Освіта під час війни: як сьогодні працює школа села Піддубне Донецької області
Як повномасштабне вторгнення вплинуло на роботу освітнього закладу? З якими викликами стикається педагогічний склад та учні з батьками? І як школа працює сьогодні? Відповіді на ці та інші питання вже в матеріалі
У липні Східний Варіант уже розповідав про школу села Піддубне. Колектив школи звернувся з проханням розповісти про загрозу реорганізації чи навіть ліквідації школи. Після розголосу ситуації, роботу школи залишили без змін ще на рік. Разом із її директором Володимиром Остренком розповідаємо про те, як навчальний заклад організував свою дистанційну діяльність під час війни
«У 1969 році я пішов у перший клас цієї школи. Зараз я її директор»
Село Піддубне розташовується в Комарській сільській громаді Волноваського району Донецької області. Після початку повномасштабного вторгнення росії лінія фронту пролягала всього за 20 км звідси. І хоч унаслідок контрнаступу українських військових влітку 2023 року фронт трохи посунувся на південь, відлуння війни тут чути щодня.
Школа в Піддубному працює 55 років. У 1969 році вона вперше відчинила свої двері для учнів та учениць села. Одним із першокласників того року був Володимир Остренко: маленький учень тоді, а зараз — директор цього навчального закладу. Він пригадує, що школа будувалася «своїми силами». У цьому допомагало місцеве населення. Спочатку була «восьмирічка», потім розширилася до середньої освіти, а зараз — загальноосвітня школа І-III ступенів, тобто з 1 до 11 класів.
Школа має простору двоповерхову будівлю. Тут розташовуються 11 великих класних кімнат, кабінети фізики та хімії, компʼютерний клас, майстерня, спортивний зал, бібліотека, учительська, їдальня та актова зала, кабінети директора, медичної сестри та заступника з навчально-виховної роботи. Декілька років тому у будівлі провели ремонт, зробити утеплення, встановили газову котельню з трьома новими котлами.
«Родзинкою» школи є музей «Шляхами героїв — шляхами батьків», який функціонує вже понад 50 років. Володимир Остренко розповідає, що збирати експонати почали на базі сусідніх шкіл ще до 1969 року. Після їх закриття, експонати перевели до нововідкритої тоді піддубненської школи. Зараз музей налічує 719 експонатів. У 2010 році музею надано статус «Зразкового». З 2012 року також створені музейні кімнати ляльок, хліба, книги, мистецтва тощо. Музей створювали вчителі, учні, батьки, жителі Піддубненської сільської ради, працювали екскурсоводи декількох поколінь.
Виклики перед освітою під час повномасштабної війни
Уперше онлайн-робота в школі була запроваджена під час карантину через COVID-19. Коли карантинні обмеження тільки-но почали послаблювати й була надія повернутися на повне офлайн-навчання, почалася повномасштабна війна. Ворог стрімко просувався територією України: за декілька місяців південна лінія фронту сформувалася від Вугледару до Василівки. Село Піддубне опинилося за 20 км від неї.
Місцеві мешканці, особливо родини з дітьми, почали евакуйовуватися. Кількість населення села стрімко падала. Попри це, колектив школи все одно намагався підтримувати освітній процес, повністю перейшовши на онлайн-навчання.
Якщо до повномасштабного вторгнення в школі навчалося 120 учнів та учениць, то зараз — 82. Натомість дещо збільшилася кількість вчителів та вчительок. Директор пояснює це збільшенням навантаження з викладу предметів. До того ж деякі школи в громаді зачинилися, частина викладацького колективу перевелася в піддубненську школу. Зараз у навчальному закладі працює 22 педагоги.
Вчителі та вчительки проводять заняття згідно з розкладом через онлайн-платформи. Наприклад, Classroom. Викладачі туди завантажують завдання та навчальну інформацію, а учні та учениці мають змогу відповідати та прикріплювати файли з домашнім завданням. Щоб забезпечити залученість усіх школярів до навчального процесу, тим родинам, які не мали персональних компʼютерів, видавали ноутбуки.
Не всі учні школи знаходяться в Україні. Дехто виїхав за кордон, однак усе одно виявив бажання продовжувати навчання в рідній школі. Цього року в перший клас школи пішло 7 учнів. Більшість із них виїхала за межі Донеччини чи навіть України.
«Один із найважливіших критеріїв успішності навчального закладу — це якість навчальної діяльності (результати ДПА, ЗНО/НМТ, участь учнів у предметних олімпіадах та конкурсах). Випускники нашого закладу навчалися та навчаються в престижних вузах України та Європи, займають керівні посади, працюють на підприємствах, повернулися в рідні села та працюють у громаді та Комарській сільській раді. Робочою групою був проведений моніторинг успішності проходження ЗНО/НМТ за останні 5 років п’яти шкіл нашої громади. Маємо гарні результати. У 2022 році не проводився рейтинг по ЗНО серед шкіл Донецької області. Цього року наші випускники мали 100 % якість знань, 100 % вступ до вищих навчальних закладів. І в цьому ж році наш випускник Даніїл Нагорний отримав золоту медаль», — розповідає Володимир Остренко.
Серед інших викликів навчального закладу під час повномасштабної війни — стабільність електропостачання та зв’язку. Через бойові дії в Піддубному стаються перебої зі світлом та комунікацією, що іноді заважає проведенню онлайн-навчання.
Питання про ліквідацію чи реорганізацію
У 2021 році Комарська сільська рада прийняла рішення про проведення конкурсу на визначення опорного закладу громади, однак його заключний етап так і не відбувся через початок повномасштабного вторгнення. Минулого року Комарська сільська рада опублікувала оголошення про початок громадського обговорення щодо припинення діяльності шкіл, зокрема в селах Комар, Піддубне, Веселе та селищах Зелений Гай і Шевченко Волноваського району Донецької області.
Як результат, школи в селі Веселе та селищі Шевченко вже були ліквідовані. Стояло питання про долю школи в Піддубному. Йшла мова або про її ліквідацію, або про реорганізацію в навчальний заклад І ступеню (з 1 до 4 класу). На фінальному засіданні 25 липня було прийнято рішення, що школи в Зеленому Гаю, Піддубному та Комарі продовжать свою роботу ще на один рік.
Попри позитивне рішення, наступного року питання про долю піддубненської школи знову поставлять на порядок денний, каже Володимир Остренко. Хоч школа перебуває в гарному стані, її дійсно можуть реорганізувати або ліквідувати. Це також залежатиме від прийняття законодавства в Україні.
У нещодавно оприлюдненому проєкті Наказу Міністерства освіти й науки № 850 йшлося, що кількість учнів у одному класі дистанційної форми навчання не може бути менш як 20. Однак, як розповідав уже Східний Варіант, юристи та освітяни виступили проти проєкту наказу, адже він не відповідав чинному законодавству, у якому йдеться, що кількість учнів у класах не може бути менш як 5. Поки що проєкт наказу знаходиться на доопрацюванні.
Викладацький колектив піддубненської школи виступає за збереження свого навчального закладу. Поки що будівля навчального закладу пустує. Там працює технічний персонал, який підтримує школу в доглянутому стані, і бібліотекар, який дбає за книжками та видає їх учням.
Безумовно, повномасштабна війна сильно вдарила по освіті Донеччини. Проте навчальні заклади намагаються зберегти свій прогрес та максимально забезпечити навчальний процес для українських школярів.
Східний Варіант і далі слідкуватиме за цією темою.