12 собак і світові рекорди. Історія родини паверліфтерів з Сєвєродонецька
Володимир і Олена Риндя — сім'я, в якій чоловік рекордсмен Європи та України, а дружина рекордсменка світу з паверліфтингу. Разом з їх двома дочками обожнюють тварин, тому вдома у спортсменів живе 12 собак! «Східний варіант» дізнався секрети «сімейних» спортивних успіхів і про те, як навіть після травми можна стати чемпіонами
Подружжя бере участь в змаганнях з паверліфтингу та тренує інших людей. Стаж їх роботи понад 15 років. Спортом Володимир і Олена займаються протягом усього свого життя.
«Спорт був в моєму житті завжди. Я займався на рівні любителя. Раніше працював в інших напрямках, в більшості своїй не пов'язаних зі спортом. Але завжди тренувався сам і паралельно тренував людей. Я не брав за це гроші. Мені просто подобалося допомагати людям. Це якось випадково стало моєю основною професією. Починав я з ударних видів спорту, брав участь в змаганнях з кікбоксингу», — згадує Володимир.
Риндя Олена — родом з Лисичанська, з дитинства займалася фігурним катанням. Відвідувала секцію з фігурного катання в Льодовому Палаці Сєвєродонецька. Успішно брала участь в змаганнях. Але з часом пішла з цього виду спорту.
Спільний інтерес
Володимир і Олена працювали зовсім в іншій сфері: вона — кухарем в ресторані, він в цьому ж ресторані — охоронцем. Стався службовий роман. У пари був спільний інтерес: їм подобалося разом займатися спортом. Вирішили перейти в паверліфтинг, пройшли піврічні курси на базі Інституту фізкультури. Почали грамотно тренуватися.
«Нам тоді було близько 30 років. Дружина навіть більш вдало виступала на змаганнях, ніж я. Олена — рекордсменка світу з паверліфтингу. Я тільки друге місце зайняв, а вона перше», — ділиться з нами Володимир.
Рекорди спортсменів
У паверліфтингу вперше Володимир вирішив спробувати свої сили 2012 року. Виступав в IPF (основна організація України, підтримувана міжнародним олімпійським комітетом) на змаганнях в Кременчуці. Там став абсолютним чемпіоном України. Потім перейшов в змагання UPC (комітет паверліфтингу України).
«Змагань було багато. Траплялися й невдалі змагання. Це засмучувало, але водночас тільки мотивувало працювати ще наполегливіше. Я аналізував свої помилки. Застосовував знання, досвід. Більше таких невдалих змагань не було: весь час були призи», — говорить він.
Найкращий результат Володимира на обласних змаганнях в IPF — 227,5 кг в жимі лежачи без екіпіровки. Такий рекорд ніхто не міг побити довгий час.
На Чемпіонаті світу 2018-го року Олена зробила світовий рекорд в категорії екстремального жиму. При власній вазі 70 кг Олена підняла штангу в жимі лежачи вагою 55 кг 33 рази. І такий рекорд довгий час тримався. У 2017-му, 2018-му, 2019-му роках Олена вигравала чемпіонат України GPA/IPO. У рейтингу України рекорд Олени займає топове 6 місце. А чемпіонкою Європи з паверліфтингу Олена стала у 2016-му і 2017-му роках.
- Золото в категорії «жим лежачи М1»
- Золото в категорії «жим лежачи extrim»
- Срібло в категорії «жим лежачи open»
- Абсолютний залік — 4 місце.
- Новий рекорд в категорії «жим лежачи М1» з вагою 100 кг.
- Новий рекорд в категорії «жим лежачи М1» з результатом 55 кг X 33 рази.
Реабілітація людей
Володимир тренує команди, готує їх до змагань. Також займається тренуваннями з людьми, у яких були серйозні травми. Тренер уточнює протипоказання, прописує план тренувань. Є такі проблеми здоров'я, які не можуть бути повністю вирішені в тренажерному залі. Але в будь-якому випадку за допомогою тренувань можна полегшити стан людини.
У Володимира було близько 10 клієнтів з важкими травмами, і всі вони реабілітувалися за допомогою тренувань. А деякі з них навіть стали брати участь в змаганнях.
«Серед таких випадків був хлопець з міжхребцевою грижею. Хотів робити операцію. За допомогою тренувань поступово зміцнили йому м'язовий корсет. Все обійшлося без операційного втручання, а в результаті й в паверспорті він став топовим атлетом у ваговій категорії до 100 кг, посів перше місце. І це чудово! У такі моменти радієш за підопічного більше, ніж за себе. Крайній випадок реанімації пов'язаний з клієнтом, у якого була серйозна проблема з ногою. Тепер він уже майстер спорту міжнародного класу. Людина прийшла реабілітуватися і досягла дуже високих результатів. Результат залежить не тільки від мене, а й від наполегливості клієнта. Людина не повинна здаватися, якщо прийшла», — говорить Володимир.
Ніколи не пізно почати
Одного з учнів Володимир почав тренувати, коли тому було 37 років, а в 43 роки любитель став абсолютним чемпіоном України з жиму.
«Звичайно краще, коли ти починаєш займатися спортом раніше. Ти краще відновлюється і більше шансів, але ніколи не пізно почати. Заняття в тренажерному залі стали модними, але вже для зрілих, усвідомлених людей. Дуже мало підлітків займається спортом. І це сумно. В моєму дитинстві “не спортсменів” не було: ми раніше всі займалися. Хотілося б, щоб молодь займалася своїм здоров'ям», — ділиться з нами спортсмен.
Любов до тварин і природи
Крім спорту сім'ю дуже об'єднує любов до тварин. Вдома у спортсменів живе 12 собак. Спочатку завели одну собаку. Володимир займався з нею професійно: пройшли загальний курс дресування та захисно-вартову службу.
«Першу нашу собаку звали Zelmary El Tano. Ми її коротко називали Зеля. Вона стала чемпіонкою світу. Ми завдяки їй навіть до книги потрапили. Писали про цю породу “Бразильський мастиф” і розмістили нашу фотографію. Така була гордість: Зеля набрала 98 балів, як вівчарка. А з часом у нас стали жити й дворняжки. На вулиці побачив — береш додому, хочеться перетримати й комусь віддати. Але якось люди не знаходилися, і вони у нас так всі й залишилися», — ділиться з нами Володимир.
Задоволення, яке за гроші не купиш
Володимир брав участь у змаганнях з понад 2000 учасниками.
«Чим більше конкурентів, тим краще. Коли виграєш, ти відчуваєш таке задоволення, яке за гроші не купиш. Хто пробував, той зрозуміє. Виграти серед рівних — своєрідний кайф. Нехай це ніяк не монетизується, іноді навіть доставляє витрати, оскільки участь в змаганнях відбувається коштом самого учасника. Але ми беремо участь просто для себе. Кожен же живе, щоб отримувати від життя задоволення. Так нехай краще спорт буде “наркотиком”, ніж алкоголь або куріння. Від спорту ти отримуєш і здоров'я, поліпшується якість життя, продовжується молодість», — говорить Володимир.
Поради новачкам в паверліфтингу
✅ Не потрібно відразу ставити собі дуже великі та глобальні цілі. Потрібно йти потихеньку і маленькими кроками.
✅ У будь-якому віці можна починати. Олена почала займатися паверліфтингом після 30 років і домоглася дуже хороших результатів, стала рекордсменкою світу.
✅ У спорті важливий ваш настрій і наполегливість.
✅ Якщо грамотно підходити до тренувань, то все можливо.
✅ Займайтеся спортом! І ви помітите як змінюється на краще якість вашого життя.