Майбутнє із залишків: як ресайклінг будівельних матеріалів змінить відбудову Донеччини та Луганщини

670 тисяч тонн відходів руйнації

В Україні від початку повномасштабного вторгнення накопичилося вже 670 тисяч тонн відходів руйнації. Їхня значна частина — це будівельне сміття, яке утворилося внаслідок обстрілів РФ.

У деяких випадках такі залишки везуть на полігони спеціального призначення. Але це не є повноцінним та дієвим рішенням. Адже там такі матеріали також не несуть добра довкіллю, та й самих полігонів в Україні просто не вистачить, щоб умістити ці 670 тисяч тонн. І цифра, на жаль, збільшується чи не кожен день.

За відсутності правильної утилізації це сміття потраплятиме в ґрунти та ґрунтові води, забруднюючи довкілля.

Одне з можливих рішень — це перероблення будівельних залишків на новий матеріал для повторного використання, у тому числі для будівництва нових будинків, яких так не вистачає тим, хто втратив свої домівки. Докладніше розбираємося, які є плюси та мінуси такого рішення, та як його вже сьогодні реалізують в Україні.

Повторне використання будівельних залишків

У багатьох країнах світу будівельні відходи вже давно використовують повторно для зведення житлових та нежитлових будівель.

Фахівці громадської спілки «Досить труїти Кривий Ріг» у 2023 році представили аналітичний звіт, у якому описали іноземний досвід ресайклінгу будівельних відходів та перспективи цього рішення в Україні.

"У більшості країн Європи рівень їхньої переробки досить високий. Так, у Нідерландах у повторне використання йде близько 90 % будівельних відходів, у Бельгії — 87 %, у Данії — 81 %, у Великобританії — 45 %, у Фінляндії — 43 %, в Австрії — 41 %», — йдеться у звіті.

Річ у тому, що за кордоном на законодавчому рівні створені такі умови, що підприємцям значно вигідніше переробляти будівельне сміття, а не вивозити його на полігон.

Проте і в Україні, попри відсутність законодавства, яке сприяє вторинному використанню сировини, уже застосовуються рішення з переробки відходів руйнації в сировину для будматеріалів чи самі будматеріали.

Досвід компанії «Нео-Еко Україна»

Уже другий рік переробленням будівельного сміття в нашій країні займається «Нео-Еко Україна». Вона є партнером французької компанії Neo-Eco France, яка, своєю чергою, відома досвідом у сфері промислових інженерних послуг. Їхня сутність — це орієнтація на циркулярну економіку.

«Циркулярна економіка передбачає повторне використання всього, що вже було вироблено, та створення із цього нової продукції. Відбувається таке собі коло. Війна в Україні триває, і це будівельне сміття накопичується, відбувається руйнування тисячів обʼєктів цивільної, соціальної інфраструктури, відповідно утворюються мільйони тонн будівельного сміття», — пояснює проєктна менеджерка «Нео-Еко Україна» Лідія Шимон.

Лідія розповідає, що «Нео-Еко» почала працювати в Україні минулого року після деокупації Київської області. Французька компанія одразу зрозуміла, що в Україні утворюватиметься багато будівельного сміття, тож вона потребуватиме такої ініціативи, як циркулярна економіка.

Перший проєкт «Нео-Еко Україна» розпочала в Гостомелі. Після деокупації компанією було демонтовано чотири будинки за вісім тижнів. Отримані будівельні матеріали переробили та відправили на аналіз, який показав, що вони повністю придатні для нового виробництва.

Лідія Шимон докладно пояснює принцип їхньої роботи. Будівельне сміття, яке утворилося внаслідок воєнних дій, не завжди є чистим. У більшості випадків це змішані залишки, які містять у собі небезпечні матеріали, наприклад, азбест. Тож спочатку треба все це відокремити. Ця робота зазвичай виконується спільно за допомогою техніки та людської сили.

«У першу чергу ми демонтуємо будинки, які вже не можна відбудувати. Усі відходи сортуються, відділяється метал до металу, пластик до пластику, дерево до дерева. Усе окремо утилізується. Метали ми не переплавляємо, ми перенаправляємо їх на спеціальні заводи, які це роблять. Будівельне сміття, наприклад, бетон або цегла, ми можемо переробити на місці на фракції — це такі подрібнені часточки. Тобто на місце завжди приїжджає команда разом із технікою, таким чином ми уникаємо логістичних витрат і надаємо місцевим роботу», — розповідає Лідія Шимон.

За результатом такої роботи отримують новий будівельний матеріал, який використовують як підсипку до сумішей, або в новому будівництві. У «Нео-Еко» зазначають, що вони займаються тільки переробкою будівельних залишків, а за зведення нових будинків відповідають уже конкретні компанії та міські адміністрації.

Важливим моментом цього рішення є потреба відсортовувати будівельні залишки на чисті та забруднені. Адже будинки, зруйновані ракетами та снарядами, піддалися зовнішньому впливу зброї та можуть нести загрозу для людини. Лідія Шимон каже, що це значно ускладнює процес переробки, але не унеможливлює його:

«Насправді тут дуже просто. Перед тим, як почати працювати, у процесі та після нього, потрібно робити детальні аналізи. Спочатку приїжджає інженер, оцінює ситуацію, потім ми віддаємо зразки перед початком деконструкції, у процесі та коли вже за фактом отримуємо вихідний матеріал. Головне — відповідально ставитися до цього. Ми робили аналізи як у Франції, так і в Україні. Усюди був позитивний результат наших нових будівельних матеріалів».

Але пані Лідія зазначає, що зробити новий будівельний матеріал можна не з усього.

Процес переробки будівельного сміття є значно дорожчим, ніж будування з нуля. І, звичайно, варіант усе викинути є легшим та швидшим. Але, якщо ставити на терези ці два рішення, легший варіант не зрівняється з масштабами екологічної катастрофи, яка може бути.

«Тут потрібно обирати. Або ми жертвуємо, наприклад, дороговизно. Або ми обираємо те, де в нас потім не буде місця, де нам жити, грубо кажучи», — зазначає Лідія Шимон.

Зараз «Нео-Еко Україна» розпочали свою роботу з переробки будівельних залишків у Миколаєві. У їхніх планах поступово розширюватися Україною та більше впроваджувати принципи циркулярної економіки. Не виключає компанія і можливість роботи на Донеччині та Луганщині. Та для цього потрібні умови деокупації та безпеки.

«Звичайно, як тільки території будуть деокуповані, ми почнемо працювати в містах, які постраждали найбільше. У Маріуполі, Бахмуті тощо. Тому що це саме наша сфера діяльності. І сильно постраждалі міста — це якраз те, за що ми хотіли б братися, тому що вони максимально потребують такого втручання і таких проєктів. Але працювати на територіях, де постійні бойові дії, ми не можемо. Це унеможливлює роботу, тому що ми несемо відповідальність за нашу команду», — каже проєктна менеджерка «Нео Еко Україна».

Досвід ізраїльської компанії GreenMix

Минулого року стало відомо, що ізраїльська компанія GreenMix запропонувала Україні свій досвід та комплекс технологій, які допоможуть ефективно вирішити питання демонтажу пошкоджених багатоповерхівок. Компанія має власні потужні екскаватори демолятори, які можуть демонтувати навіть десятиповерхові будинки.

Поки що невідомо про подальший розвиток перемовин української та ізраїльської сторін щодо цього питання. Але така інвестиція може стати черговим посиленням уже наявного в країні досвіду з перероблення будівельного сміття.

Можливості використання побутового сміття

Крім вторинного використання будівельного сміття, в Україні існують технології переробки пластикових пляшок у нові корисні предмети. Ольга Лекова — переселенка з Донецька, у 2022 році вона заснувала підприємство «Recast Plastic», що займається створенням меблів для укриттів із переробленого пластику.

Гранули для цього закуповують в інших підприємств-переробників. Враховуючи кошти на закупівлю та логістику, рішення не найдешевше, проте Ольга пропонує порівняти технологічний шлях різних процесів виготовлення:

«Для деревʼяних меблів спочатку треба посадити дерево, виростити його, зрубати, висушити, обробити, зробити заготовки, виготовити меблі. Але найголовніше — замість зрубленого дерева треба посадити нове. А пластик — це нескінченний ресайклінг, якщо, звісно, не змішувати різні види пластику, так їх буде важко переробити».

З переробленого пластику також можна виготовляти фурнітуру для будівництва — дюбеля, різні фіксатори, відра будівельні, деякі види гофр, а також сантехнічні перегородки, ручки, елементи декору, поручні для сходів, тротуарну плитку, елементи дороги.

«Пластикові вікна — це зовсім інше, оскільки вони виробляються з полівінілхлориду. Це окремий сегмент. Щодо дверей, то до них є певні вимоги по зовнішньому вигляду і вазі», — каже Ольга Лекова.

Проблема в обʼємах

Екологи запевняють: рішення будувати нові будинки із вторсировини не нове навіть для України, оскільки навіть до повномасштабного вторгнення підприємці послуговувались різними матеріалами для вторинної переробки.

У складі будівельних відходів є бетон та залізобетон, цегла, метал, пісок, скло, гіпсокартон, пластмаса, пластик, утеплювачі. Це далеко не повний перелік, проте більша частина цих матеріалів цілком успішно перероблюється.

Проблема криється не в новаторстві рішення, а в обʼємах будівельного сміття, яке доведеться переробити. Тільки в Донецькій і Луганській області кількість зруйнованих або пошкоджених будинків — близько 100 тисяч.

І ці дані не остаточні, оскільки росія продовжує руйнувати житлову інфраструктуру України. Крім того, станом на сьогодні офіційні органи української влади не мають доступу до окупованих територій.

«Ми не могли допустити таких обʼємів руйнації. Обладнання, необхідне для очищення вторсировини, воно не дешево коштує. Знадобиться не один комплекс», — каже представник мережі «Довкола» та еколог Максим Сорока.

Він зазначає, що вигідніше було б брати таке обладнання в лізинг. Проте іноземні компанії навряд будуть готові віддавати вартісне устаткування для переробки в оренду на території, де ведуться бойові дії і є ризик втратити назавжди.

Ще одна група будівельних відходів, про яку поки складно говорити — це сміття, що утворилося внаслідок обстрілів колишніх металургійних підприємств. Це питання особливо актуальне для промислових регіонів, якими є Донеччина та Луганщина.

«Одна справа — відходи внаслідок руйнації житлового будинку, а інша справа — руйнація, наприклад Авдіївського коксохімічного заводу. Це вже небезпечні відходи руйнації, оскільки й саме виробництво було небезпечним. Велике питання, що робити з ними, але відповідь на нього варто шукати вже після закінчення бойових дій та деокупації», — вважає Максим Сорока.

Перспективи великі, але спочатку потрібна законодавча база

У вересні 2022 року Кабінет Міністрів України опублікував постанову про поводження з відходами, що утворилися внаслідок бойових дій. Фактично це — перша спроба законодавчо врегулювати цей процес. У постанові детально описані вимоги до демонтажу, місць тимчасового зберігання (з врахуванням екологічних вимог), а також перелік різноманітних компонентів та можливостей їх повторного використання в будівництві.

Головне, аби будматеріали вторинного циклу обробки відповідали державним стандартам України (ДСТУ). Але це — уже справа технологів.

Отже, уже існує не тільки світовий, а і власний український досвід переробки будівельного сміття в нові будівельні матеріали. Втім, враховуючи величезні обʼєми руйнацій, ці процеси необхідно систематизувати та залучати інвесторів з-за кордону.

Авторки: Інга Павлій, Тетяна Жук

***