"Працювати та отримувати задоволення від роботи": як родина з Краматорська відкрила бізнес на Полтавщині

Від кав’ярні до пандемії

Почати життя з нуля в іншому місті — випробування не з легких. Але саме безвихідь стає для багатьох переселенців тією рушійною силою, що дає крила на реалізацію найсміливіших ідей. Родина Нєжнікових, яка переїхала на Полтавщину з Краматорська, саме з таких людей.

Олена та Дмитро Нєжнікови народилися у Краматорську. Олена здобула професію перукаря та майстра манікюру, а Дмитро навчався у Донбаській державній машинобудівній академії. Та знайомство внесло корективи у їхнє життя — вони вирішили відкрити власну кав’ярню.

До вибору місця для закладу Нєжнікови підійшли дуже ретельно. Вони зняли приміщення у районі, де було розташовано кілька навчальних закладів, розраховуючи на студентів як на постійних відвідувачів.

 «Бо нічого схожого на кафе там не було», — згадує Дмитро.

Подружжя зробило ремонт і придбало необхідні меблі та обладнання. Кав’ярня відчинила двері у серпні 2019 року.

Але не встигли Нєжнікови налагодити свій бізнес, як через пів року розпочалася пандемія COVID-19. Усі навчальні заклади, на студентів яких сподівалося подружжя, перейшли на дистанційне навчання.

«Відвідувачів стало значно менше, а ми опинилися в дуже складній ситуації. Продажі майже зупинилися, впродовж декількох місяців працювали тільки на комунальні послуги. Але згодом все трохи вирівнялось», — пригадує Дмитро.

Проте Нєжнікови не склали руки. Бо їм вдалося за короткий час напрацювати свою постійну клієнтуру. Ці віддані відвідувачі продовжували підтримувати їхній заклад, допомагаючи йому пережити скрутні часи. З плином часу ситуація поступово стабілізувалася, і бізнес подружжя почав відроджуватися.

Війна змінює плани

Неподалік будинку родини Нєжнікових у Краматорську розташований аеродром, тож о 4 годині ранку 24 лютого 2022 року вони, як ніхто відчули початок війни. Бо аеродром почали обстрілювати в першу чергу.

«Розмови про війну я чула, але не вірила. Взагалі не вірила, що таке може бути. Це не вкладалося і навіть зараз не вкладається у моїй голові, куди дивиться світ? Як це можливо у XXI столітті?» — з сумом згадує Олена.

Обстріли не вщухали, тож наступного дня родина вирішила поїхати до селища Яцьківка, де в них був невеликий будиночок. Але й там довго затриматися не вдалося — бої за Ізюм не припинялися, який був розташований у 30 хвилинах їзди.

«То, мабуть, була доля, за 4 години після нашого виїзду з  Яцьківки, російські окупанти почали скидати на село авіабомби», — говорить Олена.

Саме тоді доля привела Нєжнікових на Полтавщину. Батько Дмитра, який працював підрядником на Полтавському ГЗК, порадив родині перебратися до Горішніх Плавнів. Тож у березні 2022 року разом із сином, мамою, бабусею та двома собаками вони переїхали на нове місце.

Від безвиході до нових ідей

Попри всі труднощі, з якими зіткнулася родина Нєжнікових після вимушеного переїзду з Краматорська, на новому місці їх приємно здивувало ставлення місцевих жителів.

«Нам траплялися лише доброзичливі люди. Однак були й такі, хто, користуючись ситуацією вимушених переселенців, намагався нажитися. Деякі пропонували винаймати житло за 16,5 тис. грн/міс., а самі при цьому винаймали ту ж саму квартиру значно дешевше», — ділиться Олена.

У Дмитра, який мав 2 групу інвалідності, шансів знайти роботу не було взагалі. Олена стала до роботи як майстриня манікюру. Втрату власної справи в Краматорську переживали дуже важко. Але не впали духом.

Якось, прогулюючись парком у Горішніх Плавнях, Нєжнікови помітили, що тут бракує закладів, де можна придбати освіжаючі напої та солодощі. Це й стало поштовхом для їхнього нового підприємницького задуму.

 «Ми вирішили відкрити тут кіоск, щоб продавати містянам каву, чай, лимонад та смаколики — з фокусом на дітей та мамусь із візочками, які часто й густо гуляють тут», — розповідає подружжя.

Необхідність заробляти, щоб мати змогу достойно жити, спонукала підприємців діяти рішуче. Хоча, звісно, страх розпочинати щось своє з нуля був.

«Ми добре знали, що та як робити і яка дозвільна документація має в нас бути. А знайомі допомогли за кілька разів перевезли обладнання з Краматорська», — розповідає Дмитро.

Звичайно, страх відкривати бізнес з нуля все одно був. Але, як влучно зауважила Олена, «коли дієш, то менше думаєш про погане». А необхідність заробляти на життя спонукала Нєжнікових рішуче діяти.

Робота з душею

Працювати та отримувати задоволення від роботи — можна, переконане подружжя Нєжнікових.

«Кіоск чи професійно облаштована мобільна кав’ярня — це все одно щоденне задоволення від спілкування з людьми, від того, що ви можете дарувати їм радість та хороший настрій», — зазначають вони.

Разом з кавою, чаєм та іншими напоями в продажі смачні вафлі, морозиво, хот-доги, щоб порадувати своїх покупців будь-якого віку.

«Ми вкладаємо душу у свою нову справу, адже вона дозволяє нам не лише заробляти, а й реалізовувати свої ідеї та приносити задоволення відвідувачам», — діляться своїми думками Олена та Дмитро.

Нові виклики та плани

Проте Нєжнікови усвідомлюють, що МАФ може працювати лише в теплу пору року, адже приміщення не обладнане для роботи у холодну пору, та й відвідувачів в парку в цей час небагато. Тому подружжя наразі перебуває у пошуку більш відповідного приміщення, де їхній бізнес зможе функціонувати цілорічно. Для цього їм доведеться додатково закупити необхідне обладнання та меблі, щоб професійно облаштувати нове місце.

«Ми хочемо, аби наша кав’ярня працювала незалежно від погодних умов і могли радувати наших відвідувачів смачними напоями та закусками в будь-який час», — ділиться планами Дмитро.

Нєжнікови прагнуть розвивати свою справу та зробити її ще більш затишною і привабливою для клієнтів.

За період роботи підприємці зрозуміли, що свого часу зробили правильний вибір — робити щось корисне, а не чекати, коли ж настане можливість повернутися до попереднього життя. За цей час кожен усвідомив, що як раніше вже не буде.

Філіжанка ароматної кави, запашного чаю разом зі смаколиками — що може бути краще в такий непростий час? Нехитра справа, яка приносить задоволення й собі, й решті людей, дозволяє підприємцям Нєжніковим триматися на плаву й мати впевненість у завтрашньому дні. Попри всі труднощі, родина змогла реалізувати своє підприємницьке покликання та відкрити мобільну кав’ярню, яка стала їхнім новим життєвим проєктом.

Тож якщо вам захочеться ароматної кави, освіжаючих напоїв та смачних смаколиків під час прогулянки, завітайте до затишного МАФу родини Нєжнікових, який розташований у міському парку відпочинку біля «Веселих гірок» та каси продажу квитків на атракціони. Тут ви зможете не лише насолодитися смачними напоями та закусками, але й підтримати родину, яка знайшла в собі сили почати нове життя після вимушеного переїзду.

***