"Це стан душі": як майстриня з Сєвєродонецька створює традиційних ляльок

Про магію древнього мистецтва — дізнався «Східний варіант»

Більшість з нас звикли сприймати ляльку, як іграшку і забаву. Але наші предки вкладали в неї глибший сенс. Такі ляльки супроводжували людину все її життя.

Майстриня Аліна Тимощенко поділилася секретами майстерності, а також про традиції та сучасності у виготовленні ляльок.

Навчила мама

Аліна займається традиційними ляльками 10 років. Навчила її цього ремесла мама, згадує жінка.

Аліна Тимощенко

«Після того, як я дізналася про традиційну ляльку і безпосередньо перед тим, як скрутити свою першу ляльку, пройшло 9 місяців. Немов я виносила дитину. Знаєте, кажуть “на все свій час”. Саме цей час повинен був минути, щоб я стала робити ці ляльки усвідомлено, а не заради хобі або забави», — ділиться вона.

Мама Аліни вивчилася ремеслу в іншої майстрині, а та, своєю чергою, у жінки, якій ці знання передавалися з покоління в покоління.

«Дуже важливо вчитися саме у майстра, наживо. Особливо в століття сучасних технологій. Попри достаток всілякої інформації, майстер-класів тощо, важливо всотувати знання від живої людини. Тим паче сьогодні в мережі багато маніпуляцій, підтасовування в плані історії виникнення і традицій виготовлення ляльок. Сам термін “лялька-мотанка” не зовсім вірний. Та й традиція зображати хрест замість обличчя була поширена лише в деяких регіонах України, і та прийшла з Кавказу», — пояснює Аліна.

“Лялька сама мені каже, як вона повинна виглядати”

Сьогодні майстриня робить ляльки не суто за тими традиціям, які дійшли до нас через століття.

«Для початку мені знадобилося багато часу, щоб зібрати інформацію. Вибирала одну ляльку і шукала про неї все в різних джерелах. І щось спільне для себе вичленила. Ляльки України, північних регіонів Росії, Алтаю, західних слов'ян. У них багато спільного, але у кожної своя історія. Сьогодні, наприклад, мені подобається багатошаровість у виготовленні ляльок. Коли ж я починала 10 років тому, я чітко суворо дотримувалася написаного. Сказано в'язати три вузлики — в'яжемо три вузлики. Зараз же лялька сама мені каже, як вона повинна виглядати», — ділиться майстриня.

Взагалі, традиційних ляльок дуже багато, і не всі вони виглядають так, як ми звикли бачити на сучасних розтиражованих виставках.

«Наших предків ляльки супроводжували все життя. Найперша давалася дитині в руку. Так формувалася міцна хватка і дрібна моторика дитини. Над ліжечком вішали різнокольорових ляльок “сестричок”. Їх робили з яскравих тканин. Це навчало дитину концентрації», — пояснює Аліна.

Хлопцям трохи старше давали спочатку ляльку «каталку», за яку він тримався під час ходьби. А потім, навпаки, конячку, яку він водив за собою.

«Це дуже важливо. Батьки таким чином спочатку підтримували чадо, а потім вчили його відповідальності. Хлопчик повинен був розуміти, що тепер він відповідає ще за когось», — пояснює майстриня.

Головна лялька для дівчини, без сумніву, весільна.

«Її часто робили без рук. Адже приходячи в нову сім'ю дівчина повинна була вчитися всьому заново. За тими правилами, які були в родині чоловіка. Правильно готувати, правильно прибирати, доглядати за господарством тощо», — говорить Аліна.

Значення традиційної ляльки

Лялька може багато про що розповісти, каже майстриня. Наприклад, про народний костюм. Можна визначити, в якому регіоні зроблена та чи інша лялька, хто був її власником.

«Головне, що лялька може нам розповісти про нас самих. Ми можемо через неї познайомитися самі з собою і, головне, змінити себе. Лялька є зовнішнім зображенням нашого внутрішнього стану», — ділиться тонкощами Аліна.

Фото з архіву Аліни Тимощенко

Від того, як зроблені окремі частини ляльки можна дізнатися про її призначення і про майстриню, яка її зробила.

«Ляльку умовно можна розділити на чотири частини: голова, руки, груди або талія і поділ спідниці. Кожна з цих частин символізує певні якості. Голова — це якість мудреця. Це наше вміння поводитися з почуттями, думками, емоціями, бажанням отримувати знання, їх передавати. Мудрець — часто аскет. Саме обмеження себе в фізичних благах робить мудреця мудрецем. Однак, у голови ляльки є ще одне значення — наші ідеї. Різні ідеї», — пояснює Аліна.

Руки — навпаки, це практика. Це якість правителя, продовжує майстриня:

«Це захист, це вміння керувати, брати на себе відповідальність. Звідси й закономірність. Коли у ляльки виходить занадто велика голова, руки здаються короткими. Так і в житті: якщо у нас занадто багато ідей, до більшості з них просто не доходять руки. В цьому випадку буквально».

Груди — це наша щедрість. Ще вони символізують «якості торговця»:

«Насправді, головна якість торговця — це його щедрість. Торговець заробляє гроші не тільки для себе, а й для того, щоб допомагати навколишнім. Не дарма купці були найголовнішими меценатами. Але в ляльці розглядається не стільки фінансова сторона щедрості, скільки — сердечна. Груди показують, скільки любові ми можемо віддати ближньому

Поділ спідниці — це наше терпіння, акуратність. Її наші предки називали «якості майстра», — розповідає Аліна.

«Саме за подолом спідниці ляльки наречені вибирали собі наречених. Вони вважали, що від того, наскільки акуратно буде виконаний низ ляльки, так господиня буде поводитися в побуті. Тому, до сукні ляльки дівчата ставилися не менш дбайливо й акуратно, ніж до самої ляльки», — пояснює майстриня.

Під час виготовлення ляльки важливо дивитися, якими вийшли її пропорції та проеціювати це на себе, резюмує Аліна:

«Це робити потрібно все усвідомлено. Якщо голова вийшла дуже велика, ми не просто дістаємо з неї зайві ганчірочки. Ми одночасно з цим прибираємо і зайві думки зі своєї голови. Саме тому не варто легковажно ставитися до виготовлення ляльок. Адже вони — це ментальне зображення нас самих».

Читайте також: Мотанки зі столітньою історією. Як у Станиці Луганській майстриня в четвертому поколінні створює традиційні українські вироби

Последние новости

  • Суспільство

Ольга Семибратова: досьє волонтерки з Донеччини та засновниці БФ "Сила Жінки"

Ольга Семибратова — волонтерка з Красногорівки, Донецької області. З перших днів повномасштабного вторгнення її чоловік… Read More

4 години назад
  • Війна з РФ
  • Суспільство

Евакуація для всіх: як маломобільним людям виїхати з окупації?

На тимчасово окупованих територіях залишаються люди, яким складно подолати довгий шлях до підконтрольної частини України… Read More

2 дні назад
  • Суспільство

Олександр Волчанський: досьє активіста та фотографа, який закарбував на фото початок війни у Луганську

Олександр Волчанський — активіст, фотограф-анімаліст з Луганська. Відомий своїми фотографіями, на яких закарбував початок війни… Read More

2 дні назад
  • Суспільство

Місія — єднання. Як у Києві для переселенців працює гуманітарний центр Соледарської громади

Уже півтора року в столиці працює Гуманітарний центр підтримки ВПО «Соледар: дорога додому». Тут переселенці… Read More

3 дні назад
  • Спільнота Відновлення
  • Суспільство

Як керамічні вази зі Слов’янська допомагають військовим із ремонтом автомобілів

Військовий Дмитро Хоменко з Івано-Франківська під час служби на Донеччині отримав не лише нових друзів,… Read More

3 дні назад
  • Суспільство

Вишиванка Донеччини та Луганщини: яка вона та що значить для сходу України

Кожен третій четвер травня увесь світ відзначає День вишиванки. Розпочате як студентська ініціатива, зараз це… Read More

4 дні назад

This website uses cookies.