Другі роковини теракту в Оленівці. Як росія продовжує брехати про свою непричетність
У ніч із 28 на 29 липня 2022 року росіяни вчинили масове вбивство українських полонених у колонії Оленівки. Тоді загинуло 54 українських військових і понад 130 були поранені. Досі винні не покарані, а росіяни вкрай неохоче обмінюють захисників, які були поранені.
Російські пропагандисти брешуть про те, що сталося в Оленівці. В обстрілі колонії вони звинувачують Збройні сили України, а зброєю, з якої це було зроблено, називають ракети HIMARS. І хоч ця заява вже була спростована міжнародними організаціями, росіяни продовжують брехати.
«Ми є голосами наших рідних»
У січні 2023 року ООН розформували місію розслідування теракту в Оленівці. Це стало великим ударом для родин військовополонених, які загинули або постраждали під час теракту. Тому вони обʼєдналися та зареєстрували громадську організацію «Спільнота родин Оленівки», яка обʼєднує родичів загиблих або постраждалих під час теракту. Уже понад два роки вони привертають увагу України та світу до трагедії.
Днями активістки «Спільноти родин Оленівки» та дружини військовополонених, які були в колонії під час теракту, провели брифінг із метою нагадати про важливість боротьби за їхніх рідних. Вони розказали, що в червні вперше за увесь час вони мали можливість поговорити зі своїми чоловіками через соціальні мережі. Розмова була недовгою, повною емоцій та сліз.
«Я звертаюся до Президента України Володимира Зеленського, до керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, до керівника ГУР, до очільника Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими з проханням повернути мого чоловіка й батька моєї доньки. Він пройшов оборону Маріуполя, втратив там брата-близнюка, перебрався на “Азовсталь”, звідки продовжив оборону. Він виконав наказ та вийшов у полон з обіцяним поверненням. Натомість він уже третій рік з іншими хлопцями в полоні», — розповідає Анна Лобова, дружина важкопораненого під час теракту.
Марія Алєксєєвич одружилася зі своїми чоловіком дистанційно 27 квітня 2022 року, коли він був на Азовсталі. Минулого місяця вона вперше почула свого чоловіка за ці два роки. Вона побачила його лише хвилину, але зрозуміла, що він тримається і вірить, що Україна робить усе задля його повернення.
«Мій чоловік — боєць бригади “Азов”, який обороняв Маріуполь майже три місяці, який виконував усі накази командування і накази вищого військового керівництва України. Він вийшов з “Азовсталі” в полон 16 травня 2022 року в надії на те, що є гарантії та домовленості, що їх якомога швидше обміняють. Але вже понад 26 місяців мій чоловік разом зі своїми побратимами утримується в російській в’язниці», — каже Марія.
Чоловік Анастасії Гондюл також був важко пораненим під час теракту в Оленівці. Минулого місяця вона вперше за два роки побачила його через відеозвʼязок.
«Він тримався. Я ревіла, а він мене заспокоював. Він сказав, що чекає повернення, і щоб син його не забував. А дитина просить показати відео з нашого довоєнного часу, де ми були щасливі всі разом, бо забуває голос тата. Мій брат уже не дочекався мого чоловіка. Він боровся за його повернення разом зі мною. Два місяці назад я його поховала. І мій випадок, на жаль, не поодинокий. Багато батьків уже не дочекалися своїх дітей», — розповіла Анастасія.
Родини виступають за започаткування на державному рівні дня скорботи та вшанування памʼяті захисників, страчених унаслідок теракту в Оленівці. Минулого вересня петиція про це зібрала 25 тисяч підписів на сайті Офісу Президента. Але відповіді на неї досі немає.
«Відверто кажучи, то державні органи України жодного разу нам не повідомили інформацію про наших чоловіків. Ні про місце утримання, ні про те, що було з ними після теракту в Оленівці, ні про поранення, які вони отримали. Свідчення звільнених захисників — ми все це шукали самостійно ці 26 місяців», — кажуть представниці «Спільноти родин Оленівки».
Східний Варіант направляв інформаційний запит до Офісу Президента, щоб дізнатися стан розгляду петиції про день скорботи та вшанування пам’яті захисників. Відповідь не була отримана.
Визнали слід росії тільки через два роки
25 липня цього року Управління ООН із прав людини опублікували заяву про теракт в Оленівці. Повідомили, що росія так і не надала доступ міжнародним розслідувачам до місця трагедії.
«Влада російської федерації вжила заходів, які стали на заваді незалежним зусиллям щодо встановлення фактів вибухів в Оленівці. Місце події не лише не було збережено, а і спотворено, а речові докази були пошкоджені. російська федерація не допустила спостерігачів ООН на цю територію, а також не проводилися інші незалежні експертні аналізи. Натомість російська влада заявила, що удар було завдано ракетами HIMARS, випущеними Збройними силами України», — повідомили в Управлінні.
В Управлінні дійшли висновку, що вибухи не були спричинені ракетами HIMARS, випущеними Збройними силами України.
«Хоча точний тип зброї та точне місце її розташування визначити не вдалося, ознаки структурних пошкоджень, вочевидь, збігаються з траєкторією снаряда, який рухався зі сходу на захід», — йдеться в заяві.
Російські пропагандисти продовжують брехати
Представники рф і досі звинувачують у скоєнні теракту Збройні сили України. До того ж відмовляються надати доступ до місця трагедії міжнародним експертам. Цілком зрозуміло, якби не було чого приховувати, росія без проблем запросила б іноземних представників.
Чи не найбільший фейк росіян — «колонію в Оленівці обстріляли ракетами HIMARS». Майже одразу після теракту експерти повідомляли, що пошкодження не притаманні принципам роботи HIMARS. Генштаб ЗСУ повідомляв, що в ніч на 29 липня 2022 року українська артилерія не працювала по тих територіях.
CNN у серпні 2022 року опублікувало розслідування, де прийшло до висновку, що обстріл був вчинений не ракетами HIMARS. Це ж підтвердили в ООН.
росія і далі не визнає своєї провини через теракт в Оленівці. І жодним чином не сприяє в розслідуванні злочину. Сподіваємося, що винні будуть покарані за свою жорстокість та нелюдяність.
У цей день згадуймо українських захисників, які загинули під час теракту в Оленівці. Віримо, що всі наші військовослужбовці скоро будуть вдома.