1645 чи 1676? Який справжній рік заснування Слов’янська

Довгий час вважалося, що датою заснування міста Слов’янськ є 1676 рік. Однак у 2001 році вийшла постанова Кабміну, який відлік історії міста починався з 1645 року. Водночас досі є ті, хто дотримується версії про заснування міста саме в 1676 році.

Східний Варіант розбирається, який справжній рік заснування Слов’янська й до чого тут козаки.

Чому виникла суперечка щодо дати заснування

Територія, на якій розташований Словʼянськ, з давніх-давен мала великий потенціал. Тут сформувалися солоні озера, а значить можна було виготовляти сіль. Поруч протікає річка Казенний Торець, що створює можливості для сільського господарства. Тож не дивно, що із часом тут зʼявилися перші поселення людей.

Згідно з офіційними документами, датою заснування міста Словʼянськ вважається саме 1645 рік. Про це розповів начальник Словʼянської міської військової адміністрації Вадим Лях:

«Офіційною датою заснування Словʼянська вважається 1645 рік. Дата була затверджена у 2001 році постановою Кабміну. До цього датою заснуванням вважали 1676 рік. До 1784 року поселення називалося Тор, ще раніше до початку ХVІІІ століття — Солоний. Історичним обґрунтуванням дати 1645 рік є факт, що в той рік на переправі «Торський перелаз» через річку Тор (Казенний Торець) московським урядом було побудовано деревʼяне укріплення — «осторожек», для захисту території біля солоних озер».

Отже, зараз офіційний рік заснування Словʼянська — 1645.

Щоб визначити рік заснування міста, існують певні критерії, один із яких — наявність першочергових документів, які були складені саме в ті роки, які вони й висвітлюють.

Про це розповідає краєзнавець зі Словʼянська Ігор Гулько. Під час власних досліджень він знайшов близько 10 історичних документів другої половини 17 століття, які стосуються безпосередньо історії Слов’янська. У них вказано, що місто було збудовано в 1676 році. Тож, на думку Ігоря Гулька, саме цей рік доцільно вважати роком заснування Слов’янська.

Поселення, які існували до 1676 року на території сучасного міста, не були постійними. Зафіксовано, що сюди приходили козаки з теренів центральної України. Вони залишалися тут на певний час, займалися видобутком солі, а отримавши товар — йшли додому. Були й спроби побудувати місто. Перша — в 1648 році, коли московський цар Олексій Михайлович підписав указ про будівництво на торських озерах. Однак цього так і не сталося.

У 1653 році на озера відправили валуйських станичників із метою дізнатися, що відбувається на цих землях. Виявилося, що сюди прийшли «зарубіжні черкаси» чисельністю 400 осіб. Черкасами тоді називали козаків, пояснює Ігор Гулько. А будівництво самого міста Словʼянськ почалося тільки в 1676 році.

Версія доктора історичних наук Василя Пірка

Історичні події тих часів на території сучасного Словʼянська описав доктор історичних наук Василь Пірко у роботі «Заселення Донеччини у XVI-ХVІІІ ст.». У 1645 році для захисту московський уряд зобовʼязав новостворений Чугуївський повстанський полк збудувати при Торській переправі осторожок і нести в ньому постійну сторожову службу від настання весни й до першого снігу. А вже в листопаді 1646 року московський цар Олексій Михайлович наказав негайно розшукати козаків, що передчасно покинули острожок на Торі, покарати їх батогами й відправити назад добувати визначений їм термін сторожової служби.

«В тому ж році була дана царем вказівка козацькому отаманові Протасєву, який супроводжував до Торської переправи кримських послів, підібрати на Торі місце, де можна було б збудувати «жилой город». У ньому передбачалося поселити вихідців із Правобережної України, що виявили бажання поселитися в межах Російської держави. Оглянувши місцевість, Протасєв дійшов висновку, що найбільш придатна для побудови міста місцевість у межиріччі Сіверського Дінця та Тору, поблизу Маяцького озера, оскільки поруч знаходився Маяцький ліс, а в Дінці — прекрасна питна вода, у той час, як вода в річці Тор була солонувата. Протасєв у своєму звіті також повідомляв, що в районі Маяцького озера достатньо землі для забезпечення майбутніх мешканців міста ріллею та сінокосами», — писав Василь Пірко.

12 квітня 1648 року білгородському воєводі була направлена царська грамота, у якій доручалося укомплектувати загін з боярських дітей, козаків, станичнів, гарматників у 500 осіб та відправити на Тор для побудови міста.

«Однак, отримавши царську грамоту, воєводи міст звернулися до царя та Боярської Думи з проханням скасувати це розпорядження, мотивуючи тим, що нікого направляти на Тор у цьому році, оскільки в самих порубіжних містах неспокійно та відсутні необхідні кошти на спорядження експедиції», — писав Василь Пірко.

З робіт доктора історичних наук стає зрозуміло, що на момент 1663 року на річці Тор не існувало жодних укріплень. Він зазначає, що дехто з краєзнавців схильний вважати, що Маяцький острог був збудований в 1644 році, а Тор під передзвін кремлівських курантів і салюту 45 гармат у місті Торі — в 1645 році. Та коли б вони існували, то захисники тих земель використовували їх під час сутичок із нападниками, зазначає історик.

Тому Маяцький острог, пише Пірко, збудували в 1663 році для захисту від нападників.

«Участь робітних людей та мешканців Маяцького в антиурядових актах 1668 і 1670 рр., а також почастішання татарських нападів, у зв’язку з турецько-російською війною 1673–1681 рр., змусили царський уряд приділити більше уваги зміцненню обороноздатності цього регіону. В 1676 р. за вказівкою царя білгородським воєводою Г. Ромодановським на Тор була направлена нова експедиція під керівництвом Р.Маслова, якій доручалася не тільки охорона регіону, але і зведення поруч із соляними озерами укріпленого містечка поселення в ньому вихідців «из малороссийских заднепровских городов». Цією експедицією при Кривому озері була закладена невеличка фортеця, що послужила основою «жилого города» Соляного, а на рубежі XVII–XVIII ст. у зв’язку з перенесенням центру солеваріння на Бахмут за ним закріпилася назва Тор (в 1784 році — перейменовано в місто Слов’янськ)».

Отже, Василь Пірко у своїх дослідженнях також дотримуватися думки про те, що Словʼянськ бере свій початок як постійний населений пункт усе ж у 1676 році. Водночас він згадує, що й до цього тут велася діяльність із видобутку солі й були тимчасові поселення.

***
Таким чином, офіційною датою заснування Словʼянська сьогодні є 1645 рік. Хоча серед краєзнавців та істориків є версія щодо 1676 року.

Минулого місяця Верховна Рада України зареєструвала проєкт Постанови про памʼятні дати та ювілеї 2026 року. Згідно з нею, наступного року планують відзначити 350-річчя із часу заснування міста Словʼянська (тобто, починаючи з 1676 року). Виходить, що суперечка щодо дати заснування існує навіть на державному рівні.