"Творити та заробляти": як сім'я з Сєвєродонецька відкрила першу на Луганщині школу дизайну

Виниченко Тетяна — графічна дизайнерка, але за освітою економістка. До декрету встигла попрацювати за фахом.

«Було цікаво, але робота з фінансами та жорсткі рамки — не моє. Плюс графік. Я не хотіла бути мамою, яка пропускає дитячі свята своєї дитини», — згадує Тетяна.

Виниченко Юрій відучився на інженера. Працював у сфері інженерії 5 років.

«Ти робиш абстрактну роботу, результатів якої не бачиш. Відповідно, не можеш дати їй оцінку. Плюс ми стали батьками, а зарплати інженера не вистачало. Потрібно було щось змінювати», — ділиться він.

Тепер Тетяна та Юрій — успішні бізнесмени, які відкрили першу в області школу дизайну для дорослих. Історію їхнього успіху дізнався "Східний варіант".

“Намагався робити так, щоб відсоток заробітку від дизайну ріс”

«Ідея зайнятися дизайном виникла ще в студентські роки. У мене була подруга, яка ходила на курси дизайну та моделювання. Я так захоплювалася її заняттям. Здавалося, що сфера графічного дизайну — це так прогресивно і цікаво! І я не помилилася», — згадує Тетяна.

На той момент у Тані не виходило паралельно займатися ще навчанням. Але думку піти на курси дизайну тримала в голові. Уже в декреті з'явилася така можливість. Почала навчатися в онлайн-режимі.

Пізніше Тетяна знайшла платформу для фрілансу, розібралася як це працює. Без перебору бралася за все, що могла зробити. Займалася дитиною, працювала і це все поєднувала з навчанням. Чоловік Тані на той момент працював інженером у проєктній організації Сєвєродонецька.

«Я зрозумів, що дизайн можна розвивати. У плані роботи в цій сфері стартувала першою Таня, а я вже пізніше приєднався, став їй допомагати. Намагався робити так, щоб відсоток заробітку від дизайну ріс, а інженерного зменшувався. Тут уже було те, чого мені не вистачало в інженерії: ти бачиш реальний результат. Згодом я кинув стару роботу», — ділиться з нами Юрій.

“Ми доповнюємо один одного” 

Сім'я багато часу проводить разом. Дружина з чоловіком доповнюють один одного своїм професійним досвідом.

«Вся робота з Танею у нас суміжна, і своїми навичками ми доповнюємо один одного. Таня робить дизайнерську частину, творчу, я роблю технічну частину (креслення, архітектурні плани). Попередній досвід в інженерії став у пригоді в моїй теперішній професії», — говорить Юрій.

А Тетяна підкреслює, що одне без іншого неможливо.

«Якщо я намалюю те, що нереально потім змонтувати в реальному житті, то в моєму дизайні немає сенсу. Тому всі проєкти ми ведемо разом, радимося один з одним, який би напрямок це не був. Коли є спільна справа, налагодити контакт легко, тим більше з рідною людиною», — ділиться з нами Тетяна.

“Грантова програма може допомогти в розвитку бізнесу й у власному зростанні”

Тетяна побачила в фейсбуці, що є грантова програма від донорської іноземної організації. Це була Данська рада у справах біженців DRC.

«У таких донорських організацій багато проєктів з розвитку регіону. Якісь із них допомагають в психологічному плані, хтось допомагає облаштувати житло, а хтось допомагає в кар'єрному плані. Я знайшла програму з підтримки самозайнятих осіб, подала заявку. Мета була — отримати техніку, щоб працювати вдома і надавати ширший спектр послуг. Старий ноутбук підтримував тільки Photoshop та Illustrator. Новий же комп'ютер підтримував 3D MAX-анімації, що давало можливість створювати візуалізацію інтер'єру. Це дало б мені хороший стрибок в професійному річищі. DRC мені в цьому допоміг, і я отримала свій перший комп'ютер», — пояснює Таня.

«Їх кінцева мета — економічний розвиток регіону, де важливою складовою є розвиток малого і середнього бізнесу», — уточнює Юрій.

Захотілося ділитися знаннями з іншими

Через якийсь час Таня зрозуміла, що їй не вистачає спілкування, хотілося далі розвиватися і контактувати з людьми в професійному річищі. Це була необхідна міра розвитку.

«Коли не відчуваєш розвитку, то втрачається мотивація працювати. Почався попит моїх послуг, як викладача. Люди просили допомогти освоїти графічні програми. І це було навчання в живу, не онлайн. Тоді й прийшла ідея відкрити свій офіс», — згадує авторка школи.

Бюджет для відкриття школи

Тетяна почала брати участь в різних тренінгах в місті зі старту своєї справи. Але для запуску бізнесу потрібна була певна сума. Разом з чоловіком написали другий грант на отримання техніки для запуску навчальних курсів. Але, якщо в першій програмі було тільки співбесіда, то в цьому випадку потрібно було пройти піврічне навчання у даної донорської організації.

«Ця програма передбачала, що ти подаєш заявку на грант, коли ти у них пройшов піврічне навчання. Це дуже інтенсивна програма для зростання. Я пройшла навчання. Після чого був захист, комісія. Фахівці перевіряють твій бізнес-план і те, наскільки він життєздатний. Є багато критеріїв і нюансів. Грант нам не дали. Звичайно, я дуже засмутилася», — ділиться Таня.

Бажання відкрити свій офіс і навчати інших людей Тетяна не втратила. Продовжувала навчатися основ запуску бізнесу. Подала ще заявку, але в іншій програмі. Тут вже фінанси не виділялися, але надавалося безкоштовне навчання з ведення бізнесу.

Важливий момент цієї програми був в тому, що тут за кожним студентом закріплювався реальний підприємець в місті, тобто свій ментор. Ментором Тетяни стала підприємниця Анастасія, яка вже вела свою школу англійської мови.

«Ми налагодили контакт. Анастасія почала вводити мене в курс бізнес-справи, ділилася своїм досвідом, всіляко мотивувала до відкриття. І навіть допомогла нам з приміщенням. Виявилося, що їй потрібен був дизайнер. Вона відкривала другу свою школу. Це і був мій перший об'єкт в місті, який я візуалізувала», — згадує Тетяна.

Ще раніше, в процесі написання бізнес-плану, сім'я зрозуміла, що для відкриття офісу необов'язково мати великий бюджет. Вирішили піти доступним шляхом. На той час у них вже було своїх три комп'ютери. Через якийсь час подружжю подзвонили представники організації за програмою, де навчалася Таня. З'явилася можливість ще раз захиститися вже разом з новою групою студентів.

«На цей раз все вийшло! І нам дали грант на покупку 5 комп'ютерів і телевізора. Це те, що потрібно було для старту навчання. Ми запустили рекламу, почали збирати студентів. Група набралася швидко. У 2020-му році стали навчати вже у своїй улюбленій студії Baza Design Studio», — з теплом згадує авторка школи.

Розвиваємося і підтримуємо наших студентів 

Студія Baza Design Studio розвивається. Спочатку в школі дизайну був лише один напрямок — графічний дизайн. Пізніше був доданий і курс 3D-моделювання. Сім'я планує активно розвивати свої послуги в регіоні та виходити за межі регіону.

«На цей час в нашій команді вже 5 людей. Сфера дизайну дозволяє надавати послуги та проводити навчання онлайн. Зараз активно просуваємо групу з 3D-візуалізації», — уточнює Юрій.

Тетяна та Юрій намагаються допомагати у працевлаштуванні. У кожен навчальний курс вкладають блок з фрілансу: як стартувати, що потрібно зробити. Якщо ж у команди з'являються проєкти, залучають своїх студентів. Про школу все більше дізнаються, надходять запити від організацій, де потрібні дизайнери в штат.

«Я думаю, це пов'язано з тим, що до нас є довіра: студент пройшов навчання, а значить точно володіє професійними навичками. В регіоні ми єдина організація для дорослих, яка веде курси з дизайну. Ми відправляємо контакти студентів. Учнів інформуємо про вакансії, даємо посилання на гранти. Загалом підтримуємо своїх студентів і після навчання», — говорить Тетяна.

Про першу школу дизайну на Луганщині можна почитати та дізнатися в Інстаграм і на Фейсбуці.

"Там ми не тільки ділимося нашими проєктами, а й розповідаємо про себе, даємо корисні поради", — розповідають засновники школи.

Мета — розвиток регіону

Головна мета сєвєродонецьких дизайнерів — утримати кадри в регіоні, щоб вони не їхали за межі країни.

«Навіть у нас в місті є безліч хороших програмістів і дизайнерів, які просто фрілансять “кудись”. Наш регіон можна підвищувати та розвивати шляхом сфери дизайну», — говорить Юрій.

Робота може бути в задоволення!

«Професія дуже динамічна і сучасна. Нас мотивує один фактор — це робота в задоволення. Коли не просто працюєш, щоб заробляти на життя, а насолоджуєшся процесом, то твій дохід вже, як приємний бонус. Ти можеш жити життям, а не просто ходити на роботу і повертатися додому без сил і бажання на все інше», — ділиться з нами сім'я.  

Поради новачкам від сім'ї дизайнерів

Варіант завжди є

Коли є ідея, потрібно прислухатися до себе. Потрібно зрозуміти, що варіант завжди є. Просто десь потрібно більше попрацювати, десь потрібно щось перечекати, перетерпіти, але варіант розвитку в будь-якому випадку є.

Всі з чогось починають

Чинні підприємці теж починали з чогось і необов'язково мати великий бюджет, щоб запустити свій бізнес.

Для тих, хто хоче ділитися навичками

Бажання ділитися з іншими людьми своїми знаннями можна розглядати у двох ракурсах: ти ростиш конкурента, як думає багато хто, або ти формуєш свою майбутню команду. Другий ракурс набагато більш творчий та позитивний! Дуже класно щось створювати та бачити визнання людей!

Читайте також: "У нас теж є ІТ!". Як Луганщина створює нові можливості