"Спільнота Відновлення": як сестри з Краматорська запустили пошив жіночих корсетів у Ужгороді
Анна Цицора – з Краматорська. За три місяці до повномасштабного вторгнення вона разом з сестрою Світланою відкрила свій перший бізнес – магазин чоловічого одягу. Але все довелось припинити через активні бойові дії. Сестри з родинами переїхали до Ужгорода, де вже розпочали виробництво жіночих корсетів індивідуального пошиву. Анна та Світлана – амбасадорки “Спільноти Відновлення” та лауреатки відзнаки “Незламні зі сходу”. “Східний Варіант” розповідає їхню історію
Спільнота Відновлення — засноване “Східним Варіантом” ком'юніті незламних жителів сходу, які заново поставили на рейки свою діяльність у сфері бізнесу чи в громадському секторі. Люди, якими ми захоплюємось та про яких хочемо розповісти якнайбільшій кількості читачів. Бо такі історії варті вашої уваги та підтримки. Підтримайте створення таких історій — долучайтесь до Спільноти відновлення та підтримайте Східний Варіант донейтом.
***
20 років досвіду у швейному виробництві
Анна має дві освіти – модельєрки-закрійниці та економістки. Та коли перед нею постав вибір професії, вона точно знала, що обрати.
“Я шию все життя. У мене досвід 20 років. Я завжди вміла це робити: плаття, пальто, спідниці, костюми. Я вмію не просто шити, а й кроїти. Це часто називається дизайнер. Але у нас тоді це називалось модельєрки-закрійниці. Спочатку я працювала в ательє та у цехах. Паралельно брала індивідуальні закази, у мене було мініательє вдома. Я завжди це робила, та у якийсь момент мені захотілось працювати на саму себе, а не на когось”, – розповідає майстриня.
Анна думала відкрити у Краматорську власне ательє або магазин одягу. Перевагу здобув саме другий варіант.
“Ще у мене був досвід у торгівлі чоловічого одягу. Я ушивала костюми, корегувала їхніх на клієнтів. Тоді у нас з сестрою і виникла ідея відкрити магазин чоловічого одягу. У нас були зв’язки, ми знали, де це закупити. А магазинчик наш розташовувався у центральному універмазі”, – пригадує Анна.
Сестрам вдалося відкрити магазин у листопаді 2021 року. Для цього було достатньо невеликих власних заощаджень та великої мотивації. У новинах вже лунали попередження про вторгнення росії, але тоді це здавалося чимось неможливим.
Після початку повномасштабної війни магазин довелося закрити. Анна зізнається, що їм так і не вдалося окупити свої вкладення. Напередодні вони тільки-но запустили рекламу та розпочинали активні продажі. Та через постійні обстріли родина думала не лише про бізнес, а й про власну безпеку.
Анна з дітьми, її сестра з власною дитиною та їхня мама виїхали разом у середині березня. Виїхали одразу до села Кібляри, що біля Ужгорода, – сюди їх запросили родичі. Обладнання, продукцію та більшість власних речей довелось залишити у Краматорську.
“Ми думали перечекати ситуацію. Ми їхали тижні на два максимум. Думали, що все це швидко закінчиться і ми невдовзі повернемося. Але проходить місяць за місяцем, все це не припинялося. Товар наш був там. І все туди летіло, було дуже страшно, страшно залишитися без усього”, – згадує Анна.
Влітку минулого року Анна з сестрою деякий час працювали на швейній фабриці. Та восени вирішили переїхати до Ужгорода та розпочати відновлювати власну діяльність. Вдалося самостійно вивезти обладнання та залишений товар з Краматорська – це дало можливість продати чоловічі костюми та розпочати прийом індивідуальних замовлень на пошив.
Ідея народилася на кухні за чашкою чаю
Одного зимового вечора сестри сиділи на кухні та пили чай. Світлана поділилася проблемою, що не може знайти собі відповідний корсет в українських магазинах. І попросила Анну зшити один для неї. А Анна тоді зрозуміла – це може бути гарною ідеєю для стартапу.
Хоча корсети трохи важчі для шиття, Анна без проблем змогла відшити перші пробні варіанти. Для цього майстриня вивчала багато корсетів в українських магазинах та просто в Інтернеті.
“Починала з маленьких розмірів. Для мене нічого складного. Хоч воно нове, та кроїти я вмію. З тканинами працювати вмію. Тому подивилась і зрозуміла, що я все це можу”, – каже Анна.
Дизайни корсетів Анна та Світлана розробляють разом. А сам бренд вирішили назвати “Y.O.U.” (Your own universe – Твій особистий Всесвіт).
Молоде виробництво поки що тільки запускає роботу. Анна каже, що датою запуску можна вважати той день, коли вони зі Світланою приїхали на “Схід-Експо” у Київ, де проходила виставка постраждалих від повномасштабної війни підприємств.
Зараз підприємиці працюють над продукцією, відшивають колекцію та розвивають власну сторінку в Instagram. Саме ця соціальна мережа планується головним каналом для продажу. Та вже зараз Анна отримала декілька пропозицій для реалізації корсетів:
“До мене звернулись, що можна влаштувати шоурум у Києві. Нас помітили та запропонувати таку можливість. І ще була пропозиція від LeBoutique. Але трудність у тому, що у мене немає усієї колекції у наявності. А тільки по одному кожного виду корсета. Щоб відшити, це потрібен час. Знову ж таки, у мене ставка на індивідуальний пошив. Я планую, якщо це Instagram, спілкуватися з кожним, і за мірками клієнтки робити продукт. А робити швидше і більше поки що не дозволяє й обладнання”.
Зараз Анна має дві побутові швейні машинки. Цього достатньо для індивідуального пошиву, але не для професійного. Тому сестри зараз шукають можливості для розширення.
“Якби знайшли спонсора або інвестора… Мені потрібна промислова швейна машина, потрібен більш професійна праска. Тоді діло йшло б швидше. Нещодавно ми написали грантову заявку. Захищалися у хабі “Вона”. Та, на жаль, не отримали перемоги. Але ми не здаємося”, – каже Анна.
Майстриня каже, що корсети – це ще не розкручений бізнес в Україні. Тому на нього є попит. Отже, є і клієнти, які бажають якісний продукт.
Анна та Світлана тільки-но почали. Все ще попереду. Зараз вони будуть продовжувати працювати на Закарпатті, створюючи новий український бренд одягу. А там, у майбутньому, можливо бренд зможе повернутися й до рідного Краматорську.
Як звʼязатися?
Звʼязатися з підприємицями та переглянути корсети “Y.O.U.” можна на Instagram-сторінці.
***