є логопед, який індивідуально працює з малечею», — каже психолог Світлана.

Центр щодня відвідують до 30 дітей. Світлана розповідає, що діти мають легкий сніданок та повноцінний обід. Працівники центру ведуть свою роботу в напрямку всебічного розвитку дітей: від надолуження освітніх втрат до психоемоційної підтримки.

Щоб створити безпечне середовище для очного навчання, у Високопіллі та Орловому побудували сучасні підземні школи. Вони приймають 938 учнів, а також дошкільнят і вихованців позашкільних центрів, надаючи можливість навчатися та відновлювати соціальні зв’язки навіть у складних умовах.

Нові школи обладнані всім необхідним для комфортного навчання та розвитку: просторі класи із сучасними меблями, мультимедійне обладнання для інтерактивного навчання, медичні кабінети, зони для відпочинку та спілкування, буфети й повністю оснащені санітарні приміщення.

Це рішення реалізовано в рамках державної програми відновлення освітньої інфраструктури Херсонщини.

«Це є протирадіаційним укриттям, встановлена система пожежної сигналізації, системи оповіщення, повністю облаштована система вентиляції, є інтернет-звʼязок. Класи розділені на молодшу, середню, старшу школу. Є буфетна зона. Санітарні кімнати (туалети), підіймачі для осіб з інвалідністю», — розповів про підземну школу начальник Високопільської СВА Костянтин Стародумов.

На території Високопільської громади проживає 1400 дітей. 474 навчається в опорному закладі, що наразі має новітнє укриття.

«Відбулась оптимізація шкільної мережі — із 9 закладів освіти припинили свою роботу 4. А це й надання якісних послуг, і та сама в нас була Нововознесенівська гімназія. Вона була повністю зруйнована. А дітей навчати треба. У селі Незламному була початкова школа й дитячий садок — вона теж зруйнована. Тому враховуючи оптимізацію, треба будувати укриття на більшу кількість дітей, і підвозить із тих населених пунктів, де позакривалися школи», — зазначила Вікторія Рогова, начальниця відділу освіти Високопільської селищної ради.

В одному із сіл громади з дітьми працювали фахівці з ЮНІСЕФ. Їх завдання було надолужити освітні втрати.

«Розпочали ми будувати в листопаді 2024 і закінчили вже в серпні 2025. Діти зможуть навчатись за змішаною формою. Маємо 5 класів, охопимо 185 дітей, усе нове, сучасне, буде гаряче харчування», — розповіла педагог Орлівського навчально-виховного комплексу «Школа — дитячий садок» Людмила Яцура, директорка закладу.

Та чи є результат?

Важко дослідити конкретні результати для релокованих закладів Донецької області.

Однак Анастасія Пономарьова, звітуючи за освітні мобільні бригади, зазначає, що понад 80 % їхніх учнів та учениць покращили свої навчальні результати. За понад три місяці роботи заняття відвідали понад 350 дітей і це число зростає.

В умовах постійної небезпеки на Донеччині надзвичайно важко організувати освітній процес. І там, де недопрацьовує держава, намагаються впоратися громадські діячі. Однак ситуація на фронті все далі загострюється, тож не виключено, що й мобільні освітні бригади згодом припинять свою роботу.

Щодо результатів на Херсонщині — простежити якісні показники можливо.

Результати впроваджених рішень у Дар’ївській громаді на Херсонщині — повернення дітей до очного навчання. Саме успішне функціонування освітнього хабу стало важливим кроком для того, щоб діти сіли за парти.

Голова громади Анатолій Дідур зазначив, що реалізація цього проєкту заклала основу для поступового відновлення повноцінного освітнього процесу та створила стабільне середовище для навчання і розвитку дітей у громаді.

Освітній хаб став ключовим механізмом для безпечного навчання та соціалізації дітей. Завдяки його роботі громада змогла розширити площу наявного укриття до 700 квадратних метрів, обладнавши його всім необхідним для школи та безпечного перебування дітей.

"300 квадратів не вистачало для 186 дітей, тому тепер маємо 700 і воно повноцінно обладнане під школу", — пояснює голова громади Анатолій Дідур.

Хаб надає першочергову психосоціальну підтримку та допомагає дітям поступово повертатися до навчання офлайн без стресу. За оцінками школи, знання учнів покращилися вдвічі порівняно з початковим етапом роботи хабу. Крім того, багато дітей самостійно приходять у хаб навіть у дні без уроків, прагнучи бути серед однолітків та брати участь у заняттях і активностях.

Денний центр у Херсоні допомагає дітям повернутися до живого спілкування та навчання після тривалого періоду дистанційного навчання, окупації та щоденних обстрілів. За словами психологині центру Світлани, зараз найважливішим для дітей є комунікація: «Діти ледь не розучилися спілкуватися… У нашому центрі вони повертаються до живого спілкування з однолітками, ігор, руханок, навчання».

Крім соціалізації, у центрі працюють над надолуженням освітніх прогалин. Діти вчаться базовим навичкам письма та рахунку, відновлюють знання, які втратили через онлайн-формат навчання, і роблять це в ігровій, безпечній формі. Арттерапія, театральні постановки та малювання допомагають дітям знімати стрес і відновлювати емоційний баланс. Понад 80 % дітей підвищують свою успішність у навчанні та покращують свій психоемоційний стан.

Батьки відзначають помітні зміни в поведінці дітей. Наприклад, донька мешканки Херсону Наталі Аліна стала спокійнішою, слухнянішою та впевненіше взаємодіє з однолітками: «Спілкування з іншими дітьми дає точку опори й допомагає зрозуміти, що можна робити, а що — ні».

Щодо підземних шкіл у Високопіллі та Орловому — навчальний процес тільки стартував. І діти й батьки чекали цього старту. Як зазначали в обох закладах — такий формат довго чекали, для багатьох — це можливість повернути хоч трохи довоєнного життя. Втім, зазначають і про виклики. Передусім — безпекові.

«У змішаному форматі навчання, головна проблема — підвіз дітей. Тому що населені пункти, які входять до території обслуговування Високопільського опорного закладу — це Нововознесенівка, Незламне, Князівка, Ольжине — це треба підвезти. Тут буде основна проблема через безпекову ситуацію, бо батьки можуть не дати згоду на підвіз. І друге питання — водії шкільних автобусів. Тут треба і відповідна категорія і дозвільні документи. Це питання стоїть гостро», — зазначила Вікторія Рогова, начальниця відділу освіти Високопільської селищної ради.

Матеріал створено спільно з онлайн-виданням МОСТ. Автори: Інга Павлій, Наталя Майстренко, Сергій Нікітенко, Олена Гнітецька