Спроба вкрасти чужу культуру: як росіяни брешуть про Архипа Куїнджі

Східний Варіант розповідає про життя Архипа Куїнджі та його прямі звʼязки з Україною.

Сам будував свою долю

Дослідники відзначають три етапи життя художника — маріупольський (з 1841 року до початку 1860-х років), петербурзький (із середини 1860-х років до 1882 року) та мовчазливий (з 1882 до 1910 року). Архип народився в 1841 році на території сучасного Маріуполя. Прізвище його батька було Еменджі, що з татарської означає «трудяща людина». Прізвище Куїнджі він узяв собі у 27 років. У перекладі з урумської мови Куїнджі значить «майстер золотих справ». Рано залишившись без батьків, Архип виховувався спочатку в тітки, потім — у брата. Ще дитиною Архип працював на різних роботах. В той самий час він почав проявляти цікавість до малювання.

Згодом малювання захопило його. Він тренувався усюди, де тільки міг. А будучи підлітком, пішки дістався Феодосії в Криму, щоб навчатися в Івана Айвазовського. Потрапити до відомого художника йому не вдалося, і після повернення до Маріуполя Архип влаштувався помічником ретушера.

Архип Куїнджі навчався в Академії мистецтв Санкт-Петербургу. Вступити з першої спроби не вдалося. За порадою знайомих художників він написав картину «Татарська сакля» і експонував її на виставці. За це здобув звання «вільного художника» та зміг вступити до Академії.

З 1873 року Архип Куїнджі бере участь у виставках Товариства пересувних художників, а це було найбільш авторитетне об’єднання митців того часу. Приблизно в цей період Архип створює свої найвідоміші роботи та починає брати участь у міжнародних виставках. За картини «Сніг» та «Українська ніч» митець здобуває бронзові медалі. У 1879 році Архип Іванович пише значні полотна «Північ», «Після дощу» та «Березовий гай». А у 1880-му році створює найбільш відому картину «Місячна ніч на Дніпрі».

Підприємець, мільйонер, шановний педагог

З 1880-х років Архип Іванович починає вести більш замкнуте життя, але навіть у цей час не припиняє творити. Окрім написання картин, Архип займався підприємницькою діяльністю, став мільйонером, був відомим та шановним педагогом. Та педагогом йому не судилося бути довго. Одного разу студенти вирішили взяти участь у страйку. Архип Куїнджі заступився за своїх вихованців, за що керівництво Академії змусило його написати заяву про звільнення.

За ініціативи Архипа Куїнджі та за його кошти в 1909 році було засновано Товариство художників ім. Куїнджі. Воно підтримувало починаючих митців та тодішні традиції мистецтва.

Багато грошей Архип Іванович віддавав на благодійність. Після смерті весь свій капітал художник заповів Спілці імені Куїнджі, щоби підтримувати початкових та відомих митців того часу. Своїй дружині, яка теж була з Маріуполя, він призначив щорічну пенсію в розмірі 2600 рублів.

В останні роки життя Архип Іванович сильно хворів. 24 липня 1910 року митця не стало. Зараз його поховано в Олександро-Невській лаврі в Пантеоні Видатних діячів культури та мистецтва.

Російська армія знищила музей ім. Куїнджі в Маріуполі, а його картини вкрала

Маріупольці пишалися і пишаються своїм відомим земляком. До повномасштабної війни в місті був бюст молодого Куїнджі, одна із центральних вулиць названа на його честь, також працювали Художній музей та Художня школа його імені. У 2012 році оригінал картини «Місячна ніч на Дніпрі» привозили до Маріуполя. Два місяці її експонували в залах Художнього музею ім. Куїнджі.

Навесні 2022 року російська армія нещадно нищила Маріуполь. Сильно постраждалі житлові будинки на вулиці Куїнджі, його памʼятник було пошкоджено, школа згоріла до тла, а в Художній музей влучила ракета, унаслідок чого було зруйновано дах, вікна та двері. Картини Архипа Івановича, які там зберігалися, були викрадені та вивезені на територію окупованої Донецької області. Це яскравий приклад того, як росіяни поводяться зі спадщиною видатних людей. Вони здатні лише нищити й красти, а потім називати це «своїм».

Сьогодні росіяни називають Архипа Куїнджі «російським художником». Та завідувачка Художнього музею ім. Куїнджі в Маріуполя Тетяна Булі каже, що Архип Іванович завжди памʼятав край, де він народився.

«Не дивлячись на те, що все життя Архип Іванович після Маріуполя прожив у Петербурзі, найбільш визначні його картини присвячені саме природі України. Її він оспівував. Це й “Місячна ніч на Дніпрі”, “Вечір в Україні”, “Українська ніч”, цикл пейзажів, де зображено степи та краєвиди. Звичайно, це й “Чумацький тракт у Маріуполі”», — каже Тетяна Булі.

Архип Куїнджі народився та виріс у Маріуполі, яке є українським містом, попри його тимчасово окупацію росією. У своїх творах митець залишав підпис саме «Україна». Хоча в ті часи поширеним було називати землі сучасної України «малоросією».

Тому Архипа Куїнджі безумовно можна назвати саме українським художником. Його українську приналежність визнають не лише українські музеї, а й зарубіжні. Як, наприклад, Музей Метрополітену в Нью-Йорку. 

Росіяни ж можуть лише красти та привласнювати собі те, що їм не належить. Історія з Архипом Куїнджі вкотре це підтверджує.

***