Серце Слов’янська б’ється: як благодійний фонд підтримує жителів сходу України

Що таке «Слов’янське серце»?

«Слов’янське серце» – мало відома в медіа ініціатива: команда працює на деокупованих територіях та з постраждалими від насильства, тож мало висвітлюється, а все, що можна показати, публікує на своїй сторінці у Facebook. Багато роботи лишається за кадром з міркувань конфіденційности.

Фонд організували у 2014 році у Святогірську волонтери – представники бізнесу, згодом долучилися переселенці з Донеччини, здебільшого ті, кому допоміг фонд, і так склалася команда «Слов’янського серця», правозахисної жіночої організації, що поставила собі за мету відстоювати права жінок і дітей, боротися із домашнім і гендерно зумовленим насильством та надавати інформаційну і творчу підтримку дітям, молоді й жінкам будь-якого віку. 

Наразі штат налічує 128 офіційних співробітників, співпрацює з міжнародними й українськими організаціями, а також органами влади. 

«Що полегшило роботу, так це налагоджена комунікація з Донецькою ОВА. Важливо співпрацювати, бо тоді ми діємо як один механізм і розуміємо, що кожен виконує свої завдання. Вони посилюють нас, ми посилюємо їх. Звичайно, всі потреби закрити неможливо – майже кожна сім’я (в Донецькій та Харківській областях – ред.) потребує допомоги», – коментує Наталія Киркач, очільниця фонду.

Як фонд працює зараз?

«До 24 лютого 2022 ми працювали уздовж лінії зіткнення, нашими пріоритетами були захист жінок і дітей та гуманітарне реагування. І тоді, й зараз займаємось евакуацією: 2014-15 рр. вивезли близько 40 тис. людей, а після 24-го долучились до евакуації з Донецької та Харківської областей, зокрема Ізюма. Від початку великої війни напрямків роботи «Серця» побільшало: повернулися задачі з 2014 року, додались евакуація й екстрене гуманітарне реагування (продовольчі та непродовольчі набори, ліки)», – розповідає керівниця фонду.

З 2014 року до 24 лютого 2022 гуманітарну підтримку отримали близько 200 тис. людей, що мешкали вздовж лінії зіткнення. Окрім цього, «Слов’янське серце» створив центри захисту дітей для оперативного реагування у прифронтових містечках, зокрема в Попасній. Керівниця фонду стверджує, що зараз така потреба є в кожній деокупованій громаді, бо зруйновані школи, порушено доступ дітей до освіти, а соціальні послуги не надаються, бо працівники виїхали.

«Ми дев’ятий рік разом. Наша команда – здебільшого мами з багатьма дітьми або мами-одиначки, які самі виховують дітей і потребують підтримки, але при цьому знаходять сили працювати на користь своєму народу 24 години сім днів на тиждень, – відгукується лідерка про своїх колег. – Нещодавно президент вручив нам нагороду «Золоте серце», для нас це було так знаково! Команда сміється, каже: “Були Слов’янське серце, стали ще й золоте”. Дуже символічно, що ми були одними з перших, хто отримав таку нагороду».

Цього року фонд, за словами пані Наталії, вивіз у три рази менше людей, ніж 2014-15 років, здійснивши більшу кількість поїздок. Зараз користуватись великими автобусами, як вісім років тому, неможливо, адже логістична інфраструктура сильно зруйнована і лишається багато місць, куди можна дістатися лише невеликим транспортом.

«Щодо гуманітарної потреби – зараз запитів у сотні разів більше, ніж було 2014-15 рр. Руйнується інфраструктура, руйнуються бізнеси, люди лишаються без інтернету, без електрики, нема доступу до інформації. Подекуди виникають проблеми з комунікацією з постраждалими, бо людям потрібна допомога, а зв’язку нема і повідомити неможливо. Допомога потрібна різноманітна, від елементарних продуктів харчування до складних ліків», – поділилась очільниця.

Чого зараз бракує «Слов’янському серцю»? 

Наразі фонду бракує ресурсів. Перш за все – психологічної підтримки співробітників, що так само постраждали від війни і як результат вигорають; фінансування мобільних бригад для реагування на домашнє насильство, які зазнають втрат і логістичних перешкод; світла й можливости оперативно комунікувати.

Можливости планувати. Пані Наталія коментує: «Зазвичай ми мали чіткий план на кожний день, графік поїздок і заходів. Тепер кожного дня доводиться ухвалювати управлінські рішення, бо приїздиш на місце, а там зовсім не та ситуація, або й не можеш доїхати, або машина підірвалася на міні – питання безпеки, багато проблем зводяться до нього».

Наостанок лідерка «Слов’янського серця» наголошує, що бракує миру і розуміння, що насильству нема місця. Команда фонду сподівається зрештою знову повернути фокус держави та суспільства на захист жінок і дітей.

Як допомогти?

На сторінці фонду є реквізити, за якими можна перерахувати кошти на офіційний рахунок. Також «Слов’янське серце» потребує нових співробітників, тому викладає вакансії та відкритий для всіх, хто готовий відстоювати права жінок і викорінювати будь-яке насильство насамперед зі свого життя – тобто поділяє засадничі цінності команди.

Як отримати допомогу?

По гуманітарну допомогу або евакуацію можна звернутися на сторінку фонду або за телефоном +38 050 420 20 92. Варто звернути увагу, що кожна організація має свій регіон роботи. Зараз із партнерами Mercy Corps «Слов’янське серце» готує проєкт грошової допомоги мешканцям Ізюмського району Харківщини, а також Святогірської та Лиманської громад. Фонд також працює в Обухівській та Підгородненській громадах Дніпропетровської области. Актуальна інформація є у Facebook, місцевих органах влади та гуманітарних хабах на місцях. У представництвах є можливість отримати психосоціальну допомогу, допомогу дітям, зимовий одяг, ковдри тощо.

Постраждалі від гендерно зумовленого насильства можуть звертатися телефоном +38 050 036 86 65 незалежно від регіону перебування.

***