Сергій Стуканов: досьє українського журналіста та громадського діяча з Донеччини

У межах проєкту «Досьє» Східний Варіант поспілкувався із Сергієм та зібрав основні факти про його життя.

Дитинство та освіта

Сергій Стуканов народився 3 березня 1984 року у Донецьку. З 1990 року жив у Луганську протягом 10 років. У 2001 знову повернувся до Донецька. Закінчив загальноосвітню школу №8 у Луганську, також один рік навчався у Донецькій школі №14.

У 2006 закінчив з відзнакою Донецький національний університет на історичному факультеті за спеціальністю «Історія України». Згодом навчався на аспірантурі на кафедрі філософії Донецького національного університету за спеціальністю «Соціальна філософія та філософія історії».

Сергій став автором понад десятка наукових статей і тез з історії та філософії. Був учасником близько 20 наукових конференцій. Крім цього викладав філософію у Донецькому національному університеті. Згодом — у Донецькому інституті МАУП та Прикарпатському інституті МАУП.

З дитинства захоплюється футболом, любить читати книжки — як нон-фікшн, так і художню літературу. У мирний час полюбляв активний відпочинок та подорожі.

Журналістська і громадська діяльність до війни 

Сергій має чималий досвід журналістської та громадської діяльності. Цей шлях розпочав у 2001. Працював у газеті «Футбольний огляд» (Кадіївка) та був диктором новин на радіо «Спорт-ФМ». 

У 2006 став одним зі співзасновників Донецької молодіжної громадської організації «Поштовх», яка популяризувала серед донеччан українську історію, культуру та мову. Більше про історію донецького «Поштовху» читайте за посиланням.

З 2007 протягом трьох років був учасником Острозького клубу вільного інтелектуального спілкування молоді.

Протягом 2008–2013 років працював позаштатним кореспондентом газети «День». Готував матеріали переважно на суспільно-філософські теми. Долучився до руху добровольців «Простір свободи» і згодом став членом правління. Координував такі проєкти: «Моніторинг кінотеатрів на предмет дотримання законодавства щодо озвучення фільмів українською мовою», «Огляд становища української мови», «Український мовний простір».

Також того часу редагував україномовну газету Донецька «Поштовх Плюс» і був засновником Українського розмовного клубу у Донецьку, куди приходили люди поговорити українською мовою на різні теми, зокрема про кіно, книжки, кохання, екологію.

«Важливо було створити осередок, до якого б приходили російськомовні мешканці нашого міста й починали там говорили українською. Ми спеціально обирали теми, які не були дотичні до політики, але могли зацікавити пересічних донеччан. Так ми хотіли убезпечити себе від непотрібної уваги влади» — розповів Сергій Східному Варіанту.

У 2014 все змінилося

Війна на сході України з боку рф у 2014 змінила плани та робочі процеси. Сергій не був активним учасником тодішніх протестів, однак періодично відвідував донецький Євромайдан, який проходив біля пам’ятника Т.Шевченку, неподалік будівлі облдержадміністрації. 

За час своєї діяльності Сергій плекав серед донецької молоді європейські й українські культурні цінності. З ворожою окупацією це стало неможливим. Сергій зрозумів, що для вільного висловлювання думок та активної громадської діяльності доведеться виїхати з Донецька. Він прийняв рішення їхати до Львова. Там влаштувався в інформаційну агенцію «Гал-інфо». 

У 2016 — знову переїзд, цього разу до Києва. Однак Донецьк залишається у серці Сергія як рідне українське місто, яке тимчасово захопила росія.

Згодом на своїй сторінці у Фейсбук Сергій виставив фото 2009 року, яке підписав: «27 вересня з друзями відвідали перший офіційний матч на відкритій незадовго до того Донбас-Арені. Мені тут 25. У Донецьку все добре. Фото наче з минулого життя».

Протягом перших трьох років після переїзду працював ведучим прямих ефірів на «Громадському радіо». Згодом у 2017 протягом року вів авторську суспільно-політичну програму на телеканалі «Магнолія-ТВ».

Крім цього Сергій був членом Експертної комісії з питань розповсюдження та демонстрування фільмів при Держкіно України.

З липня 2018 року — ведучий на Українському Радіо. Вів підсумкову недільну суспільно-політичну програму «Україна. Сьогодення». Радіоефір для Сергія це не просто робота, тим паче у часи війни. Це зв'язок із суспільством та можливість донести важливі теми. 

У 2019 році Сергій обійняв посаду Керівника аналітичного відділу Центру контент-аналізу, де працює дотепер. Від початку повномасштабного вторгнення у 2022 залучений до національного марафону «Єдині новини».

«Зараз поєдную журналістику (Українське радіо), аналітичну роботу (Центр контент-аналізу), модерую події», — розповів Сергій. 

Нещодавно на Українському радіо стартував проєкт «Батьки-засновники», співавтором якого став Сергій Стуканов. Разом з істориками він досліджує історію попередніх століть починаючи з часів Русі. 

«Нам потрібно знати про людей, які навіть у найдраматичніші часи, коли Україна не мала власної державності й зазнавала тиску та гноблення з боку зверхніх держав, формулювали ідею незалежної української держави й шукали аргументи для такої постановки питання. Ми хочемо познайомити з ними українців», — розповідає Сергій Стуканов.

Сім'я 

У родині Сергія було двоє дітей: він та сестра Юлія — кандидатка історичних наук, викладачка історії. Нині Сергій неодружений.

Соціальні мережі

За життям та роботою Сергія Стуканова можна спостерігати на його сторінці у Facebook та Instagram.

***