Імпортні "експерти": як росія використовує іноземців для створення фейків про схід України

Східний Варіант розповідає про таких «експертів» та спростовує фейки, які ті поширюють про Донеччину та Луганщину.

Підтримка росії та легалізація її окупації

На одному з інтернет-ресурсів тимчасово окупованого Маріуполя світиться гучний заголовок російською мовою: «Канадская журналистка раскрыла лицемерные западные СМИ — канадцы взбудоражены». Джерело веде на новинний проросійський сайт «Политнавигатор».

У новині йдеться, що канадська журналістка Іва Бартлетт виступила на Міжнародному форумі в Толфі та розкритикувала західні ЗМІ, які нібито «вірять Україні, але не вірять росії». Іва Бартлетт каже: вона 10 разів була на Донбасі та бачила злочини українських військовослужбовців стосовно цивільних. Конкретних доказів цього Іва не наводить.

За словами канадської журналістки, західні ЗМІ вірять в «українську картинку» зруйнованих росією міст. Наприклад, Маріуполь, каже Іва, зруйнований лише в тих місцях, де українські військові вели оборону. 

Тобто, в усіх, адже українські захисники спочатку тримали позиції на околицях міста, потім вели вуличні бої, а після — відійшли до Азовсталі. Українські військовослужбовці виконували свій обовʼязок під час боїв за Маріуполь та усіма силами, маючи дефіцит військової техніки, снарядів та неможливість доукомплектування, захищали місто. Нагадаємо, якби росія не почала повномасштабне вторгнення та не перетнула український кордон в декількох місцях, жодне місто не довелося б захищати, і воно не було б зруйноване. 

Іва Бартлетт використовує все ті ж давно знайомі проросійські наративи: українські військові самі обстрілювали домівки цивільних, використовували мирних як «живий щит», брали людей у заручників тощо. Конкретних доказів знову немає, лише посилання на невідомих мешканців Волновахи, які нібито бачили, як українські військові обстрілювали лікарню ще до того, як підійшла російська армія.

У словах Іви простежується спроба відбілити російських окупантів, які нібито не мають жодного відношення до руйнування Маріуполя. Вона подає інформацію так, наче це українські військовослужбовці своїми руками знищили все місто, а росіяни тільки зайшли та звільнити його.

У статті «Политнавигатора» також надаються коментарі західних глядачів, у яких вони підтримують Іву Бартлетт у її словах. Немає чіткого посилання, хто ці глядачі, як їх звати та звідки вони взялися.

Хто така Іва Бартлетт?

Іва Бартлетт народилася в США, виросла в Канаді. Після університету проживала в Південній Кореї, де викладала англійську мову. Про це вона розповідала під час одного зі своїх інтерв’ю. У 2008 році приїхала до міста Газа в Палестині, де прожила 3 роки. Там вела особистий блог для російського Russia Today та висловлювала підтримку режиму Башара Асада. Нагадаємо, що Башар Асад боровся із сирійськими повстанцями за допомогою російської армії.

Під час висвітлення війни в Сирії Іва опублікувала матеріали, у яких стверджувала, що рятувальні операції неурядової сирійської волонтерської організації «Білі каски» є постановами. Пізніше її заяви розвінчали міжнародні журналісти.

Після початку російсько-української війни у 2014 році та після повномасштабного вторгнення росії в Україну 2022 року Іва Бартлетт очікувано підтримала країну-агресорку. Цікаво, що останні роки Бартлетт проживає в росії, оскільки «на Батьківщині та в Європі її переслідують».

Чи не увесь свій карʼєрний шлях Іва співпрацює з російськими медіа, підтримуючи їхню многолітню агресивну риторику.

Що за Міжнародний форум у Толфі?

Зашкальний рівень проросійської пропаганди в словах канадської журналістки цілком зрозумілий. Тепер саме час розібратися, що це за Міжнародний форум у Толфі. Про нього немає інформації в провідних засобах масової інформації України, росії чи інших європейських країн. Після нетривалих пошуків стає відомо, що Толфа — це комуна в Італії, де і проходив форум у жовтні цього року. Серед тем: «Війна НАТО проти росії», «Світова фінансова криза», «Ізраїль та Близький Схід», «БРІКС і багатополярний світ». На YouTube у прейлисті «Tolfa International Forum» можна знайти відеозаписи 11 виступів із форуму, два з яких — Іви Бартлетт. Аудиторія одного з її виступів — два ряди глядачів. Ото дійсно рівень міжнародного форуму.

Серед інших спікерів форуму міжнародного масштабу — Ґленн Дізен і Патрік Хеннінгсен. Хто це такі?

Ґленн Дізен, згідно з відкритими джерелами, є норвезьким політологом, який підтримує режим володимира путіна та російську військову агресію в Україні. Дізен є постійним коментатором російського телеканалу Russia Today. На форумі в Толфі він доповідав на тему «Війна НАТО проти росії».

Патрік Хеннінгсен є британським журналістом та політологом, якого теж активно використовують проросійські ЗМІ. Він називає дії з 2014 року українських військових на Донбасі стосовно цивільних «геноцидом» та наголошує, що західним країнам варто скасувати санкції для росії. У березні 2024 року Патрік Хеннінгсен був іноземним спостерігачем на виборах так званого президента рф путіна. Про це йшлося в російських ЗМІ.

Цілком зрозуміло, що частина доповідачів Міжнародного форуму в Толфі — це проросійські діячі, які підтримують режим володимира путіна та повномасштабне вторгнення росії в Україну. Та чи можна назвати Міжнародним форумом захід, де зібралося два ряди глядачів? Можна припустити, що такий захід є проплаченим із боку росії задля створення ілюзії «міжнародної підтримки».

«Особливої ваги пропаганді додає, якщо тезу підтвердить хтось імпортний»

Іноземці систематично стають у пригоді росіянам, щоби показати назовні чи «для своїх», що росію підтримують, а картина світу від української влади чи тих, хто вказує на злочини рф, — хибна. Про це розповідає Олексій Півторак, заступник керівника Центру досліджень «Детектор медіа».

«Пропагандистам нема сенсу на підтвердження картини світу, яку вони захищають, використоувати як “експерта” того, хто їх картину світу розвінчує. Вони тоді би наблизилися до журналістів. Однак пропагандисти будують свої повідомлення так, щоб виставити позицію опонентів слабшою чи корисною тезам, які їм треба просунути. І для формування видимості правдивості тези пропагандистів якраз служить образ “експерта”, третьої незалежної особи, яка насправді підтверджує потрібне пропаганді», — розповідає пан Олексій.

Особливої ваги пропаганді додає, якщо тезу підтвердить хтось імпортний, каже заступник керівника «Детектор медіа». Інколи імпортні джерела можуть використовувати без їхнього імені. Їхні слова перекрутять, додумають чи викинуть із контексту. Ще пропагандисти можуть придумати та намалювати обкладинку поважного видання. Й інтерпретувати її, як зручно.

«Але є “імпортні” люди, які добровільно беруть участь у російській пропаганді. Частина із цих людей імпортними прикидаються. Ось візьмімо іспаномовну блогерку Лю Сівая. Вона уродженка росії. Вивчила іспанську. І, каже, що якби не карантин через COVID-19, то вона не дорвалась би до блогерства від соціальної ізоляції. А тепер вона добровільно поширює російську пропаганду іспанською. І коментує події у світі так, як це прийнято на російських пропагандистських ресурсах тільки іспаномовним медіа», — розповідає Олексій Півторак.

Як приклади таких «імпортних пропагандистів» пан Олексій наводить блогерку з Латвії Софію Васільєвську. Вона жила в деяких європейських країнах, а після поїхала до росії та білорусі просили притулку. Якщо такі експерти вже тривалий час проживають у росії, або попросили в неї притулку, для російської пропаганди вони все одно залишаються «іноземними експертами». Софія Васільєвская, наприклад, є «латвійською» експерткою з питань ЄС і Латвії.

«Про таких людей може скластись враження, що вони тікають до росії, коли отримують у своїх державах недовіру. Але це лише один відтінок корисних російській пропаганді експертів, від яких ніхто не чекав, що вони відчують себе “росіянами”. І такі люди частіше мають ресурси, щоб жити своїм життям. І працювати на російську пропаганду час від часу. Але для суспільства, звідки такі люди походять, втеча до росії означає втрату авторитету, який ці люди мали раніше. Тоді як у росії факт прибуття таких людей стає приводом творити нову пропаганду», — розповідає Олексій Півторак.

Є такі, хто не є вигнанцями у своїй країні, і тому живуть не в росії. Вони приїжджають до рф у справах чи поспостерігати за російськими виборами без вибору і хвалити їх за «демократичність».

«Це можуть бути як політики, блогери, випадкові шанувальники Росії. Чи ті, хто найнявся працювати в російських пропагандистських медіа. У США і в частині Європи, яка входить у ЄС є цілий кластер таких експертів. Частина з них мають владу, як Віктор Орбан в Угорщині чи Роберт Фіцо в Словаччині і представники їхніх політсил. Такі ж є в Азії, Африці й Америці. Крім політиків, поживу російській пропаганді дають бізнесмени. Згадаймо, одного із найбагатших людей у світі Ілона Маска. Є такі іноземці-лідери думок, як Такер Карлсон, які їздять у росію для підготовки контенту. Так американські конспірологи стають підставками під мікрофони для російських чиновників чи інших пропагандистів», — підсумував Півторак.

***